Презентація на тему:
Витоки української культури

Витоки української культури Тема:

1. Етногенез українців. 2. Культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт). 3. Трипільська культура та її роль в становленні українського народу. 4. Культура епохи раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати). 5. Культура та міфо-релігійні уявлення східнослов’янських племен. План

Етногенез – це тривалий процес утворення і розвитку племені,народу,нації. Вивчення процесів етногенезу спирається на комплексне використання даних багатьох наук: історії, мовознавства,етнографії,антропології, археології тощо. 1. Етногенез Українців.

Серед вчених ХІХ – ХХ ст. існували два погляди що до походження народів: Автохтонізм - згідно з якою етнічну основу українців становило населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росіяни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання. Міграціонізм – згідно якого годовну роль в етногегнезі народу відіграють постійний рух, пересування(міграціїї) народів.

. 2. Культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт).

У межах території сучасної України первісне суспільство вчені співвідносять з археологічними періодами, виділеними залежно від матеріалу, з якого переважно виготовляли знаряддя праці. Кам'яний вік Палеоліт (давнійкам'яний вік) ранній 1 млн. – 150 тис. рр. тому середній 150 – 40 тис. рр. тому пізній 40 – 13 тис. рр. тому Мезоліт (середній кам'яний вік) ХІ–VІІ тис. до н.е. Неоліт (новий кам'яний вік) VII– IVтис. до н.е. Мідно-кам'яний вік(енеоліт) IV– IIIтис. до н.е. Бронзовий вік ІІІ – І тис. до н.е. Залізний вік І тис. до н.е. –Vст.н.е.

3. Палеоліт Будівництво будинків.Родова громада, тотемізм. Рід – господарська одиниця.Розвинена мова та інтелект. Поява мистецтва (зображення тварин).Поява світогляду та вірувань (магія,тотемізм,анімізм, фетишизм).Завершення формування людини як біологічного виду. Кроманьонец

Збиральництво Полювання Прикраси часів палеоліту Скульптура

Анімізм – віра в душу, якою володіє кожен живий і неживий предмет. Тотемізм – віра в походження людини від єдиного пращура – тварини або птаха. Магія –система обрядів, пов´язаних з віруваннями у здатність надзвичайним чином впливати на людей, тварин, сили природи, а також на божества та духовний світ з користю для світу живих. Фетишизм – віра у над природні властивості речей.

4. Мезоліт Танення льодовиків. Закінчення льодовикового періоду. Переселення на північ. Поява індивідуального полювання (лук і стріли). Приручення собаки. Підвищення ефективнішої ролі рибальства. Зменшення чисельності громад. Головний герой мистецтва - людина Полювання

Поява лука та стріл. Близько 10 000 тисяч років на зад мамонти зникли. Люди стали більше полює на дрібних, швидко бігають тварин. Це призвело до появи лука і стріл. Лук дозволив вражати ціль на відстані в кілька сотень кроків.

5. Неоліт Поява землеробства і скотарства - Неолітична аграрна революція (ячмінь, пшениця й кози, вівці, свині). Перехід від привласнюючого до виробничого господарства. Використання самородніх металів (мідь, свинець, золото).

Зародження приватної власності та нерівності. Поява племені. Виділення племінних вождів. Сакралізація влади. Політеїстичні релігії. Богиня-мати, культ предків і вождів. Мистецтво - інтерес до людини, мистецтво для влади. Підвищення продуктивності праці. Первісні Венери

Вироби з металу Неолітичний камінь для обробки зерна

Близько 35-40 тис. років тому з'являється кроманьйонець – людина сучасного типу, названа людиною розумною (Homo sapiens) У мезоліті льодовик починає танути, формується сучасний клімат і ландшафт України неолітична революція Перехід від привласнюючих форм господарювання (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворюючих (землеробства, скотарства) Поява землеробства і скотарства підштовхнула людей до винайдення першого штучного матеріалу – кераміки (випалена глина). З неї виготовляли різноманітний посуд для збереження зерна, молока й приготування страв. Виникли прядіння і ткацтво, з'явився ще один штучний матеріал – тканина.

3. Трипільська культура та її роль в становленні українського народу

Поступово скотарські племена відокремлюються від землеробських і в степових районах України переходять до кочового способу життя, а в межиріччі Бугу і Дністра виникає високорозвинута землеробська Трипільська культура

За часів енеоліту люди вже почали використовувати перший метал – мідь. Яскравим представником доби енеоліту в Україні є давньоземлеробська Трипільська культура (за назвою с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка відкрив і дослідив перше поселення цього народу). Нині відомі сотні трипільських поселень у межах України, Молдови та Румунії. У IV – III тис. до н.е. племена “трипільців” займали велику територію від Карпат до Дніпра. Поблизу сіл Доброводи, Майданецьке й Тальянки (Черкаська область) знайдено трипільські протоміста – найбільші на той час в Європі.

Ювілейна монета на честь В.В. Хвойки Вікентій В'ячеславович Хвойка народився в 1850 році в с. Семин на Ельбі, тепер Чехія, в старовинній шляхетській родині. У 1876 переїхав до Києва. В 1893 році В.В.Хвойка провів свої перші розкопки – на Кирилівських висотах у Києві, де виявив палеолітичну стоянку з кістками мамонта, поселення неоліту та бронзового віку. Проведені незабаром розкопки біля сіл Трипілля, Халеп’я, Верем’я, Жуківці, Щербанівка на Київщині підтвердили припущення В. В. Хвойки: в Україні відкрито нову неолітичну культуру, про що він оголосив у 1899 році на XI Всеросійському археологічному з’їзді в Києві. Він помер 2 листопада 1914 р. й був похований на Байковому цвинтарі.

Дискусія про походження трипільської культури Автохтонна, виникла на основі місцевої неолітичної людності Гіпотези Принесли первісні індоєвропейці (арійці), які виникли на Близькому Сході та в Малій Азії Її коріння треба шукати на Балканах чи у Східному Середземномор’ї Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Більшість вчених гадає, що трипільська культура зароджується у Східній Румунії наприкінці V тис. до н. є., і її представники рухаються по Дністру, Бугу на схід, у сторону не освоєних земель, тобто, на територію теперішньої України. Спираючись на аналіз скелетних решток, вони схиляються до ідентифікації трипільців з середземноморською расою, можливо – вірменоїдним антропологічним типом, поширеним серед давніх мешканців Східного Середземномор'я і Малої та Передньої Азії. В. В. Хвойка вважав, що трипільська культура автохтонна (місцева), що її залишили пращури слов'ян — арійські племена, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я і мешкали тут упродовж тисячоліть, утримали “краї предків до сьогодення” Він висунув гіпотезу, згідно з якою “народ, що створив ці пам’ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім’я протослов’ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію” (тобто Україну, яку в часи Російської імперії називали південно-західною Росією). У праці “До питання про слов’ян” (1902) він заявляв, що у Середньому Придніпров’ї “з незапам’ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов’ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною”.

Трипілля Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Трипільські поселення. Ранній етап (4000—3600 рр. до н. е.) Поселення: мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Трипільські поселення. Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.) Поселення: будувалися на зручних для оборони місцях мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Середньотрипільські поселення (3600—3150 рр. до н. е.) характеризуються збільшенням території і відповідно кількості населення. Вони будувалися на зручних для оборони місцях і мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла. Їхнє планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою. Входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення. Між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи. Зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур. Довкола поселення укріплювалися ще й валами та ровами. Отже, у поєднанні з особливостями рельєфу, які сприяли виділенню городищ з оточуючого природного середовища та посиленню їх обороноздатності, планувальний принцип трипільських населених пунктів середнього етапу їхнього розвитку було зорієнтовано на закриті форми і простори. При цьому центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію. “ТРИПІЛЬСЬКІ ВИТОКИ МІСТОБУДІВНИХ ТРАДИЦІЙ У ДАВНІХ СЛОВ’ЯН» архітектори-містобудівники Сєдак І.М., Сєдак О.І. http://www.perehid.org.ua/n10/4.html

Трипільські поселення. Пізній етап (3150—2350 рр. до н. е.) Поселення - протоміста: ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Майданецьке – 200 га Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Небелівка - 300 га Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 У пізньотрипільський період (3150—2350 рр. до н. е.) площа поселень та чисельність їхнього населення ще більше зростають. Так, у Побужжі, поблизу сіл Доброводи, Тальянки, Майданецьке, Небелівка, виявлені поселення площею до 400 га і більше та з кількістю мешканців у 2—4 тис. чоловік . Вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу. Таких мегаполісів не було більше ніде в усьому тогочасному світі . І, до речі, твердження офіційної науки щодо кількості їхніх мешканців виглядає вельми сумнівним. Бо з огляду на дуже високу щільність забудови (передусім житлами) цих велетнів на кожного з 2—3 тис. їхніх мешканців припадало б 1—2 тис. кв. м корисної площі. У це просто неможливо повірити. І нащо тоді потрібні такі могутні оборонні споруди?.. Одне слово, треба вважати, що кількість жителів була в кілька разів більшою, і ці мегаполіси певною мірою навіть потерпали від перенаселення . Будівлі в цих стародавніх велетнях розташовувалися концентричними колами, число яких доходило до 12-ти. Кільцеві вулиці перетиналися численними радіальними, котрі сходилися до великого майдану в центрі поселення (вочевидь, на цих майданах відбувалися родові збори). Вулиці утворювали квартали з житловими будинками. Між будинками існував певний простір, на якому розміщувалися прибудинкові ділянки або господарчі споруди. Усі поселення мали єдину, тобто типову, композиційно-планувальну структуру. Житла також були однотипними (окрім будинків у зовнішньому колі, які були у 2—3 рази більшими). Більшість пізньотрипільських поселень містилися на високих ділянках. Вони налічували до півсотні різних за розмірами житлових та господарчих споруд, традиційно розташованих по колу. Входи в споруди були звернені до геометричних центрів поселень. З часом площа та чисельність мешканців цих прадавніх міст зменшувалися. Це можна пояснити перенаселенням і наступною міграцією «зайвих» людей на північ і північний схід. Оселяючись в оточенні не дуже й то дружньо налаштованих чужих народів, мігранти зводили у добре захищених самою природою місцях невеликі поселення з кільканадцятьма спорудами. “ТРИПІЛЬСЬКІ ВИТОКИ МІСТОБУДІВНИХ ТРАДИЦІЙ У ДАВНІХ СЛОВ’ЯН» архітектори-містобудівники Сєдак І.М., Сєдак О.І. http://www.perehid.org.ua/n10/4.html

Трипільське житло 1, 2 – комп'ютерні моделі зовнішнього та внутрішнього вигляду житла трипільців Модель трипільського житла з глини 1 2 Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Автор/джерело: Надія БОДНАР, «Експрес», стаття “Початок людства - це Трипілля” , http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=146 В статті, написаній як інтерв'ю, археолог, директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Владислав ЧАБАНЮК відповідає на питання: — Яким було житло трипільця понад п'ять тисяч років тому? — Трипільська конструкція хати зберігалася в українському селі аж до XIX століття. Вона стояла на слупах, і на першому поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився другий поверх. Саме на другому поверсі житла ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 метрів, а завдовжки від 10 до 20 метрів. Штукатурка бездоганно прогладжена, а самі стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі. Трипільці жили в кам'яну добу, а тоді житло сприймалося як черево звіра, у котрому ти ховаєшся, живеш. Коли ми знаходимо мініатюрні моделі жител трипільців з глини, то бачимо, що при вході вони обрамлені ріжками, котрі символізували силу звіра і відганяли злих духів від оселі.

Трипільські протоміста Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ (3600—3500 рр. до н. е. ) Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців Фрагмент реконструкції протоміста Карта місцевості (100 × 100м) Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Рільництво у трипільців Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами) Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

гончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних Ремесла обробка металів прядіння й ткацтво Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Гончарство Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

“Культура мальованої кераміки” Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вбрання племен трипільської культури Вбрання трипільських жінок Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Формування стилістики трипільського орнаменту з його духовно-символічним змістом відбилося на всіх видах художньої діяльності людини і, насамперед, у мистецтві оформлення одягу - вишивки, аплікації, розпису. Жіночий одяг часів трипільської культури був різноманітним і багато декорованим. Про це свідчать археологічні знахідки, серед яких виділяються жіночі теракоти трьох видів: оголені з розписом, оголені з елементами одягу і одягнені. Надзвичайно пластичні форми з підкреслено характерними особливостями силуетів одягу на них дають можливість модулювати форми одягу, які існували на той час. Енеолітичний одяг часів Трипільської культури був багато насичений розписом. Декор заповнював майже весь силует вбрання, що само по собі не потребувало додаткових прикрашувань. Тому за археологічними матеріалами цього часу майже немає прикрас або вони незначні. В основному це нечисленні мідні браслети, талісмани і зразки з черепашок, що в цілому не заважали декоративності розпису. Вони виконували функцію оберегів. Різноманітне взуття, дивовижні зачіски та головні убори в поєднанні з багатодекорованим одягом, створювали підкреслено-пластичні силуети, унікальні і самобутні комплекси вбрання, що складалися на території України у V-ІІІ тис. до н.е., раніше Єгипетської культури. “Вбрання племен трипільської культури” , Член Спілки художників України, Художник-етнограф Зінаїда Васіна http://www.trypillya.kiev.ua/rekon_kost.htm

У верхній частині горщика (біля вінців посуду) горизонтальною хвилястою лінією зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Господар Світу і Світові води Посередині - на другому ярусі розташо- вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями Духовний світ трипільців Міфологічна картина світу: Космос трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним: Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Причини занепаду цієї культури у другій половині ІІІ тис. до н.е. до кінця не з'ясовані, найчастіше мова йде про внутрішню кризу внаслідок зниження врожайності та погіршення кліматичних умов та зовнішню загрозу зі степу з боку войовничих кочовників.

4. Культура епохи раннього залізного віку (Кіммерійці, скіфи, сармати).

Самобутня кіммерійська культура складалася и розвивалася в період із IX ст. до н.е. - початку VII ст. до н. е. Кіммерійці були войовничими племенами. Для релігійного світогляду кіммерійців характерні віра в душу та життя після смерті. Кіммерійське мистецтво мало прикладний характер. Складні орнаменти прикрашали руків'я кинджалів, деталі вузди, наносилися на посуд. Основу декору становили різноманітні геометричні фігури – спіралі, ромби, квадрати. Кіммерійці

Мистецтво кіммерійців

Період існування скіфів середина VII ст. до н.е. – ІІІ ст.до н.е. Основу господарської діяльності скіфів становило скотарство. Релігія скіфів досягла розвинутого політеїзму ("багатобожжя«). Основою скіфського мистецтва був так званий звіриний стиль. Скіфи

Шедевром скіфського мистецтва є золота пектораль, знайдена при розкопках Товстої Могили. Діаметр прикраси – 30 см. вага -1150 грамів. Золотий гребінь

Період з III ст. до н. е. по IV ст.н.е. в історії України має назву «сарматська доба». Вірування сарматів мало чим відрізнялися від скіфських. Основними у сарматів були культи сонця і вогню та Великої Богині-матері . Сармати принесли новий стиль прикладного мистецтва – поліхромний (багатобарв'я). Сармати завезли до України дзеркала. Сармати

Вироби сарматів

Міста-держави,засновані греками в період VII ст. до н. е. – IV ст. н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної території України. Колонізація зумовлювалася низкою причин, але найголовніша з них – відносне переселення, бо всі землі в материковій Греції були розподілені. Основу вірувань становило багатобожжя. У північно-причорноморських містах розвивалася скульптура, живопис, архітектура, прикладні види мистецтва – виготовлення прикрас, розписування посуду тощо. Виникали міста й поселення, збудовані у грецькій містобудівній традиції. Античні міста Північного Причорномор’я

Сільськогосподарські знаряддя з античних міст Північного Причорномор'я: 1-2 - мотики, 3 - виноградарський ніж, 4 - ручне жорно (схема), 5 - коса

Античні монети (збільшені): 1 - монета із зображенням плуга, 2 - монета Пантікапея із зображенням грифона з колосом, 3 - монета Пантікапея

5. Культура та міфо-релігійні уявлення східнослов’янських племен.

Жили тоді патріархальним родовим життям. Характерним для політичної організації того часу було утворення племінних союзів. Вірування слов'ян називали язичництвом. Давні слов'яни вірили в загробне життя, про що свідчать поховальні обряди. Поклоніння силам природи. У прикладному мистецтві слов'ян простежуються своєрідні стилі – «звіриний» і «геометричний». Слов’янська доба.

Знаряддя праці та зброя слов'ян

Дякую за увагу