Презентація на тему:
Українські військові формування періоду національно-визвольних змагань 1917-1920 рр.

* * Тема 3. Українські військові формування періоду національно-визвольних змагань 1917-1920 рр.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Збройні Сили Центральної Ради. 2. Військово-організаційні заходи уряду гетьмана П.Скоропадського. 3. Проблеми розбудови збройних сил урядом Директорії УНР.

Л І Т Е Р А Т У Р А Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999. Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада. – К., 1997. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття. – К, 1993. Історія України. Під ред. В.А. Смолія. – К., 1997. Конституційні акти України 1917-1920. – К., 1992. Реєнт О. Українська революція. – К., 1996. Солдатенков В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К., 1999. Українська революція і державність (1917 – 1920 рр.). – К., 1998. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – Т. 1. – К., 1996. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1996. В.Голубко. Армія УНР 1917 – 1918. – Львів, 1997.

Активізація українського військового руху

Соціалістична (автономістично-федералістська) – демократам потрібна не власна армія, а знищення всіх постійних армій, для захисту демократичної держави достатньо всенародної міліції Основні течії військового будівництва УЦР Самостійницька ( національно – державницька) – національна армія - головна підвалина відновлення суверенітету України);

Всеукраїнські військові з’їзди: Перший – 17.05.1917 р., 700 делегатів утворили Український Генеральний Військовий Комітет (УГВК), закликали до українізації війська (а не створення самостійного); Другий – 18-23.06.1917 р., 2500 делегатів, не зважаючи на заборону Керенського, розширили УГВК, обрали Тимчасову Військову раду як складову УЦР. На з’їзді проголошено І Універсал УЦР; Третій – 2-12.11.1917 р., 3000 делегатів, яких вітали закордонні військові місії, вимагали проголосити самостійну УНР (7.11.1917 р. оголошено ІІІ Універсал УЦР).

Українізація фронтових частин Північний фронт: 21-й армійський корпус; кінний полк ім.Шевченка; полк ім.Мазепи. Західний фронт: полк ім.Гордієнка; 45 піша дивізія 16 АК; Гренадерський курінь ім.Наливайка; полк ім.Шевчека Південно-західний фронт: 34 АК став 1-м українським корпусом; 6 АК; в 5 АК – сформовано 1-й Республіканський полк та українізовано 15 Сандомирський кінний полк. Румунський фронт: 10 та 26 армійські корпуси; 12 піхотна та 4 стрілецька дивізії; 10 та 12 кінні дивізії. Кавказький фронт: 5 кавказький корпус; один полк 5 туркестанської дивізії.

Військове будівництво уряду УЦР У листопаді 1917 року розпочалося формування 1-ї та 2-ї Сердюцьких дивізій. У грудні 1917 року почалося формування Генерального Секретаріату Військових справ та Генерального Штабу. 16 січня 1918 року ухвалено закон про заміну регулярного війська народною міліцією та про демобілізацію усіх військових частин, які були замінені кадровими частинами. 12 лютого 1918 року - звернення до Центральних держав про збройну допомогу. Квітень 1918 року – реорганізація народної міліції в регулярну українську армію з 8 корпусів.

Причини падіння Центральної Ради Брак двох головних опор державності – боєздатної армії та адміністративного апарату. Нерозвиненість українського національного руху, відсутність достатньої кількості власних досвідчених кадрів, які переймалися б ідеями незалежної, соборної України і були б готові служити новій державі. *

Засади розбудови збройних сил за доби Гетьманату Армія поза політикою; Національний характер збройних сил; Складається з професіоналів незалежно від майнового та соціального стану; Загальна військова повинність; Власна система військової освіти; Наявність військово-морського флоту.

Кроки військового будівництва Гетьманату Збережено організацію Війська, встановлену Центральною Радою, оскільки вона: а) забезпечувала обороноздатність країни (в майже кожній губернii щонайменше 1 корпус); б) була зручною при територіальному комплектуванні; в) вiдповiдала наявним військовим частинам, що знаходились в розпорядженні Уряду. Липень 1918 року - ухвалено закон про загальний військовий обов'язок. Розгорнуто систему військових навчальних закладів: академія; повітряна школа; школи старшин для всіх родів військ.

Структура збройних сил доби Гетьманату Вищі органи військового управління Штаб Гетьмана; Військове Міністерство; Генеральний Штаб Види збройних Сил Сухопутні війська: а) Бойові частини; б) кадрові частини. Військовий флот та морська піхота Військова авіація Місцеві органи військового управління Особливий корпус

Причини, що перешкоджали формуванню збройних сил доби Гетьманату Незацікавленість німців у ЗСУ, їх поразка у війні; Протидія українських соціалістичних партій; Ідея федерації з Росією; Відрахування зі ЗСУ національно налаштованих офіцерів; Незначні реальні зміни у війську.

А н т а н т а П о л ь щ а Б і л ь ш о в и к и Григор'єв Махно Зелений Ангел Шепіль Д е н і к і н

Військові сили Директорії УНР На початок 1919 року 40000 регулярного війська; Близько 100000 повстанців У травні 1919 року 6 стрілецьких, 1 Окрема кінна дивізія та 6 запасних бригад У липні1919 року До частин Директорії приєдналася Галицька Армія Вересень1919 року Угода Директорії з Польщею і розкол з ГА. Листопад 1919 року Перехід Галицької армії на сторону білих; “зимовий похід”. Січень 1920 року Формування на території Польщі 2 українських дивізій.

Помилки Директорії УНР : Селянська стихія перетворилася на руйнівну анархію; Невдала зовнішня політика; Чвари всередині самої Директорії.