Презентація на тему:
"Українське бароко"

Українське бароко

Українське бароко або Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Період другої половини 17 — 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові «українське бароко».

Софія Київська

В цей період нового вигляду набуває Київ, створюється сучасний образ старого міста. Йде інтенсивне будівництво північного Лівобережжя, зокрема Чернігова. Типово барочні споруди будуються на західноукраїнських землях, особливо у Львові. Народжується українська національна архітектурна школа, що дала світові таких відомих майстрів як І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Іван Зарудний.

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Українське бароко 17 ст. називають «козацьким», бо саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі багатого замовника. Будучи насамперед величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей.

Катерининська церква, Чернігів

Золотоверхий Михайлівський собор

Козацькі думи, козацькі пісні, козацькі танці, козацькі літописи, ікони, козацькі собори — все це не порожні слова. За ними — величезний духовний досвід 17 — 18 століть, значну частину якого пощастило втілити у своїй художній діяльності саме козацтву. Все це залишило в культурній свідомості народу глибокий слід. А краса козацького мистецтва породила легенду про золоте життя під булавою гетьманів, про козацьку країну, країну тихих вод і світлих зір.

Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало художній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.

Сміливістю смаків відрізняються і тогочасні українські меценати з середовища духовенства чи світські.

Митрополит Петро Могила (православний ієрарх) запросив для реставрації і зміцнення мурів Софії Київської - італійського архітектора католика Октавіана Манчіні. Іван Мазепа стає фундатором низки кам'яних церков і замовляє срібні Царські врата для собору Бориса й Гліба ( в Чернігові ) ювелірам протестантської Німеччини. Голландський гравер протестант В.Гондіус робить портрет Богдана Хмельницького.

В Жовкві недовгий час працює німецький архітектор і скульптор Андреас Шлютер Микола Василій Потоцький, український магнат і русин за походженням, роками працює з іноземцями архітекторами, художниками і скульпторами, серед яких - Бернард Меретин, Іван Георгій Пінзель, Готфрід Гофман, що посилює виразність українського бароко на західних землях і наближає їх форми і технології до західноєвропейських.

Висновок: Українське козацьке бароко розвивалось під впливом норм естетики, з одного боку — європейського бароко, з другого — народної. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю.

Петропавлівська церква Густинського монастиря на Чернігівщині. 1693 р. Тризубоподібна Покровська церква (Київ). 1766 р.

Дев'ятидільний дев'ятибанний Військовий Воскресенський собор (1706 - 1719 рр.) — колишній головний храмдонських козаків.

Казанська церква у Вузькому (Москва, 1697 - 1698 рр.) має виразні риси українського бароко. Комплекс Троїцького монастиря в Тюмені, 1710-і — 1750-і рр. Закладений митрополитом Філофеєм (Лещинським) —українцем за походженням.

Худ. невідомий, 17 ст.Митрополит Петро Могила Яков Калинович . Портрет М. Потоцького, 1771 р, Львівська національна галерея мистецтв

Франциск Смуглевич: «Смерть Яна Ходкевича в Хотині 1621 р», серед присутніх - П.Конашевич-Сагайдачний в червоному

Розп'яття з лубенським полковником Леонтієм Свічкою, кінець 17 ст.

Кінець презентації