Презентація на тему:
Україна в російсько-турецькій війні 1806-1812 рр

Початок ХІХ ст. у Європі характеризувався швидким розгортанням подій, пов'язаних зі спробами Наполеона підпорядкувати собі континент. Україна була далеко від епіцентру подій, але війна не обійшла її стороною. Росія вступила у війну з Францією у складі коаліції європейських держав, і цим спробувала скористатися Туреччина, яка тоді ще не залишила надій на повернення під свій контроль українського Причорномор'я.

Оскільки і Росія поспішала забезпечити собі безпеку на Півдні до початку вирішальної сутички з Францією, то результатом стала чергова російсько-турецька війна. Вона розпочалася у 1806 р. і тривала з перервами до 1812 р.

Війна негативно позначилася на житті України, яка стала найближчим тилом російської армії, що діяла в Бессарабії, а українські губернії мали її забезпечувати. В шести губерніях (Чернігівській, Харківській, Полтавській, Київській, Херсонській та Катеринославській) була проведена мобілізація до військ. Кожна з цих губерній повинна була дати по кілька тисяч «ополченців», тисячі пар волів, коней, возів з погоничами для їх обслуговування.

Та й воєнні дії тривалий час точилися на землях, заселених українцями (південний захід сучасної Одеської області). Жорстокі бої розгорнулися зокрема за фортецю Ізмаїл. У травні 1812 р. було підписано Бухарестський мирний договір. До Росії відійшла Бессарабія, в трьох повітах якої проживали українці. Російська перемога стала для України меншим злом, бо в іншому випадку її територія і надалі залишалася б ареною війн двох імперій з усіма негативними наслідками цього.