Презентація на тему:
Україна в період повоєнної відбудови

Україна в період повоєнної відбудови

Хоча Україна і зазнала великих збитків (зруйнований економічний потенціал, численні людські втрати), значно розширились її кордони, зросла політична й економічна вага республіки в СРСР, вона вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права, докорінно змінився склад її населення. І, що найважливіше, вперше за багато століть майже всі українські землі були об'єднані кордонами однієї держави.

Адміністративно-територіальні зміни Питання про західний кордон СРСР, а відповідно й України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі. Воно активно обговорювалося під час Тегеранської (1943), Ялтинської (1945) та Потсдамської (1945) конференцій глав держав антигітлерівської коаліції. Остаточно повоєнні кордони УРСР сформувались у процесі україно-польського, україно-чехословацького, україно-румунського територіальних узгоджень та юридичного закріплення у складі республіки західноукраїнських земель, які увійшли до складу УРСР протягом 1939-1945 рр.

Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.

Зовнішньо-політична діяльність УРСР Наприкінці Другої світової війни Україна знову виходить на зовнішньополітичну арену. Проте, як складова частина Радянського Союзу, вона не мала можливості проводити самостійну зовнішню політику. В березні 1944 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Очолив Народний комісаріат Д.Мануїльський.

Українська делегація також віяла активну участь у роботі Дунайської конференції 1948 р., яка вирішувала питання режиму торгового судноплавства на Дунаї. Вже під час «холодної війни» УРСР увійшла у Всесвітню Раду Миру, запропонувала цілу низку мирних ініціатив. Незважаючи на таку бурхливу зовнішньополітичну діяльність, Україна не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво. Таким чином, вихід УРСР на зовнішньополітичну арену був зумовлений стратегічними інтересами СРСР.

Внутрішньополітичне та економічне становище УРСР Після звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників постало питання про відбудову народного господарства України. На думку істориків, жодна країна Європи не зазнала такого руйнування міст, промисловості, сільськогосподарських угідь, загибелі стількох людей, як Україна.

Лише прямі збитки, завдані народному господарству, дорівнювали 285 млрд. крб., що перевищувало втрати РРФСР. Загальні збитки, які війна принесла народу та господарству України, становили 1,2 трлн. крб. Значними були і демографічні втрати. За підрахунками спеціалістів, вони склали 9 млн. чоловік або 22% загальної кількості населення. Відповідно різко скоротились трудові ресурси. Катастрофічно погіршились побутові умови населення: близько 10 млн чоловік залишилося без помешкання.

Відбудова та її особливості в Україні У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР затвердила п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр. Нехтуючи фізичними можливостями людей, план передбачав менше ніж за 5 років відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового і сільськогосподарського розвитку і навіть його перевищити, підвищити продуктивність праці на 36%.

У той же час експерти вважали, що Радянському Союзу для відбудови потрібно декілька десятиліть. Обсяг капіталовкладень на п'ятирічку становив 65 млн крб., що перевищувало рівень капіталовкладень за три передвоєнні п'ятирічки.

Голод 1946-1947 рр. У повоєнний час у сільському господарстві склалось вкрай несприятливе становище: за роки війни скоротились посівні площі, зменшилось поголів'я худоби, не вистачало техніки та робочих рук. Для подолання цих труднощів необхідні були докорінні зміни в державній політиці по відношенню до сільського господарства. Весною-літом 1946 р. 16 областей України вразила засуха. Зимові та ярові посіви загинули. Врожайність зернових склала 2-3 центнера з гектара (для порівняння, у 1940 р. вона становила 14,6 ц/га, у 1944 р. – 10,8 ц/га).

Демографічне становище. За роки війни Україна втратила близько 3 млн. чоловік на фронтах (майже кожен другий призваний до лав армії) і 5,5 млн. чоловік у зоні окупації. Впливала на міграційні процеси і депортація (примусове виселення з місць проживання осіб, що були визнані соціально небезпечними). Значно змінився і етнічний склад УРСР. Зменшилась чисельність таких національних меншин, як євреї, поляки, німці та ін., натомість збільшилася частка росіян.

The End! http://pwpt.pp.ua