Столітня війна
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Фінансове право Фінансове право - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері збирання, розподілу та використання органами державної влади та місцевого самоврядування грошових коштів із метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій.
Склад фінансових правовідносин Суб’єкти: Держава та її органи(Верховна Рада України, Розрахункова палата, Кабінет Міністрів України Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, державна контрольно-ревізійна служба ); органи місцевого самоврядування; юридичні особи; фізичні особи Об’єкти: фонди коштів, які формуються, розподіляються та використовуються внаслідок реалізації суб’єктивних прав та юридичних обов’язків суб’єктів Зміст: фактичний (діяльність держави і органів місцевого самоврядування у сфері державних фінансів, пов’язаних зі збиранням, розподілом і використанням фінансових ресурсів); юридичний(права і обов’язки суб’єктів у цих відносинах)
Бюджетний процес Бюджетний процес – це діяльність державних органів і органів місцевого самоврядування щодо складання, розгляду, затвердження, виконання бюджету і затвердження звіту про його виконання. Стадії бюджетного процесу: 1. Складання проектів бюджетів усіх рівнів (Кабмін подає проект Держбюджету не пізніше 15 вересня кожного року на затвердження Верховної Ради). 2. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет України Верховою Радою України (не пізніше 1 грудня кожного року), рішень про місцеві бюджети. 3. Виконання бюджету з 1 січня по 31 грудня (Держбюджет – Кабміном, місцеві – місцевими держадміністраціями, виконкомами рад). 4. Підготовка і розгляд звіту про виконання бюджету та ухвалення рішень щодо нього.
Податкове право Податкове право – це підгалузь фінансового права, правові норми якої регулюють суспільні відносини, що виникають на основі встановлення та збору податків.
Платниками податків визнаються: Ст. 15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Ст. 15.2. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. За податковим кодексом України
Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку. Об’єкти оподаткування
Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Митними платежами є податки, що відповідно до Податкового кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України. Податок.Збір.Мито
податок на прибуток підприємств ; податок на доходи фізичних осіб ; податок на додану вартість ; акцизний податок ; збір на першу реєстрацію транспортного засобу ; екологічний податок ; рентна плата на транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; рентна плата на нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні ; плата за користування надрами ; плата за землю ; збір за користування радіочастотним ресурсом України ; збір за спеціальне використання води ; збір за спеціальне використання води лісових ресурсів ; фіксований сільськогосподарський податок збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства ; мито ; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію ; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності Загальнодержавні податки
Відповідальність за порушення податкового законодавства Податкове правопорушення є підставою для притягнення (залежно від ступеня суспільної небезпеки) до адміністративної або кримінальної відповідальності. Стаття 212 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, вчинене службовою особою підприємства, установи, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Банківське право Банківське право – це сукупність правових норм, що регулюють правовідносини між суб’єктами банківської діяльності, організацію та діяльність банків та інших фінансово-кредитних установ, порядок здійснення банківських операцій та надання банківських послуг. Банки – це основні фінансово-юридичні установи, що здійснюють такі функції, як: • кредитування суб’єктів господарської діяльності та громади; • касове та розрахункове обслуговування юридичних і фізичних осіб; • випуск чеків, акцій, облігацій та інших платіжних документів; • виконання валютних та інших банківських операцій
Банківська система України Ст.4. Банківська система України Банківська система України складається з національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього закону. Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).
Національний банк України Центральне місце в банківській системі України посідає Національний банк України. Керівні органи Національного банку України: Рада Національного банку; Правління Національного банку. Голова Національного банку України є єдиним емісійним центром, відповідальним за проведення єдиної державної політики в галузі грошового обліку, кредиту, змінення грошової одиниці. Основні функції Національного банку України: - формує державну скарбницю країни та організовує її діяльність - координує діяльність банківської системі України - здійснює випуск грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків - визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн - проводить єдину державну політику щодо грошового обігу, зміцнення грошової одиниці - організовує міжбанківські розрахунки - репрезентує інтереси України у відносинах з банками інших країн
Схожі презентації
Категорії