Презентація на тему:
"Символіка української писанки"

Презентація учениці 9-А класу спеціалізованної школи № 273 з поглибленим вивченням української мови та літератури міста Києва Данільченко Віталії Перевірила Лавренчук Тетяна Семенівна

Писанка – пофарбоване або орнаментоване куряче яйце. Виготовлення писанок пов’язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни, пізніше – з Великоднем. Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох слов’янських народів, зокрема й українського. Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки. Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольору. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну. Символічне значення – плодючість. Також чорний колір символізує колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного, нескінченність життя людини, продовження буття після смерті В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Чорний колір є символом бурі, чорного ворона, які завжди приносять нещастя в людські оселі. За народними переказами, чорні писанки ніколи не можна дарувати дітям. Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Червоний колір символізує собою позитивну символіку. Червоний- символ життєдайної сили весни, радості життя, вогню, а також відродження.

Білий - чистота. Цей колір є символом вирію, де перебувають душі. Якщо на писанках білим зображено символи або лінії, то означало безгрішне життя. Сполучення чорного і білого — свідчення поваги до душ померлих. Блакитний - небо, повітря, здоров'я. Бурий, коричневий символізують родючість землі, а також її приховану життєдайну силу. Жовтий, золотистий, помаранчевий кольори писанки означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві. Жовтий колір оберігав від злих сил. То також колір місяцю, зірок і багатства. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. 

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту. Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

До найдавніших знаків, що символізують світотворення, належить «Хрест». Відомий ще з кам'яної доби, він є знаком тримірності Всесвіту Повний хрест є тримірним, просторовим символом, оскільки утворюється перетином двох площин. Вертикальна лінія хреста - лінія небесна, духовна активна, чоловіча. Це - знак Вогню. Горизонтальна лінія є земною, пасивною, жіночою. Це - знак Води. При перетині (поєднанні) цих двох чинників виникає третя сила - сила Любові, Життя, Творення. Хрест здатний розширюватися безмежно в будь-якому напрямку, отже, позначає вічне життя. У давніх віруваннях кам'яної доби хрест був пов'язаний з Богом Землі, позначав 4 сторони світу, а пізніше, в добу бронзи, отав емблемою Сонця. Графічне позначення цього знаку походить від схематичного позначення птаха, що летить, оскільки в давній міфології Сонце ототожнювалося саме з ним. Існує кілька сотень різновидів хреста. Найбільш поширеним є так званий «грецький хрест» з чотирма відрогами однакової довжини. У християнстві хрест є могутнім символом освячення та очищення.

Глибокий символізм для слов'ян мала Берегиня (Оберега, Велика Богиня), яка зображалася у вигляді жінки з піднятими вгору руками - хранителька домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль. Берегиня вважалася володаркою не тільки неба, а й усієї природи, господиня небесних вод, від якої залежала родючість. Люди малювали її зображення на стінах житла, вишивали, ліпили з глини. Дерево життя - символ і атрибут Берегині, часто ці символи взаємодоповнюють один одного. У зв'язку з цим на ногах жіночих статуеток розміщали знак землі. Ноги богині - це коріння дерева, які знаходяться в землі. Берегиню зображували і змієногою, так як земля - місце проживання Змія. Відповідно, верхня частина дерева асоціювалася з головою богині.

Тризуб є атрибутом водних богів, сили й родючості води, а також він символізує блискавку, грім, полум'я. Тризуб також може символізувати минуле, теперішнє й майбутнє. Він є символом влади, атрибутом морського бога Посейдона (Нептуна), небесного бога Зевса. На писанках Вогонь позначається знаком «триріг» (інші назви цього знаку - «трикветр», «триніг"). Вважається, що «триріґ - знак, пов'язаний з неолітичним (кам'яна доба) богом землі, а вогонь був одним із його атрибутів. Також цей знак є символом родючості, оскільки Бог землі був носієм чоловічого, запліднюючого чинника. Триріг складається з трьох заокруглених або ламаних гачків, що виходять із спільного центру, або від кола чи трикутника.

Сонце позначається знаками у вигляді кола, кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, а також у вигляді шести- та восьмипроменевих розеток, зірок. Писанки із зображенням Сонця часто носять назви «рожі», «ружі», що можуть бути повними, простими, половинчастими, сторчовими, шолудивими. Під назвою «Зірки» також зустрічаємо зображення Сонця як найяскравішої зірки, але в народній поезії оспівано образ ранкової та вечірньої зорі Венери. Зоря - красна панна, що вранці відмикає ключами небесні ворота і випускає Сонце, яке женеться вслід за нею. Зоря розсипається на землю росою, а бджоли збирають божу росу і дають людям мед. Зорю порівнюють з доброю, вродливою дівчиною.

Олень пов'язаний із Сонцем. Згідно древнім віруванням, Сонце поперемінно перебуває то на небі, то під землею, і сам олень на своїх рогах виводить Сонце на небо. Роги оленя є символом променів сонця, що сходить. Чудовий олень уявлявся героєм, який приносить людям світло, сонце, вогонь; вже пізніше він став благодійником людей, істотою, яка пов'язується із землеробством, ремеслами і знаннями. Кінь - також символ невтомного руху Сонця. Одночасно він - символ потойбічного світу; символ чоловічої основи у природі і швидкості, волі; символ смерті і воскресіння сонячного божества; символ багатства і могутності.

Сітка, решето, за давніми повір'ями, мають силу оберега від злих духів, відокремлюють добро від зла. Сіткою дуже часто заповнені окремі елементи на писанках - кола, квадрати, трикутники тощо. Півень, передвісник дня - це провідник божого сонця, світла; сторож, який охороняє добро від впливу зла.

«Сварга» - один із різновидів хреста. Інші назви цього знаку - «свастика», «чотириніг” Цей графічний символ, наявний майже в усіх древніх або первісних культах світу, зустрічається на давніх пам'ятках індоєвропейських народів. Слово «свастика» давньоіндійського походження (санскр.) і означає - «це добре». В основі графічного зображення цього знаку може бути хрест (символ Землі, а пізніше Сонця у центрі), коло (символ неба), квадрат (знак Землі). В епоху бронзи сварга вже пов'язана з сонячним культом, а заокруглені відроги символізують рух Сонця.

Існує два різновиди сварги: пряма (правостороння) та обернена (лівостороння). Пряма сварга із заокругленими відрогами у правий бік, за годинниковою стрілкою, символізує схід сонця, творення, рух сонця навесні та влітку, добро, позитивну чоловічу енергію. Обернена сварга з заокругленими відрогами вліво, проти годинникової стрілки, символізує захід Сонця, руйнування, рух Сонця восени та взимку, зло, негативну жіночу енергію. Сварга є також знаком, що сприяє народженню дітей, символ доброго побажання, удачі, довголіття, родючості, здоров'я і життя. На українських писанках сваргу ще називають «ламаний» або «гачковий хрест», «п'явки», «півнячі гребінці», «качині шийки».

Дуб символізував силу богів природи. Це дерево було пов'язане з богами-громовержцями та громом, вважалось емблемою богів неба і родючості. Знаки у вигляді трикутників з гребінцями або у вигляді "грабелек" позначали хмари і дощ, який часто пов'язувався із божественним сім'ям - життєво важливим символом родючості

Ця хвиляста лінія без початку і кінця - символ нескінченного життя. Безкінечник був обов'язковим знаком на писанці - вірили, що відсутність цього знаку на писанці - це знак нещастя. Саме з цього знака багато писанкарі починали свою роботу. Писанку з безкінечником клали під вулик, щоб добре роїлися бджоли.

Дерево життя - як і космічне дерево - було символом стрижня, який об'єднує землю і небо, символом безперервного відродження природи і відновлення життя, емблемою невичерпної життєвої сили, гармонії, безсмертя. Зірка - це знак неба, символ порядку небесних тіл і сонячного божества.