Презентація на тему:
Розвиток освіти і науки в другій половині ХІХ століття

Розвиток освіти і науки в другій половині ХІХ століття

Мета: Ознайомитися з розвитком освіти на Україні в другій половині ХІХ століття. Ознайомитися з розвитком науки, українськими науковими товариствами та видатними вченими. Дізнатися про важливі заслуги М.Грушевського.

План Освіта Наука. Наукові товариства. Видатні вчені. М.Грушевський.

Вплив Валуєвського циркуляра та Емського указу на розвиток освіти Валуєвський циркуляр та Емський указ закріпили курс на русифікацію,тому викладання в навчальних закладах усіх рівнів здійснювалося російською мовою. Масова неписьменність серед дорослих обумовила потреби в особливих формах освіти,якими стали недільні школи. Учні недільних шкіл Сільська недільна школа

Початкові народні училища 14 липня 1864 року затверджено “Положення про початкові народні училища”. Згідно з яким усі школи дістали одну назву – початкові народні училища. Жінки одержали право вчителювати.

Поширення земських шкіл

Обов’язкова освіта На території Австро-Угорщини реформою 1869-го року уряд перевів усі школи, що підпорядковувалися церкві, під нагляд світської влади. Запроваджувалася обов’язкова освіта для дітей від 6 до 14 років. Земська школа

Освіта на Західній Україні У Північній Буковині в 90-х роках ХІХ століття діяло всього 305 початкових шкіл, викладання в яких здійснювалося переважно румунською мовою. А на Закарпатті можливість навчатися мало менше половини дітей . Серед населення Західної України 2/3 були не письменні. Технічний ліцей у Львові Ліцей на Галичині

Середня освіта Освітня реформа 60-х років ХІХ століття в Росії сприяла розвитку середньої освіти. У класичних гімназіях і реальних училищах навчалися ті, хто потім міг продовжити навчання у вищих навчальних закладах. Рішельський ліцей

Покращення становища освіти в Україні У 1865 році відкрито Новоросійський університет в Одесі. У Львівському університеті у 1894 році засновано кафедру історії України, яку очолив М.Грушевський, а в 1903 році – кафедру української літератури. У другій половині ХІХ століття відбувається становлення жіночої середньої та вищої освіти. У 1878 році у Києві відкрито Вищі жіночі курси. Новоросійський університет на початку ХХ ст. Львівський університет

Висновок: Отже, зрушення в освіті в другій половині ХІХ століття очевидні. Втім, як і раніше, здобути повноцінну освіту вихідцям з незаможних українських верств суспільства було майже неможливим. І в російській, і в Австро-Угорській імперіях не існувало належних умов для навчання українською мовою, а російський уряд здійснював політику русифікації.

Наукові товариства у другій половині ХІХ ст.

Науковці У середині 60-х років XIX ст. у Харківському університеті зусиллями видатного вченого М.Бекетова засновано фізико-хімічне відділення . Значних успіхів досягли одеські математики С.Ярошенко та І.Тимченко,праці яких не втратили значення до сьогодні . М.Бекетов

У 1881 р. Одеську обсерваторію очолив астрофізик О.Коновалов. Його колега з Києва Ф.Бредіхін створив теорію походження метеоритних потоків з комет. Світового значення набуло вчення про фагоцитоз та імунітет,розроблене І.Мєчніковим. Разом з М.Гамалією вони створили в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію. І.Мєчніков Ф.Бредіхін

До скарбниці світової науки увійшли праці з медицини І.Сєченова та О.Ковалевського. В Одеській бактеріологічній станції розгорнув наукову діяльність ще один видатний мікробіолог - Д.Заболотний. В галузі геології та мінералогії працювали В.Тарасенко і П.Тутковський. Д.Заболотний І.Сєченов П.Тутковський

Винахідники: Інженер М.Бенардос 1881р. першим у світі винайшов і застосував у промисловому виробництві дугове електорзварювання. Наприкінці XIX ст. інженер О.Бородін створив найекономічніший паровоз. М.Бенардос О.Бородін

Українські вчені в галузі суспільства Дуже плідно працював у цей час видатний історик М.Костомаров. Його праці про українське козацтво, історію України, періоду ХVІІ-ХVІІІ століття стали фундаментом майбутніх досліджень багатьох поколінь науковців. М.Костомаров

У другій половині ХІХ століття з’являється низка наукових праць О.Лазаревського, В.Антоновича, Д.Багалія, О.Єфименко з широкого кола питань вітчизняної історії. Очоливши в 1897 р. Наукове товариство імені Шевченка у Львові , почав готувати свою багатотомну працю “Історія України-Руси” М.Грушевський. Д.Багалій В.Антонович М.Грушевський

Близько 300 наукових публікацій налічував доробок іншого видатного українського історика - М.Драгоманова. В кінці ХІХ століття з’явилася тритомна “Історія запорозьких козаків” Д.Яворницького, яка й сьогодні сприймається читачами з цікавістю. Новий напрям в етнографічних дослідженнях пов’язаний з ім‘ям М.Сумцова. М.Драгоманов Д.Яворницький М.Сумцов

Висновок: Отже, у другій половині ХІХ століття розвиток освіти значно покращився завдяки науковим товариствам, винахідникам, інженерам, вченим, суспільним діячам.

М.Грушевський Михайло народився 30 листопада 1866 р. в м. Холм (тепер м. Хелм, Польща), а дитинство провів на Північному Кавказі. Протягом 1878-1880 pp. він навчався у Владикавказькій прогімназії, потім склав вступні іспити до Тифліської класичної гімназії, яку закінчив у 1886 р. Перший опублікований літературний твір був «Бехаль-Джугур». М.Грушевський

Протягом 1886-1890 pp. M. Грушевський навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету св. Володимира. За роки навчання він видав дві наукові книги, понад 20 статей і рецензій, підготував до друку два томи історичних документів. У 1892 p. M. Грушевський захистив магістерську роботу «Барське староство. Історичні нариси».

З 1894 року його життя й діяльність пов'язалися з науковим і громадсько-політичним життям Галичини. Михайло Грушевський підготував і викладав курси лекцій з історії України, які пізніше лягли в основу його багатотомної фундаментальної праці «Історія України-Русі», яку він задумав, ще навчаючись в університеті. Названа праця Грушевського — найґрунтовніший виклад нашої історії з найдавніших часів до середини XVII ст. У 1897 р. він очолив Наукове товариство імені Т. Шевченка. До 1913 р. за редакцією М. Грушевського було видано 113 томів «Записок наукового товариства імені Т. Шевченка». М.Грушевський

Висновок: Отже, діяльність М.Грушевського мала великий вплив на розвиток освіти у другій половині ХІХ століття. Наука та громадсько-політична діяльність є величезною, тому його з усією впевненістю можна назвати визначним українським діячем ХІХ-ХХ століття, а також великим сином українського народу.

Підсумки: В Російській і Австро-Угорській імперіях не існувало належних умов для навчання українською мовою. Російський уряд здійснював політику русифікації і взагалі здобути повноцінну освіту вихідцям з незаможних українських верств бо майже неможливо. Діяльність М.Грушевського мала великий вплив на розвиток освіти у другій половині ХІХ століття. Наука та громадсько-політична діяльність є величезною, тому його з усією впевненістю можна назвати визначним українським діячем ХІХ-ХХ століття, а також великим сином українського народу. у другій половині ХІХ століття розвиток освіти значно покращився завдяки науковим товариствам, винахідникам, інженерам, вченим, суспільним діячам.