Презентація на тему:
"Розвиток культури України 60-80ті роки"

Розвиток культури України 60-80ті роки Підготували учні 42 групи Петренко Дмитро та Місюра Денис

Література 1960-1980 років У 60—80-ті роки значних успіхів у подальшому розвитку національної літератури досягли українські письменники. Лише за період з IV (1959 р.) по V з'їзд (1966 р.) письменників України кількість літераторів республіки збільшилася з 527 до 770 чол. Крім десяти письменницьких філій, які працювали в 1959 p., було відкрито відділення Спілки письменників у Луганську і Житомирі.

О. Корнійчук М. Бажан Ю. Смолич Письменники, удостоєні звання героя Соціалістичної праці Але ситуація в літературі залишалась складною. Влада заохочувала висвітлення теми класової боротьби, виробничої тематики, егоїзму радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни. Переважна більшість українських письменників залишалася на позиціях «соціалістичного реалізму». Серед них такими були Олександр Корнійчук, Микола Бажан, Юрій Смолич удостоєні звання Героя Соціалістичної праці.

Максим Рильський Максим Рильський. У радянську добу Рильський написав тридцять п'ять книжок поезій. У період 60-80их років найвідомішими були чотири твори: «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964). За останні два твори був відмічений Ленінською премією. Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії України.

Михайло Стельмах Михайло Стельмах був єдиним українським радянським письменником, що здобувся найвищих нагород за свою творчість і не був членом Комуністичної партії Радянського Союзу. Стельмах переважно писав у жанрі соцреалізму. Водночас у цей період зявилися твори, що виходили за межі соцреалізму і набули широкого громадського звучання. Серед них романи «Дума про тебе» та «Чотири броди», написані Стельмахом.

Водночас у цей період зявилися твори, що виходили за межі соцреалізму і набули широкого громадського звучання. Серед них романи «Дума про тебе» та «Чотири броди», написані Стельмахом.

Дмитро Павличко Іван Драч Борис Олійник Іншими відомими письменниками цього періоду були Іван Драч, Борис Олійник та Дмитро Павличко, які займалися розвитком новаторської поезії. Влада жорстко реагувала на такі явища в літературі.

Мистецтво

Навіть в умовах ідеологічного тиску традиційно значними були досягнення української музики. З'явилися нові опери Георгія Майбороди - "Тарас Шевченко", Кирейка - "Лісова пісня", (С. Людкевича "Довбуш", В. Губенка "Шельменко-денщик", Ю. Мейтуса "Украдене щастя"). Також з’явилися нові балети: "Либідь" (В. Гомоляки), "Пам'яті Лесі Українки" (А. Штогаренка) та "Тіні забутих предків" (В. Кирейка).

В умовах задушливої атмосфери 1960 — 1980-х років ідеологічні відділення КПРС жорстко реагували на будь-які спроби митців відійти від офіційних канонів. Так, етнографічний хоровий ансамбль "Гомін" під керівництвом Л. Ященка, який взявся відроджувати колядки і купальські пісні, негайно було звинувачено в "буржуазному націоналізмі". Колектив розпустили, а його керівника виключили зі Спілки композиторів.

Деякі зрушення відбулися в галузі наймасовішого виду мистецтва, яким залишалося кіно. На той час в Україні працювало три кіностудії: Київська ім. О. Довженка, Одеська і Ялтинська та Київська студія хронікально-документальних фільмів. Серед найбільших здобутків українського кінематографу, що продовжував традиції поетичного кіно Довженка та Кавалерідзе, — фільми Денисенка "Сон" (1964), Параджанова "Тіні забутих предків" (1965), який отримав другу премію на VII Міжнародному кінофестивалі в Аргентині.

М. Божій «Медсестра»

М. Божій «Думи мої, думи мої»

К. Трохименко «Катерина» К. Трохименко «Катерина»

С. Шишка "Голосіївська осінь"