Презентація на тему:
Презентація по історії

«Українське національне відродження на західноукраїнських землях наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.»

Передумови національного відродження в Західній Україні 1. Збільшення кількості освічених людей в Україні завдяки реформам Марії-Терезії та Йосифа ІІ. 2. Реакційні реформи наступників Марії-Терезії та Йосифа ІІ (скасування обов’язкової освіти, взяття шкіл під контроль католицької церкви, зменшення кількості дітей в школах), які призвели до погіршення становища українського населення. 3. Проникнення ідей Просвітництва на українські землі. Завдання для актуалізації знань по питанню: 1. Що таке національне відродження? Коли розпочинається національне відродження на українських землях, які входили до складу Росії? 2. Коли і за яких обставин виникла Українська греко-католицька церква? 3. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке Просвітництво? 4. Яку політику проводив австрійський уряд щодо населення західноукраїнських земель?

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»: «Говорити про західноукраїнську інтеліґенцію початку ХІХ ст. — значить говорити про духовенство. І справді, оскільки духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта на Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської. Так, на початку 1840-х років із майже 400 студентів Львівського університету та інших закладів 295 навчалися теології, в той час як майже вся решта займались філософськими дисциплінами, котрі також входили до курсу богослов’я. Іншим доказом переважання священиків серед інтеліґенції є те, що із 40 книжок, написаних між 1837 і 1850 рр. українською мовою, 40 належало перу священиків. Греко-католицьке духовенство перебрало на себе роль лідера в селянському середовищі… унаслідок того, що в ХVІ–ХVІІ ст. українська знать відцуралася від свого суспільства і перейшла в католицизм. …Виникали цілі династії священиків, які на багато поколінь пов’язувалися зі своєю околицею. Часті зібрання, тривалі відвідини, взаємні шлюби перетворили греко-католицьке духовенство на тісно сплетену спадкову касту із розвиненим почуттям групової солідарності. …Зв’язане з масами спільною вірою духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян великим впливом і владою. Польська шляхта… нерідко примушувала священиків працювати у своїх маєтках. Це дало… позитивні результати, оскільки українське духовенство встановило з селянством тісніші особисті та культурні зв’язки» Завдання 1. Чому саме греко-католицькі священики виявилися тією силою на західноукраїнських землях, яка була здатна очолити національне відродження? 2. Пригадайте, хто очолив національне відродження в Наддніпрянській Україні. Чому? 3. А чому духовенство Наддніпрянщини не змогло відіграти подібної ролі?

Поширення ідей просвітництва 80 роки XVIII ст. – центром просвітницької діяльності був Львівський університет, де працював П.Лодій, який в праці «Ономастикон» пропагував освіту українською мовою, , передбачав розквіт в України науки та мистецтва. 90 роки XVIII ст. – просвітницький центр при Ужгородській семінарії, де працювали історик Закарпаття І.Базилевич -«Короткий нарис фундації Федора Корятовича» , та автор граматики української мови М.Лучкай -  «Граматика слов’яно-руська: або старослов’янська і теперішня, поширена у карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її діалектом» (1830 р.). Він також видав «Історію карпатських русинів» в 6 томах. 40-60 рр. ХІХ ст. – на Закарпатті відбувалась просвітницька діяльність О.Духновича, який писав свої твори на «язичії» та російській мові. Мав москвофільські погляди. Писав книги, видавав «Церковный Вестник для русинов Австрийской державы», заснував 1850 р. у Пряшеві «Литературное заведение», а в 1862 р. - освітньо-допомогове товариство «Общество св. Йоанна Хрестителя» О.Духнович І.Базилевич

Товариства греко-католицьких священиків Перша культурно-просвітницька організація в Перемишлі (Галичина) — «Товариство галицьких греко-католицьких священиків», яка виникає в 1816 р. з ініціативи священика І. Могильницького. Товариство стає активним оборонцем прав української мови; сприяло прийняттю імператором рішення 1818 р. про запровадження в початкових класах української мови; його учасники видали перші граматики української мови: І. Могильницького, Й. Лозинського, Й. Левицького 1829 року І. Могильницький написав науковий трактат польською мовою «Розвідка про руську мову», в якому відстоював ідею самобутності української мови, вказував на її відмінність від польської і російської мов, на її рівноправ’я серед слов’янських мов

20 – 30-і роки ХІХ ст. Створення в Перемишлі нового гуртка (керівник — єпископ Іван Снігурський). Члени гуртка: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський. Діяльність: Поява перших граматик української мови: Івана Могильницького — 1822 р. Йосипа Лозинського — 1833 р. Й. Левицького — 1834 р. 2. Вихід у світ перших збірок народних пісень: «Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського – 1833 р. «Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р. У результаті діяльності цього гуртка пробуджується інтерес передових діячів до української національної спадщини

"Руська Трійця" "Руська Трійця" — напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання, яке сприяло піднесенню статусу української мови, розширенню сфери її вжитку і впливу. У 30—40-х рр. XIX ст. центром українського національного руху став Львів, а його авангардом — громадсько-культурне об'єднання "Руська Трійця". Його засновниками були Маркіян Шашкевич (1811—1843 рр.), Іван Вагилевич (1811—1866 рр.) та Яків Головацький (1814—1888 рр.), у той час студенти Львівського університету і одночасно вихованці греко-католицької духовної семінарії, які виступали за визволення поділеної на частини України. Вони започаткували новий етап у розвитку національного руху на західноукраїнських землях в дусі романтизму.

Діяльність «Руської трійці» Головне завдання: піднесення статусу української мови, розширення сфери її вжитку і впливу, прагнення «підняти дух народний, просвітити народ«, сприяти пробудженню його національної свідомості. 1833 рік — видання рукописного збірника власних поезій та перекладів «Син Русі«, де пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження; 1834 рік — видання збірника «Зоря», який містив народні іісні, твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Тут прозвучав заклик до єднання українців Галичини та Наддніпрянщини. Збірка була заборонена. Почалися переслідування; Читання проповідей у церквах українською мовою. 1836 рік — М. Шашкевич готує підручник для молодших школярів — «Читанку», написану живою розмовною українською мовою» 1836 рік — видання альманаху «Русалка Дністрова» у Будапешті. Тут були надруковані народні пісні, думи, перекази, історичні документи. Звучав заклик до возз’єднання всіх українських земель, засуджувалися іноземні гнобителі та прославлялась героїчна визвольна боротьба українського народу. Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

Альманах «Русалка Дністровая» «Руса лка Дністро вая» — перший західноукраїнський альманах, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) в 1837 році (заходами літературного гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найважливіших наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах: Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю. Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького. Третій розділ — «Переводи» — подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису». В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Тут же — критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну розвідку Й. Лозинського «Рускоє весілє».

Робота з документами Ознайомитися з документами й виконати завдання: Текст 1 Після виходу «Русалки Дністрової» начальник поліції Львова зазначав: «Ми вже маємо достатньо клопоту з одним народом (поляками), а ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ». Текст 2 Аналізуючи причини заборони збірки, І. Франко зазначав: «Русалка Дністрова», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані — була свого часу явищем наскрізь революційним». Проблемне завдання: Порівняйте зміст текстів 1 і 2. Чиї погляди виражає кожен з авторів?

Значення діяльності «Руської трійці» 1. Це був крок вперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях. 2. Вперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея воз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації. 3. Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі сфери громадського життя. 4. Започаткована нова демократична культура в Галичині. 5. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу Західної України. 6. Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних.