Презентація на тему:
Образ мавки у "Лісовій пісні"

Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Гайдучик Олена Решко Юлія Анна Гук Ярошенко Анна Бублей Наталія

 Чому ж би ні?.. Що ж, ти — зовсім така,    як дівчина.. ба ні, хутчій як панна,               бо й руки білі, і сама тоненька,       і якось так убрана не по-наськи...    А чом же в тебе очі не зелені?  Та ні, тепер зелені... а були,                          як небо, сині... О! тепер вже сиві,       як тая хмара... ні, здається, чорні,                чи, може, карі... ти таки дивна!  "З-за стовбура старої розщепленої верби, півусохлої, виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами, розправляє руки і проводить долонею по очах."

Риси характеру Мавки

Мавка — лісова дівчина — живе серед дивовижної природи, серед своїх братів та сестер. Вона — дивовижна «королівна» лісу, яка є власником сердечного цвіту, «що скарби творить». Сааме цей цвіт дає їй відчуття прекрасного, не дає загинути її чистому серцю. Має вона в серці «те, що не вмирає». Це її духовна краса, це її чисті почуття, які не зміняться ніколи, як не зміниться і сама Мавка: Чи ж то ганьба, що маю серце не скупе, що скарбів воно своїх не криє, тільки гойно коханого обдарувало ними… Не вбивають її шире серце ні докори Лукаша, ні злі слова його матері, ні сміх глумливий Килини. Вона — Мавка, а значить вільна, незалежна, хоч ніколи і не забуде свого кохання Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, шо не вмирає. Мавка не може вмерти, адже вона, перш за все, лісова істота, яка наділена безсмертям. І хоч, закохавшись, отримує душу, вона житиме вічно, навіть перетворившись у вербу. Будуть приходити люди вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде Краса ніколи не вмирає, особливо духовна краса. Вона перетвориться у щось інше, буде мати інші форми, ідеальні чи матеріальні, але не вмре.