Презентація на тему:
Лідери національно-визвольного руху на західноукраїнських землях

Лідери національно-визвольного руху на західноукраїнських землях (1921 – 1938 рр.)

Митрополит Андрій Шептицький (1865 – 1944) “Ми не поділені на католиків, православних, протестантів, англікан; ми поділені на тих, хто хоче і не хоче Єдності ” Обстоював ідею незалежності та соборності України; засуджував окупацію Польщею Галичини; розбудовував греко-католицьку церкву; був постійним оборонцем українського населення; намагався консолідувати політичні сили українського суспільства; захищав права православного населення Волині, Холмщини, Підляшшя та Посяння.

Головні віхи діяльності митрополита у міжвоєнний період Ініціатор заснування 1928 р. – Львівської греко-католицької академії; 1929 р. – Богословського наукового товариства; 1939 р. – Українського католицького інституту церковного з'єднання ім.митрополита Рутського. Намагався припинити 1930 р. – “пацифікацію”, полонізацію краю. Відкрито засудив у посланнях 1933 р. – штучний голод, організований радянською владою в Україні. Домігся припинення (1938 р.) нищення польськими властями православ'я Волині, Холмщини, Підляшшя та Посяння. Вітав Березень 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України

“Духовний батько” українства “Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, хто плаче, - потішити кожного, хто сумує, - покріпити кожного, хто слабкий та немічний, - оздоровити кожного, хто хворий…Я хотів би стати всім для всіх, щоб усіх спасти...” (А.Шептицький “З послання до віруючих”) “Сила волі, широта поглядів, гуманізм здобули йому загальну повагу й зробили найвпливовішою постаттю у західноукраїнському суспільстві” (О.Субтельний) “Перш за все митрополит був главою Церкви, главою народу, який не мав своєї держави. І тому його першим завданням було відстоювати цей народ на всіх рівнях…” (І.Єгорова) “…Він був такий добрий, таке гаряче, широке серце. Під кожним оглядом – виняткова людина” (Отець Климентій)

Дмитро Левицький (1877 – 1942) Голова Української парламентської репрезентації у Варшавському Парламенті (1928 – 1935 ) 1921 – 1922 рр. - лідер патріотичної організації “Молода Галичина”; 1923 – 1925 рр. - редактор газети «Діло»; Один із лідерів Українського національно-демократичного Об'єднання (УНДО); Ініціатор, а згодом противник політики “нормалізації”.

Василь Мудрий (1893—1966 ) Авторитет, який здобув В. Мудрий, займаючись громадською діяльністю, дав можливість йому на початку 1930-х рр. стати одним із лідерів політичного життя Галичини. Я.Комарницький Журналіст, публіцист, громадський діяч. Один із ініціаторів перепоховання І.Франка та створення пам'ятника Великому Каменяреві у Львові. Активний дослідник та організатор допомоги жертвам Голодомору 1933р. Один із засновників УНДО. 1935 р. – депутат польського сейму, Голова української парламентської репрезентації.

В'ячеслав Липинський (1882 - 1931) Досягнути консолідації українського народу і перетворити його на повноцінну державну націю можна лише шляхом пробудження і зміцнення почуття територіального патріотизму та солідарності між усіма громадянами України… Засновник Українського союзу хліборобів-державників (УСХД) Ідеолог "українського гетьманського націоналізму“

Дмитро Донцов (1883 - 1973) Ідеолог “українського націоналізму” Праці Донцова значною мірою сприяли послабленню впливу комуністичних ідей та москвофільства на суспільну свідомість Західної України. 1922 – 1939 рр. – працює у Львові, керівник редакції “Літературно-наукового вісника”, автор праць “Підстави нашої політики”, Де шукати українських традицій”, “Криве дзеркало української літератури”, “Естетика декаденсу”, “Націоналізм”.

Євген Коновалець (1891 - 1938) 1920 р. – ініціатор створення Української військової організації; 1921 р. – очільник Начальної команди УВО у Львові, організатор Другого зимового походу Армії УНР; 1929 р. – очолив Організацію Українських Націоналістів; 1938 р. – загинув у Роттердамі від рук агента НКВС. “Євген Коновалець – одна з видатних постатей української історії.., військовий діяч, який мав незаперечні організаторські здібності” (С.Махун) “Полковник Коновалець жив в епоху, яка жахливо, до краю звузила… вибір: або животіння, або гідність. Він вибрав останнє” В.Скуратівський

Августин Волошин (1874 - 1945) «Дотепер ми боролися за автономію Закарпаття, але тепер ми вже не хочемо автономії від чехів, бо ми хочемо самостійну і соборну Українську державу, за яку будемо боротися до останньої краплі крові...» Августин Волошин Організатор національного руху Закарпаття: 1920 р. – заснував т-во “Просвіта”; заснував Християнсько-народну партію; видання “Свобода”, “Благовісник”, “Українське слово”, “Учительський голос”; 1938 – 1939 р. – лідер державотворчих процесів у Карпатській Україні.

Питання для обговорення Що об'єднувало лідерів національно-визвольного руху Західної України? Чим відрізнялися погляди діячів на цілі і засоби національної боротьби? Чи відомо про факти співпраці діячів між собою? У чому полягає історичне значення діяльності лідерів національно-визвольного руху в західноукраїнських землях?

Використані джерела Довідник з історії України (А-Я)/ За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с. Нартов В. В. Видатні особистості України. – Харків: Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2007. – 400 с. Хрестоматія з історії України. Практичний довідник/ Уклад. Воропаєва В.В. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010. – 464 с. www. wikipedia. com. ua