"Історія української літератури XIX століття"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Доба XIX ст. являє собою цілісний комплекс традицій і новаторства в літературному процесі, об'єднаний, єдністю ідейно-естетичних закономірностей. Відбувається становлення нової української літератури, яка формувалася на розумінні національних особливостей українського народу, на реалістичних засадах і народності.
Започатковану Г. Сковородою традицію використання живої української мови в літературному процесі закріпив І.Котляревський, який у своїх творах вивів її на рівень літературної норми.
Почесне місце посідають поет-байкар П. Гулак-Артемовський та прозаїк Г. Квітка-Основ'яненко, які писали як українською, так і російською мовами. Останній одним із перших увів у свої твори сатиру, щоправда, дещо із сентиментальним присмаком; його повісті "Сватання на Гончарівці", "Шельменко-денщик", "Конотопська відьма", "Пан Халявський" певною мірою заідеалізовані, але доситьвиразно передають життя і характер українського села. Вони сталипопулярними серед українського народу.
Талановитий байкар Є. Гребінка критично висвітлював негативні сторони кріпосницького ладу. Він поділяв прогресивні погляди інтелігенції свогочасу, допомагав талановитим митцям, вихідцям із народу, зокрема, вінузяв участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва та сприяв у виданні"Кобзаря" 1840 р.
Т. Шевченко став основоположником революційно-демократичного напрямку такритичного реалізму в новій українській літературі. Його внесок вукраїнську літературу визначив її провідне місце в літературахслов'янських народів.
Схожі презентації
Категорії