Презентація на тему:
Хроніка

З жовтня 1943 – го по 6 березня 1944 року на території Петрівського району точилися запеклі бої за кожен населений пункт, за кожну висотку, за кожен метр священної землі.

Відвойовували наш район у ворога воїни 18 – го танкового корпусу генерала П.В. Полозкова, 20 – го танкового корпусу генерала І. Г. Лазарева, 5 – ї гвардійської танкової армії генерал – полковника А.П. Ростмістрова;

34 – го, 42 – го гвардійських полків 13 – ї гвардійської Полтавської ордена Леніна Червонопрапорної стрілецької дивізії під командуванням гвардії генерал – майора В. Г. Балканова; 209, 211, 214 – го гвардійських стрілецьких полків 73 – ї гвардійської Червонопрапорної Сталінградсько – Дунайської стрілецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу С. А. Козака, які входили до складу 7 – ї гвардійської армії генерал – лейтенанта М. С. Шумілова.

У боях за визволення району смертю хоробрих загинули 10306 радянських воїнів. Серед них Герої Радянського Союзу Засядко Володимир Олексійович, Волинець Василь Миколайович, Дунаєв Іван Васильович, Безсонов Олександр Андрійович, Леонов Михайло Олексійович, Сисолетін Михайло Іванович, Путилов Сидір Антонович, Колесников Микола Васильович, Литвинов Іван Васильович, Паршин Віктор Степанович

Петрове ще було прифронтовим тилом радянських військ, а трудящі почали відроджувати народне господарство, спираючись на допомогу і інших областей та республік колишнього СРСР. Так, із РРФСР і республік Середньої Азії протягом 1945- 1948 років надійшли колгоспам і МТС насіння, худоба, 50 тракторів, 33 комбайни, 25 двигунів.

Вдячні мешканці нашого краю всіляко допомагали своїм визволителям: ділилися продуктами харчування, будували оборонні укріплення, підвозили боєпрпаси на передову лінію, доглядали поранених і водночас відроджуали зруйновані окупантами підприємства, господарста.