Презентація на тему:
Франція після Першої світової війни

Франція

Значні демографічні втрати Складне становище економіки Проблеми конверсії Наслідки Першої світової війни для Франції

Листопад 1919 – парламентські вибори – до влади приходить Національний блок на чолі з Олександром Мільєраном (праві консерватори) Блок був заінтересований у слабкому президенті О. Мільєран

1920 – вибори – Поль Дешанель Президента було поміщено до божевільні Місце президента зайняв О. Мільєран Поль Дешанель

+ Ельзас та Лотарингія Права на ескплуатацію Саарського вугільного басейну Передано турецькі та німецькі колонії Натуральні поставки вугілля, лісу, будівельних матеріалів Понад 8 млрд золотих марок Після війни для Франції її союзниками було створено режим сприяння:

Не вирішувало проблеми країни Не усувало напруженості між Францією та Німеччиною Зручний стартовий майданчик для нового економічного зростання Наслідки режиму сприяння

Соціально-економічний розвиток країни у 20-30-х рр. -Франція суворо ставилася до Німеччини → реваншизм та націоналізм Німеччини → заважало стабілізації; -Гостра фінансова проблема; -Велика кількість дрібних підприємств; -Фінансові вкладення не у виробництво, а в цінні папери, сімейні торгівельні підприємства, сільськогосподарські ферми.

Результати -Відновлено господарське життя північно-східних районів; -Урядові кредити дали змогу повністю ліквідувати безробіття; -Запроваджено 8-годинний робочий день; -Урядом укладено колективні договори; -Денаціоналізовано промисловість.

926 р. – неспроможність Картелю лівих сил розв`язати фінансові проблеми Липень 1926 р. – уряд Картелю лівих сил подав у відставку, а сам блок протягом 1925 р. розпався

Літо 1926 – вибори – коаліція правих партій “Національна єдність” Очолив: Раймон Пуанкаре Успіхи його уряду: вдалося подолати інфляцію

Забезпечено економічне зростання Швидкі темпи промислового розвитку Подолано інфляцію Діяльність “Національної єдності”

1928 – вибори – “Національна єдність” – Вихід із партії радикалів (очолюваних Едуардом Даладьє) – разпад партії 1929 – Пуанкаре залишив політику Едуардом Даладьє

Економічна криза у Франції : 1931(1932) — 1935 2 Сплески «великої депресії» : 1932 і 1935

«Депресія» почалась пізніше, бо 50% населення було зайняте в с/г, а також було багато робочих місць, що розвивало промисловість. Прояви «депресії»: - найбільше постраждали традиційні галузі промисловості (с/г) - збанкрутіли понад 100 тис. магазинів, кав*ярень, брібних і середніх підприємств

Політична боротьба лівих і правих сил

Ліві партії (Соціалістичної (СФІО) та Комуністичної) - Політична, соціальна й економічна перебудова суспільства на засадах соціалізму

Праві партії ( «Французьку солідарність», «Молодих патріотів», «Аксьон Францез»(«Французька дія»)) - Виступали проти засилля іноземців у Франції - Проповідували антисемітизм (одна з форм національної та релігійної нетолерантності та дискримінації, що виражається у ворожому ставленні до семітів)

Слабкість уряду й жорстока конкуренція між комуністами і екстремістськими правими організаціями у 1934 р. підвели Францію до прірви громадянської війни. 6 лютого 1934 р. організації фашистського спрямування та об'єднання колишніх вояків з вигуками «Геть парламент!» зібралися перед будинком парламенту. У результаті зіткнення з поліцією 15 чоловік загинуло і 1500 було поранено. Наступного дня прем'єр Едуард Даладьє подав у відставку.

У лютому 1934 р. домовилися про участь у наступних виборах за єдиним списком соціалісти і комуністи; згодом представники інтелігенції об'єдналися у Комітет пильності інтелектуальних антифашистів. У червні 1934 р. соціалісти і комуністи підписали офіційну угоду про спільні дії, а в 1935 р. до неї приєдналися й радикали.

«Хліб, Мир, Свобода!» популярне серед учасників демонстрації 14 липня 1935 р. 500 тис. французів на чолі з генеральним секретарем СФІО Леоном Блюмом, генеральним секретарем Комуністичної партії Морісом Торезом та лідером радикалів Едуардом Даладьє пройшли вулицями Парижа. 

Народний фронт (1936-1937)

Народний фронт — коаліція лівих політичних партій і рухів, у тому числі Французької комуністичної партії (ФКП), Французької секції Робітничого Інтернаціоналу (СФІО) та Партії республіканців, радикалів і радикал-соціалістів, що перебувала при владі у Франції з 1936 по 1937 рік.

-Очолював: Леон Блюм -Учасники: соціалісти, комуністи, Радикали, ряд інших дрібних переважно лівих організацій

Створення Народного фронту -Створенню Народного фронту сприяла нова стратегія  Комінтернупро народний фронт. -Після створення Комуністичного інтернаціоналу у 20-х роках XX століття, коли здавалися великими революційні можливості, їм була вироблена стратегія єдиного фронту робітників -У період з 1928–1934 рік комуністи відмовилися від єдиного фронту і стали характеризувати соціалістичні партії, як «соціал-фашистів». -6 лютого 1934 в Парижі, соціалістична партія і ЗКП закликав до загального страйку і вуличні демонстрації -12 лютого 1934 року відбувся загальний страйк, перший успішний загальний страйк в історії Франції. -В липні 1934 року, соціалісти і комуністи домовилися діяти разом проти фашизму.  Пізніше до цього блоку приєдналися і радикали.  - 14 липня 1935 року угоду про створення політичного союзу під назвою Народне об'єднання (Народний фронт)

Реформи -19 червня декретом уряду Леона Блюма були заборонені фашистські організації.  -20 червня 1936 року було прийнято закон, що встановлював щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві.  -27 червня 1936 року прийнято закон, що встановлював 40годинний робочий тиждень в промислових, торгових та ремісничих підприємствах, а також обмежував тривалість перебування у рудниках не більше 38 годин 40 хвилин на тиждень. Серед інших реформ проведених за ініціативи Народного фронту було: -введення обовязкових колективних трудових договорів; -впровадження програми основних громадських робіт (за прикладом «Нового курсу» в США); -часткова націоналізація військової промисловості та повна націоналізація залізниць; -продовження обов'язкової шкільної освіти з 13 до 14 років, а також створення Міністерства спорту та культури та Народної академії мистецтв.  -Була прийнята чотирирічна програма переозброєння армії. У 1937 року була проведена податкова реформа