Презентація на тему:
"Церковна політика в УРСР"

Церковна політика в УРСР

Процеси перебудови створили умови для активізації релігійного життя та духовного розкріпачення народу. Здавна український народ сповідував дві форми християнства – православ’я (з Х ст.) і греко-католицизм (з XVI ст.). Після тривалого періоду переслідувань Українська Греко-Католицька Церква відновила свою легальну діяльність (1989). Церкву очолив архієпископ і митрополит Мирослав- Іван кардинал Любачівський, який перебував до цього за кордоном. УГКЦ об’єднала 3,3 тис. громад. Переважна більшість її прихильників проживає на Західній Україні. Греко-католицького митрополита або «Архієпископа Львівського і всіх українців» затверджує Папа Римський.

Її головний осередок знаходиться у Москві, в Україні ж УПЦ-МП представляє «Митрополит Київський і всієї України». У 1992 р. розпочала діяльність незалежна від Москви Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ-КП). Більшість її вірних проживають на Правобережній і Західній Україні.

Верховний Архиєпископ Мирослав Іван кардинал Любачівський - Глава Української Греко-Католицької Церкви 1984-2000 рр.; народився 24 червня 1914 р. у м. Долина на Станіславівщині (тепер Івано-Франківщина). Після легалізації УГКЦ в Україні, 31 березня 1991 року її глава Блаженніший Мирослав Іван урочисто повернувся в Україну, до свого законного престолу Верховних Архієпископів Львівських, який він обіймав аж до своєї смерті. Легалізує і відроджує з підпілля життя УГКЦ в Україні.  У травні 1992 р. відкрив перший в самостійній Україні Синод єпископів УГКЦ, де заявив про подальшу діяльність спрямовану на визнання УГКЦ як Патріархату. Помер  14 грудня 2000 р.  На його місце Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви обрав Верховним Архієпископом УГКЦ єпископа Любомира Гузара. З 31 березня 1991 року Почесний громадянин Львова, Почесний громадянин Тернополя.

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) наслідує традиції українського православ’я до його поглинання Руською Православною Церквою в кінці XVІI ст. Невдалі спроби відновити українську автокефалію здійснювалися у 1920-1930, 1941-1944 рр. І тільки у 1990 р. УАПЦ змогла офіційно поновити свою діяльність. Головні її осередки також розміщені у правобережних і західних областях. У лютому 1989 року було створено ініціативний комітет з відродження Української Автокефальної Православної Церкви.

Українська Автокефальна Православна Церква УАПЦ-церква, яка постала в результаті масового поширення серед духівництва і мирян ідеї автокефалії, дерусифікації української церкви. Розпочав відродження УАПЦ у лютому 1989 році ініціативний комітет на чолі з отцем Богданом Михайловичем. У серпні була створена перша громада УАПЦ у Львів – парафія апостолів Петра і Павла на чолі з отцем В.Яремою, яка проголосила свій вихід з підлеглості Московському патріархатові. 20 жовтня 1989 р. до УАПЦ приєднався та очолив її єпископ Іоанн Бондарчук. Після чого до УАПЦ масово приєднувались парафії РПЦ у Західній Україні, заснувались громади УАПЦ на сході України. У Києві 5 – 6 червня 1990 р. Всеукраїнський собор УАПЦ затвердив акт відновлення УАПЦ та ухвалив рішення про піднесення її до рівня Патріархату. Першим митрополитом в Україні став митрополит Мстислав. Українській мові надано статус мови богослужіння УАПЦ.

Митрополит Мстислав народився у 1898 році у Полтаві, племінник Симона Петлюри, колишній ад’ютант у чині хорунжого штабу головного отамана С. Петлюри. З 1921 року в еміграції. Вчився у Варшаві. В період життя на Волині обирався депутатом до польського сейму. Під час німецької окупації висвячений на диякона, а скоро – на єпископа Переяславського. У 1943 році виїхав за кордон, де створював нові громади УАПЦ, очолював українські православні, автокефальні церкви в США, Канаді, Західній Європі, Австралії. Після його смерті Патріархом був обраний Димитрій. Релігійний діяч, мистецтвознавець, художник, людина широкого кругозору та високої моральності Патріарх Димитрій працював на ниві становлення і розбудови відродженої УАПЦ. У жовтні 1990 митрополит Київський М. Філарет домігся від Московського патріархату обмеженої автономії для УПЦ. У межах екзархату вища законодавча і судова влада передавалась його Раді.

Після проголошення Української держави УПЦ отримала повну незалежність від Московського патріархату. УПЦ-КП – утворена на об’єднавчому Всеукраїнському помісному православному соборі, що відбувся 25 – 26 червня 1992 р. у Києві. Після незгоди Мстислава з деякими умовами об’єднання частина УАПЦ відійшла від УПЦ-КП. Представителем УПЦ-КП є Патріарх. Після смерті у червні 1993 р. Патріарха Мстислава УПЦ-КП вперше провела вибори свого предстоятеля. 14 липня 1995 р. Патріарх Володимир помер, який був похований на території Святої Софії. У жовтні 1995 р. Всеукраїнським собором УПЦ-КП Патріархом Київським був обраний Філарета. Православ’я в Україні на сьогодні є розколене на три церковні організації. Предстоятелі двох з них мають патріаршу гідність, третя – найбільша – канонічно пов’язана з Московським патріархом.

Висновок Отже, 6 січня 1990 р. синод представників греко-католицької церкви проголосив легалізацію Української греко-католицької церкви. У червні 1990 р. було проголошено про відновлення Української автокефальноїправославної церкви, забороненої радянською владою у тридцятих роках. Віруючі, відчуваючи реальне право на свободу віросповідання, стали вимагати відкриття храмів. Верховна Рада України 23 квітня 1991 р. прийняла Закон про свободу совісті та релігійні об'єднання. Закон закріпив політико-правові умови здійснення свободи совісті, передбачив невтручання церкви у справи держави, а державних органів - у справи церкви.Хоч закон і проголосив відокремлення церкви від держави, однак втручання державних структур у релігійні справи не припинилось. 

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ