Презентація на тему:
Берестейський договір і Гетьманат П.Скоропадського

Тема: Берестейський договір і Гетьманат П.Скоропадського

В. Голубович (Голова української делегації у Брест-Литовську, український громадсько-політичний і державний діяч ) О. Севрюк (виконуючий обов’язки голови делегації УНР, громадський і політичний діяч.) Л.Троцький (Нарком закордонних справ, голова радянської делегації.) Граф Чернін Оттокар Міністр закордонних справ Австро-Угорщини, представник Четвертого союзу

Павло Петрович Скоропадський (1873-1945) - визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, гетьман України. Походив із стародавнього українського козацько-шляхетського роду. Народився у м.Вісбаден (Німеччина). Дитячі роки провів на Чернігівщині. Навчався у привілейованому Петербурзькому пажеському корпусі. Служив у царській армії. Брав участь у російсько-японській війні 1904-1905 рр. За виявлений героїзм нагороджений золотою Георгіївською зброєю, дослужився до звання генерал-лейтенант та згодом був призначений флігель-ад’ютантом російського імператора Миколи ІІ.

Після краху російської монархії, відчувши себе вільним від моральних обов’язків перед царським престолом, він почав цікавитись українським політичним життям, шукати можливості прислужитися Україні. Проте Центральна Рада остерігалася авторитетного генерала, який мав значний вплив на військо. Взаємовідносини між лідерами Центральної Ради та П.Скоропадським ще більше загострились після обрання його отаманом Вільного козацтва. П.Скоропадський не сприймав поглядів керівників Центральної Ради стосовно розбудови української державності. Наприкінці 1917 р. на цьому ґрунті він подав у відставку з посади командувача Українським корпусом і покинув військову службу. За погодженням з німецькою військовою владою 29.04.1918 р. в Києві була проголошена Українська Держава на чолі з гетьманом П. Скоропадським. 14.11.1918 р. він проголосив федерацію Української Держави з майбутньою не більшовицькою Росією, створюючи тим самим єдиний фронт боротьби з радянською владою. Це стало формальним приводом протигетьманського повстання. Намагаючись уникнути братовбивчої війни серед українців, 14.12.1918 р. він підписав зречення від влади і емігрував до Німеччини. У 1926 р. за його сприянням в Берліні був створений Український Інститут. У 1937 р. у нацистський Німеччині засновано Союз гетьманців-державників (СГД) на чолі з П.Скоропадським. Під час Другої світової війни сприяв звільненню українських військовополонених з німецьких концтаборів, українських політичних лідерів. Наприкінці війни, потрапивши під бомбардування на ст.Плеттінг у Баварії, П.Скоропадський дістав смертельне поранення.

Федір Лизогуб Громадський і політичний діяч. У 1901—1915 роках — голова Полтавської губернської земської управи. У 1918 р. був міністром внутрішніх справ і головою Ради міністрів Української держави. Помер у 1928 р. у Белграді (Сербія).