Презентація на тему:
Судова реформа

ТЕМА БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ: Правове регулювання Конституційного суду - єдиного органу конституційної юрисдикції України та в законодавстві зарубіжних країн

Метою роботи є комплексний аналіз правового статусу судді Конституційного Суду України, формулювання теоретичних висновків та розробка конкретних обгрунтованих наукових пропозицій щодо успішної його реалізації, обгрунтування рекомендацій по вдосконаленню відповідних актів чинного законодавства України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі формування складу та функціонування Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Предметом дослідження є правовий статус судді Конституційного Суду України та форми його реалізації.

Конституційний Суд України є важливою ланкою в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина, що здійснює судовий конституційний контроль га захист основ конституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права і прямої дії Конституції на всій території України.

Основними ознаками Конституційного Суду України як державного органу є: - наявність певної структури, що має організаційну форму діяльності - колегіальну; - функціонування Конституційного Суду України у системі органів судової влади; - реалізація Конституційним Судом України частини функцій та завдань судової влади - здійснення конституційного судочинства; - зміст та обсяг владних повноважень Конституційного Суду України закріплюються в його компетенції, тобто у вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших нормативно-правових актів та в офіційному тлумаченні Конституції та законів України.

Практичні проблеми реалізації статусу судді Конституційного Суду України ускладнюються тим, що вітчизняне законодавство розвивається повільніше, стосовно конституційно-правових процесів, які відбуваються у державі. Невідповідність нормам Основного Закону України положень Закону України «Про Конституційний Суд України» призвела до невизначеності процедури формування складу Конституційного Суду України.

Головною проблемою, з якою зіткнувся Конституційний Суд України, стало протиріччя між стратегічним курсом, шо його обрало суспільство, і тими глибокими формаційними перетвореннями, котрі охопили і економічну, і політичну, і соціальну, і і юридичіі сфери життя. Разом з тим були нова Конституція України і не переглянутий до нього часу масив законо давства, який законсервував форми економічного, соціального буття, що склалися раніше.

Найважливішою з проблем у практичному плані є проблема виконання рішень Конституційного Суду України, без вирішення якої не можна говорити не лише про гарантування верховенства Конституції України, а й про наявність судової влади як такої. Проте практика свідчить, шо у ряді випадків інші гілки влади не вважають для себе обов'язковими рішення Суду. прийнятими в межах його компетенції. Прикладом цього є суміщення перебування депутатів на посадах голови ради та голови місцевої державної адміністрації або міського голови і народного депутата України тощо.

Напрями вдосконалення правової бази діяльності Конституційного Суду України. На основі вивчення положень конституцій деяких європейських країн та законодавства України щодо формування органів конституційної юрисдикції пропонується звернути увагу на основні напрями удосконалення чинного конституційно-правового регулювання.  

Також необхідно підвищити вимоги до фахового складу Конституційного суду України, зокрема запровадження відповідної квоти суддів з науковим ступенем з юридичних наук, у тому числі в галузі конституційного права, певного числа (до четверті його складу) суддів-процесуалістів, які мали практику у верховних судах, із числа авторитетних правозахисників, адвокатів, науковців. Як правило, конституційні судді мають спеціалізуватися на конституційному праві, публічному праві, а також цивільному праві.  

8. Протягом 2006 року прийняти всі нормативні акти, передбачені Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» [6] з метою його належного застосування. Зокрема, йдеться про окремі Положення «Про центр обліку громадян без визначеного місця проживання», «Про будинок нічного перебування», «Про реабілітаційний центр», а також штатний розклад та посадові інструкції для даних установ соціального захисту. Слід передбачити витрати на їхнє фінансування окремим рядком у державному бюджеті.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ