Розвиток металургійних виробництв в Україні
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Сучасна металургія посідає одне з чільних місць у народному господарстві країни і є матеріальною базою всього комплексу важкої індустрії України. Найдавніший гірничо-металургійний комбінат знайшли археологи в районі села Новозванівка на території Бахмутської улоговини. Тут близько 4 тисяч років тому добували мідну руду й виплавляли метал.
– центри чорної металургії – центри переробної металургії Кривий Ріг Дніпродзержинськ Запоріжжя Новомосковськ Нікополь Алчевськ Краматорськ Донецьк Маріуполь Єнакієве Луганськ Харцизськ Макіївка Львів Київ Харків І. Придніпровський (1/2) ІІ. Донецький (1/3) ІІІ. Приазовський (1/6) ІІІ. І. ІІ. Дніпропетровськ
У складі металургійного комплексу (металургійної промисловості, металургії) України – підприємства з видобутку і збагачення руд чорних і кольорових металів, нерудних матеріалів, з виробництва чавуну, сталі, прокату, труб сталевих, метизів, феросплавів, вогнетривів, коксу, з виробництва твердосплавної, вуглецевої, напівпровідникової продукції, з переробки ломів і відходів, виробництва ряду видів хімічної продукції, великий комплекс підприємств допоміжного призначення, а також науково-дослідні та проектні організації.
Частка металургії у ВВП країни складає близько 38%, у промисловому виробництві − 27,3%, експорті – 34,2%. Частка металургії в податкових платежах у всі рівні бюджетів становить 38%. Як споживач продукції та послуг суб'єктів природних монополій металургія використовує від загальнопромислового рівня 32% електроенергії, 25% природного газу, 10% нафти і нафтопродуктів, її частка у вантажних залізничних перевезеннях – 20%.
Металургія у структурі промисловості України становить 35,1%, тоді як у структурі світової промисловості − 34,3%. В Україні існує значний науково-дослідний і конструкторський потенціал щодо металургійного виробництва – це наявність спеціалізованих наукових установ, як самостійних, так і інтегрованих у підприємства.
Найпоширенішою формою організації виробництва в чорній металургії є комбінати. Специфічні риси розміщення характерні для якісної металургії, а саме виробництво феросплавів (сплави заліза з легованими металами) та електросталей, які одержують як у доменних печах, так і електротермічним способом відповідно на металургійних комбінатах повного циклу або на переробних заводах. Феросплави електротермічним способом виплавляють на спеціалізованих заводах. Дешева енергія і наявність легуючих металів є основними факторами розміщення таких заводів.Виробництво електросталей зорієнтовано на райони з достатньою кількістю електроенергії й металевого брухту.
колошник шахта розпар заплічики фурма фурма горн шлаки чавун завантажувач шихти розподілювач шихти димовий газ шахта
Fe2O3 Fe3O4 FeO Fe 3Fe2O3 + CO 2Fe3O4 + CO2 Fe3O4 + CO 3FeO + CO2 FeO + CO Fe + CO2 Fe + C = Fe3C 3Fe + 2CO Fe3С + CO2 СaCO3 = CaO + CO2 СaO + SiO2 = CaSiO3
Схема роботи мартенівської печі Продукти горіння Завантажувальні вікна Ванна Газ Повітря і кисень Регенератори 1700-1900оС
Si + 2FeO = SiO2 + 2Fe +Q 2Fe + O2 = 2FeO + Q Mn + FeO = MnO + Fe + Q 2P + 5FeO = P2O5 + 5Fe + Q C + FeO = CO + Fe - Q 2C + O2 = 2CO
Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом, марганцем та іншими допоміжними матеріалами. Залізні руди збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничозбагачувальних комбінатах. В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозованих за пасів залізних руд (понад 20 млрд. т) — здебільшого залізистих квар цитів у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоград ській, Одеській і Вінницькій областях. Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопільський район Придніпровського марганцеворудного басейну.
Видобуток руд Пуста порода Магнітний залізняк (магнетит) Fe3O4 Якість залізних руд: багаті руди: >50% руди; середні руди: 20-50% руди; бідні руди: < 20% руди. Збагачення руд – відокремлення від пустої породи
Флюси і вогнетривкі глини є складовою частиною металургій ного галузевого комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Ча-сів'ярському, Новорайському і Веселинівському родовища (Доне цька обл.), високоякісні флюсові вапняки й доломіти — у Донець кій (Докучаєвську, Комсомольську, Первомайську), Дніпропетров ській областях і в Автономній Республіці Крим.
В Україні металургійні заводи розміщені в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у При дніпров'ї — біля родовищ залізних руд і марганцю та джерела во допостачання — Дніпра. Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва, най більші з них "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь" і "Дні-проспецсталь".
Для кольорової металургії характерним є комплексне використання рудної сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями промисловості. На розміщення підприємства кольорової металургії впливають сировинний та енергетичний фактори. До джерел сировини тяжіють виплавлення ртуті, нікелю, рідкісних металів. Алюмінієве, титаново-магнієве і цинкове виробництво розміщуються в місцях одержання дешевої електроенергії. У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, що складається з виробництва глинозему і алюмінію. Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких на Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і Смілянське (Черкаська обл.) родовища.
Найбільші родовища алунітів є в Закарпатській області (Берегівське і Беганське). Алюмінієва промисловість в Україні має новий великий глиноземний завод, збудований в Миколаєві, який працює на бокситах Гвинеї, Запорізький завод, завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.). Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов'я і Причорномор'я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. у Калуші збудовано магнієвий завод у виробничому об'єднанні "Оріана”, у Запоріжжі – магнію і титану.
Найбільш відсталі в своєму розвитку області — Волинська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська, Закарпатська. Металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується техноло гічною відсталістю. Надмірне перевантаження в структурі економіки галузей важкої індустрії Донецько-Придніпровського економічного району призвело до серйозних соціально-економічних диспропорцій: металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується техноло гічною відсталістю.
Подальший розвиток чорної і кольорової металургії стримується через брак енергоносіїв і води, особливо в Донбасі. Можливості для екстенсивного розвитку металургії вичерпано; належить її докорінно модернізувати. Дефіцит енергоресурсів зумовлює потребу енергозбері гаючих технологій. Екологічна проблема має розв'язува тися за рахунок часткової територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови промисловості. Перед металургією країни у перспективі стоять невідкладні завдання перегляду її структури на користь найрента-бельніших виробництв, докорінного поліпшення якості і збільшення ефективних виробів металопродукції.
Схожі презентації
Категорії