Презентація на тему:
Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідне обґрунтування. Маса та розміри атомів і молекул. Кількість речовини.

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідне обґрунтування. Маса та розміри атомів і молекул. Кількість речовини.

1. З яких частинок складаються всі речовини? 2. Чи можна стверджувати, що молекула є найменшою частинкою речовини? 3. Що можна сказати про молекули тієї самої речовини й різних речовин? 4. Як розміщені молекули в речовині: щільно чи з проміжками? 5. Який характер руху молекул у речовині? 6. Як залежить рух молекул від температури речовини? 7. Як сили діють між молекулами в речовині?

План заняття: Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Відносна молекулярна й атомна маса. Кількість речовини. Молярна маса. Стала Авогадро, її фізичний зміст. Обчислення маси молекули та кількості молекул в об’ємі речовини.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. Молекулярна фізика — це розділ фізики, який розглядає властивості тіл як сумарний результат руху та взаємодії величезної кількості молекул, з яких складаються ці тіла. Галузі застосування молекулярної фізики: фізика металів, полімерів і плазми; Кристалофізика; фізико-хімічна механіка.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. Основою молекулярної фізики є молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ) – теорія, яка пояснює теплові явища в макроскопічних тілах і внутрішні властивості цих тіл на основі уявлень про те, що всі тіла складаються з окремих частинок, які рухаються хаотично.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. «Все у світі складається з дуже маленьких неподільних частинок — атомів.» Демокріт

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. В XVII ст. І. Ньютон зробив спробу пояснити розширення газів на основі передбачення, що молекули намагаються заповнити простір.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. У XVIIІ ст. прихильник і пропагандист МКТ М.Ломоносов сформулював основні положення цієї теорії, які не зазнали суттєвих змін і до сьогодні.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Основні положення МКТ: 1) Всі речовини дискретні, вони складаються з молекул і атомів. Молекула — дрібна електронейтральна частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості. 2) Молекули і атоми всіх речовин перебувають у безперервному хаотичному русі. 3) Між молекулами всіх речовин діють сили притягання й відштовхування.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Переконатися в існуванні молекул та оцінити їхні розміри можна так:

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Переконатися в тому, що молекули рухаються можна так:

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. У 1827 р. англійський ботанік Роберт Броун, спостерігаючи під мікроскопом рух спор рослин у краплині рідини, виявив, що ці частки перебувають у «нескінченному танці» і що траєкторія руху кожної частинки є ламаною лінією

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Броунівський рух розглядається як наочне дослідне підтвердження руху молекул. Броунівський рух — це рух найдрібніших частинок твердої речовини під ударами молекул рідини чи газу, у яких ці частинки містяться.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Дифузія речовин — це явище проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої речовини внаслідок дотикання цих речовин. Осмос – дифузія види через напівпроникаючі мембрани.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Основне завдання молекулярно-кінетичної теорії: установити зв’язок між макроскопічними та мікроскопічними параметрами речовини й, виходячи з цього, визначити рівняння стану цієї речовини.

3. Відносна молекулярна й атомна маса. Розміри молекул і атомів надзвичайно малі.

Відносна молекулярна маса Mr — це відношення маси молекули до 1/12 частини маси атома Карбону: Відносна атомна маса Ar — це відношення маси молекули до 1/12 частини маси атома Карбону. 3. Відносна молекулярна й атомна маса.

4. Кількість речовини. Молярна маса Фізичну величину, що визначає число молекул у певному тілі, називають кількістю речовини. У СІ кількість речовини виражають у молях. Молем називається кількість речовини, яка містить стільки ж молекул (атомів), скільки їх міститься в 12 г вуглецю.

Молярна маса M дорівнює відношенню маси речовини m до кількості молей ν у ній: де ν — кількість речовини. Фізичний зміст молярної маси: молярна маса — це маса одного моля речовини. Одиниця молярної маси в СІ — кілограм на моль (кг/моль) 4. Кількість речовини. Молярна маса

Об’єм одного моля речовини V можна знайти, розділивши молярну масу речовини М на її густину ρ : 4. Кількість речовини. Молярна маса

5. Стала Авогадро, її фізичний зміст. Італійський фізик і хімік Амадео Авогадро в ХІХ ст. визначив кількість молекул в одному молі речовини. Цю кількість назвали сталою Авогадро

5. Стала Авогадро, її фізичний зміст. Фізичний зміст сталої Авогадро: число Авогадро показує, що в одному молі будь-якої речовини міститься молекул. Якщо кількість речовини у певному тілі відома, легко обчислити число молекул N у цьому тілі:

5. Стала Авогадро, її фізичний зміст. Закон Авогадро: у рівних об’ємах різних газів за однакових умов завжди міститься однакова кількість молекул.

6. Обчислення маси молекули та кількості молекул в об’ємі речовини. Визначити масу молекули можна у такий спосіб: Молярну масу речовини М розділити на число молекул в одному молі речовини, тобто на число Авогадро: Масу всієї речовини m розділити на число молекул в ній N: Густину речовини ρ розділити на концентрацію молекул n, тобто на їх число в одиниці об’єму:

Число молекул N у деякому об’ємі речовини можна знайти також у декілька способів: Число молекул N у речовині даної маси або даного об’єму дорівнює добутку числа молекул в одному молі, тобто числа Авогадро, на число молей у речовині ν: Число молекул N дорівнює відношенню маси речовини m до маси однієї молекули: Число молекул N дорівнює добутку числа молекул в одиниці об’єму речовини, тобто їх концентрації n на їхній об’єм V: 6. Обчислення маси молекули та кількості молекул в об’ємі речовини.

Домашнє завдання: Гончаренко С.У. Фізика: навчальний посібник для ліцеїв та класів природничо-наукового профілю. 10 кл – К.: Освіта, 1995 - 430с § 1-8 Генденштейн Л.Е., Ненашев І.Ю., Фізика. 10 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів: рівень стандарту – Х.: гімназія, 2010. – 272.: іл. § 18, 19, впр. № 18, 21.