Презентація на тему:
Місце хімії серед наук про природу

Павлова Олена Дмитрівна, учитель хімії Мошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Черкаської районної ради

Пояснити: місце хімії серед наук про природу значення хімії для розуміння наукової картини світу що таке діалектичний світогляд перспективи розвитку хімічної науки

Працювали в бібліотеці. Збирали матеріал в Інтернеті. Створювали слайди. Підбирали малюнки. Складали тексти. Консультувалися з учителями. І ось що вийшло…

Відкриття й вивчення властивостей нових видів атомів колись було прийнято вважати завданнями хіміків. Однак вийшло так, що з відомих на сьогодні видів атомів частина відкрита хіміками, а частина – фізиками. Це лише один з багатьох прикладів “відкритих кордонів” між фізикою та хімією.

Природа єдина, тому ми завжди повинні пам'ятати про те, що неможливо розібратися в улаштуванні навколишнього світу, заглибившись лише в одну з галузей людського знання.

Складовими хімічних речовин, своєрідними “цеглинками”, з яких вони побудовані, є хімічні частинки, а це насамперед атоми й молекули. Їхні розміри перебувають в інтервалі довжин порядку 10-10 – 10-6м.

Фізичні закони – це найбільш загальні закони природи, яким підпорядковуються всі матеріальні об’єкти, у тому числі й хімічні частинки. Хімія користується фізичними законами, а от біологія й геологія використовують не лише фізичні, а й хімічні закони.

Хімія – дуже цікава наука. У ній ще не все вивчено, і залишається широкий простір для застосування талантів нових поколінь учених.

Уже у XVIII ст. почала формуватися так звана мінеральна хімія. Наразі цей розділ хімії ми називаємо неорганічною хімією – на відміну від органічної хімії, яка спочатку досліджувала речовини, що утворюються в живих організмах. Згодом у самостійні розділи виокремилися ще дві найважливіші галузі хімії – аналітична й фізична хімія.

Головні завдання сучасної неорганічної хімії – вивчення будови, властивостей і хімічних реакцій простих речовин і сполук, взаємозв'язку будови із властивостями й реакційною здатністю речовин, розробка методів синтезу й глибокого очищення речовин, загальних методів одержання неорганічних матеріалів.

Предмет вивчення органічної хімії ніколи не обмежувався сполуками Карбону, що мають рослинне і тваринне походження. Наразі органічна хімія – це наука, що вивчає сполуки Карбону з іншими елементами, як природні, так і синтетичні.

Аналітична хімія – це наука про визначення хімічного складу речовин і, певною мірою, хімічної будови сполук. Головна мета аналітичної хімії – забезпечити точність, високу чутливість, швидкість, вибірковість аналізу.

На межі досліджень фізичних і хімічних явищ виникла фізична хімія. Вивчення теплових ефектів хімічних реакцій породило термохімію. Хімічні процеси, що відбуваються під дією електричного струму, стали підґрунтям електрохімії.

Фізична хімія – це наука про загальні закони, що визначають будову й хімічні перетворення речовин за різних умов. В основу сучасної фізичної хімії покладено також учення про розчини, швидкості й механізми хімічних реакцій, будову молекул та ін.

Розширення й поглиблення математичних методів у хімії дозволяє говорити про формування математичної хімії. Її виникнення передбачав ще Ломоносов, який назвав одну зі своїх книг “Елементи математичної хімії”.

Біологічна хімія – вивчає хімічний склад і структуру речовин, що містяться в живих організмах; шляхи та способи регуляції їхніх перетворень; енергетичне забезпечення процесів, які відбуваються у клітині й організмі в цілому. Становлення біохімії як науки відбулося на межі ХІХ і ХХ ст., хоча джерела біохімічних знань виявлено ще в працях учених античного періоду, а перші відомості про склад рослинних і тваринних тканин почали з'являтися в середні віки. Сьогодні з біохімії вже виокремилися біоорганічна та біонеорганічна галузі.

У процесі еволюції хімії утворилася нова інженерна галузь – хімічна технологія. Ця наука розробляє найбільш економічні й екологічно доцільні методи й засоби хімічної переробки сирих природних матеріалів на продукти споживання.

Сприйняття природи не як окремих предметів і явищ, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені. Розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а стані безперервного руху і розвитку. Предмети і явища матеріальні і розвиваються за законами природи.

http://school-sector.relarn.ru/efim/8mediateka/8mediateka.html http://www.4uth.gov.ua/library/department/mediateka.htm http://bookz.ru/ http://www.lib.com.ua/ http://www.biblioteka.org.ua/