Презентація на тему:
"Югославія"

Югославія Родіонова, Глушко, Вербило, Мельник

Австро-Угорщина Рим Женева Лондон Політичні центри південнослов’янських народів Липень 1917р. – зустріч між Анте Трумбичем (лідером хорватських націоналістів та Ніколою Пашичем (сербський прем’єр-міністр)

Югославія “КОРФСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ” Об'єднання сербів, хорватів, словенців і чорногорців у єдиному королівстві під зверхністю сербської династії карагеогієвичів.

6 жовтня 1918р. – скликано народне віче словенців, сербів і хорватів у Загребі. ОБ’ЄДНАННЯ Проголошено об'єднання Чорногорії з Сербією. 29 жовтня 1918р. – об'єднання цих народів. 1 грудня 1918р. – проголошено Королівство сербів, хорватів і словенців. Питання про злиття Королівства Сербії й Чорногорії та сербсько-словено-хорватської держави.

Встановлення кордонів Югославії Сен-Женмерський договір Тріанонський договір Неїнський договір Югославія Рапальський договір

Внутрішня політика КСХС Аграрна реформа Червень 1921 р. - Видовданська конституція Ігноруючи етнічні та історичні кордони, влада поділила територію КСХС на 33 адміністративні одиниці – жупи. Позитивне Негативне Усі громадяни одержують політичні права і демократичні свободи. Конституція узаконила централізацію держави з наданням переваг сербам. Виконавча влада у королівстві належала уряду, а законодавча –королю та парламенту. Конституція узаконила унітарний устрій держави , за якого дискримінації зазнавали національні меншини.

Національне питання Незважаючи на схожість діалектів, Югославія справляла враження країни, складеної з націй, що дуже різнилися. Пд.-Сх. - складова східної православної цивілізації, а Зх. - католицької західної. Провідні позиції належали сербам, які становили лише 39 % населення.

ХСП вимагала визнання Хорватської республіки незалежною державою у складі Югославії. Переслідування С. Радича та його прихильників спонукало хвилю протестів проти національної політики уряду. Неспокійна ситуація була також і у населеному албанцями Косово та у католицькій Словенії. Хорватська селянська партія (ХСП) (керівник - Радич)

Державні перевороти 1929 та 1941 pp.  6 січня 1929р. він розпустив Народну скупщину, скасував конституцію й оголосив про зосередження у своїх руках усієї повноти влади. Формування уряду було доручено генералу Петару Живковичу. Посилення внутрішніх негараздів спонукало короля Александра до рішучих дій.

Із жовтня 1929 р. країна отримала нову назву - Югославія. Ускладнилася національна напруга: відтепер у кожній з 9-ти провінцій більшість виборців становили серби. Для придушення опозиційних виступів було створено Державний суд захисту держави. У 1931 р. Александр ініціював прийняття нової югославської конституції, яка: залишала обабіч політичного життя ті партії, які заперечували унітарний велико-сербський характер держави оголошувала вибори до двопалатного парламенту відкритими. Югославія

На міжнародній арені Александр орієнтувався на Францію. 25 червня 1934 р. у Белграді Л. Варту під час зустрічі з королем порушив проблему врегулювання югославсько-італійських відносин. Візит-відповідь Александра до Франції розпочався 9 жовтня 1934 р., але того дня 37-річний македонський професійний терорист Величко Георгієв застрелив короля і поранив Л. Варту й генерала Жоржа на марсельській набережній. Французький міністр невдовзі помер у лікарні. Терориста ж було затоптано натовпом. Візит короля до Франції

Новим королем Югославії було проголошено старшого з синів Александра - 11-річного Петра, а до досягнення ним повноліття його регент - двоюрідний брат загиблого короля, принц Павло. Нова влада У період регентства уряду М. Стояновича: поліпшення економічної і політичної ситуацію в країні. зовнішньої політика: зближення з Німеччиною та Італією. У лютому 1939р. прем'єр та його уряд пішли у відставку, а уряд Д. Цветковича було приведено до присяги. 25 березня 1941 р. він підписав угоду про приєднання Югославії до Троїстого пакту, що стало поштовхом до державного перевороту. Його здійснили прихильники орієнтування зовнішньої політики країни на західні демократії та СРСР; на чолі - генерал Симович. 5 квітня 1941 р. підписання пакту про ненапад з СРСР. У відповідь Німеччина діяла досить агресивно проти Югославії. Петр II Карагеоргієвич змушений був 15 квітня емігрувати спочатку до Греції, а потім до Єгипту. Згодом він перебрався до Лондона. 17 квітня Югославію було окуповано нацистськими військами.

1918 p., 1 грудня - проголошено Королівство сербів, хорватів і словенців (КСХС) 1921 p., червень - прийнято Видовданську конституцію КСХС 1929 p., січень - державний переворот. Встановлення авторитарного режиму короля Александра 1929 p., жовтень - перейменування КСХС у Югославію 1931 р. - прийняття нової югославської конституції 1934 p., жовтень - загибель короля Александра 1941 p., березень - військовий переворот 1941 p., квітень - окупація Югославії Німеччиною Найважливіші дати