X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Югославія

Завантажити презентацію

Югославія

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Югославія. Нові південнослов’янські держави Комуністи при владі. Й. Тіто. Конфлікт з СРСР. Загострення міжнаціональних відносин та політичної ситуації в країні. Проголошення незалежності югославських республік. Громадянська війна. Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту на Балканах.

Слайд 2

Мета уроку Показувати на карті кордони Югославії та нових держав Називати основні події: ліквідацію монархії, конфлікт з СРСР, проголошення незалежності югославських республік, громадянську війну Аналізувати основні фактори та напрямки становлення прорадянського режиму, причини кризових явищ 60—80-х рр. XX ст. Характеризувати причини і наслідки громадянської війни, сучасне становище нових держав Встановлювати роль міжнародних організацій у розв’язанні конфліктів на території Югославії Давати власну оцінку трансформаційним процесам в країнах бувшої СФРЮ на сучасному етапі

Слайд 3

Напишіть країни, що межують з Югославією.

Слайд 4

Комуністи при владі. Й. Тіто. Конфлікт з СРСР. 7 березня 1945 р. Й. Броз Тіто відповідно до рекомендацій, ухвалених Кримською конференцією, сформував уряд Демократичної Федеративної Югославії (ДФЮ). Й.Тіто зліва У вересні 1944 р. на територію Югославії вступили радянські війська. Голова королівського уряду І. Шубашич 1 листопада 1944 р. підписав угоду з Й.Б.Тіто. До нового уряду включено міністрів королівського уряду. Випишіть дату створення уряду ДФЮ.

Слайд 5

11 квітня 1945 року Й. Броз Тіто і В. М. Молотов підписали у присутності Сталіна радянсько-югославську угоду про дружбу, взаємну допомогу та повоєнне співробітництво. Портрети один одному Випишіть дату підписання договору

Слайд 6

29 листопада 1945 р. Установча скупщина ліквідувала інститут монархії в Югославії (тоді був королем Петро II Карагеоргієвич) і проголосила Федеративну Народну Республіку Югославію (ФНРЮ) як федерацію 6 рівноправних республік - Сербії, Чорногорії, Хорватії, Словенії, Македонії та Боснії й Герцеговини. До кінця 1945 р. було націоналізовано 72% промислових підприємств. Було встановлено максимум земельного наділу — 35 га. Всі надлишки без викупу переходили у власність держави або в руки селян. Народно-визвольний фронт на виборах у листопаді 1945 р. в загальноюгославський парламент – Установчу скупщину набрав 90,5% голосів. Випишіть дату створення ФНРЮ.

Слайд 7

Конституція ФНРЮ 1946 р. узаконювала однопартійну систему. В 1946 р. було націоналізовано 90% великої промисловості, у квітні 1948 р. відбулася повна ліквідація приватного сектора. Й.Тіто в кабінеті, 1946 р. Чому саме таке планування було в Югославії? Югославія перейшла на п'ятирічне планування в 1947 р. Перший п'ятирічний план (1947-1951 рр.). Яка партія була керівною?

Слайд 8

Лідер Югославії Й. Броз Тіто прагнув здійснювати самостійну внутрішню й зовнішню політику, залишаючись при цьому прихильником марксистсько-ленінської ідеології. Конфлікт між СРСР та Югославією почав визрівати з середини 1947 р. Підписана у лютому 1947 р. мирна угода з Болгарією і встановлення різнобічних відносин з Албанією без згоди керівництва СРСР були рішуче засуджені Сталіним. З Югославії вислали радянських спеціалістів, звинувативши їх у надмірному втручанні у внутрішні справи країни. Керівництво КПЮ відмовилось брати участь у засіданнях Інформбюро, створеного у вересні 1947 р. на Нараді комуністичних і робітничих партій Східної Європи.

Слайд 9

Серйозні протиріччя між двома країнами поглибились, коли західні країни запропонували Югославії повернути Італії порт Трієст. 20 березня 1948 р. ВКП (б) надіслала керівництву КПЮ листа з численними докорами. У свою чергу, Тіто висловив занепокоєння у зв'язку з лютневим переворотом у Празі. Він нагадав про недостатню, з його точки зору, допомогу під час війни. У червні 1948 р. Інформбюро ухвалило резолюцію "Про становище у КПЮ". Керівники югославських комуністів були звинувачені у невизнанні марксистської теорії класів і класової боротьби у перехідний період; у проведенні хибної політики на селі, у відмові від націоналізації землі; у ревізії марксистсько-ленінського вчення про партію тощо. Резолюція закінчувалася закликом до "здорових сил КПЮ, вірних марксизмові-ленінізмові, змінити нинішніх керівників КПЮ і висунути нове інтернаціоналістське керівництво КПЮ".

Слайд 10

V з'їзд КПЮ (1948 р.) чітко позначив поворот до більш жорсткої політики стосовно Інформбюро. У статті "Куди веде націоналізм групи Тіто в Югославії“ у "Правді" югославське керівництво оголошувалося посібниками імперіалізму і називалось "клікою політичних убивць". 11 серпня 1948 р. у ноті, надісланій до Белграда, СРСР заявив, що він більше не може ставитись до уряду Югославії як до союзника і вважає його своїм ворогом. У вересні 1949 р. СРСР денонсував пакт про дружбу з Югославією. Скільки років проіснувала угода про дружбу, взаємну допомогу та повоєнне співробітництво між СРСР та Югославією? Чому були розірвані стосунки між СРСР та Югославією?

Слайд 11

На нараді Комінформбюро в Будапешті в листопаді 1949 р. була прийнята резолюція «Югославська компартія в руках убивць і шпигунів», в якій говорилося про те, що «кліка Тіто» останнім часом еволюціонувала «від буржуазного націоналізму до фашизму». Суд у Белграді над “шпіонами” СРСР (1951 р.) 8,4 тис. противників Тіто в Югославії було заарештовано й відправлено в концентраційний табір на одному з островів в Адріатичному морі.

Слайд 12

За пропозицією Тіто парламент Югославії в 1950 р. ухвалив закон про передачу заводів в управління робітникам. Після VI з'їзду КПЮ (1952 р.) стала називатися Союзом комуністів Югославії (СКЮ). За нею зберігалося право розробки генеральної лінії, але боротися за її втілення вона повинна була не командними методами, а методами переконання. Законом від 29 грудня 1952 р. було чимало функцій передано республіканським та місцевим органам і підприємствам. Галузеві міністерства було скасовано на початку 1953 р. В 1953 р. селянські трудові кооперативи було реорганізовано у кооперативи загального типу і прирівняно до промислових підприємств. Приватна власність на землю обмежувалась максимальним наділом у 10-15 га на одне господарство і яку можна було продавати. З осені 1955 р. почала проводитись нова політика перебудови села, що спиралася на створення агропромислових комбінатів одночасно з розвитком сільськогосподарських кооперативів. Випишіть, що відрізняє економічну систему в Югославії від економічної системи в СРСР.

Слайд 13

Й.Тіто і У.Черчілль (1953 р.) Про що свідчить ця фотографія?

Слайд 14

Й.Б. Тіто, А.Г. Насер, Дж.Неру (1956 р.) У 50-60-ті роки Югославія посіла помітне місце на міжнародній арені. Президент Югославії Й. Броз Тіто стояв біля витоків Руху неприєднання. Організаційно Рух неприєднання сформувався на Першій конференції голів держав і урядів (Белград, 1961 р.) у роботі якої взяли участь делегації 25 країн світу. Ініціаторами проведення Белградського саміту стали Індія, Єгипет, Індонезія, Гана та Югославія. Випишіть дату Першої конференції Руху неприєднання.

Слайд 15

1955 р. Белград 1956 р. Москва Після смерті Сталіна відбулась нормалізація радянсько-югославських відносин. Прийняті у 1955-1956 рр. за підсумками візитів М. Хрущова до Белграда (1955 р.) та Й. Броз Тіто до СРСР (1956 р.) радянсько-югославські документи містили основні принципи поліпшення двосторонніх відносин.

Слайд 16

Й.Б.Тіто в Україні (травень 1956 р.)

Слайд 17

За конституцією 1963 р. самоврядування ставало невід'ємним юридично гарантованим правом трудящих. Країна стала називатися Соціалістичною Федеративною Республікою Югославією (СФРЮ). Випишіть дату появи назви країни – СФРЮ. VIII з'їзд СКЮ (1964 р.) накреслив основні принципи "суспільно-економічної реформи“: було ліквідовано державні централізовані інвестиційні фонди, право розподілу яких передавалося союзним, республіканським і місцевим банкам; 52% чистого суспільного продукту залишалось у розпорядженні господарських підприємств; сфери охорони здоров'я, освіти і культури переводилися на самофінансування із місцевих джерел; засновувався Фонд федерації для прискореного розвитку слаборозвинутих в економічному відношенні регіонів. Противників нового курсу, а серед них був і віце-президент Югославії А. Ранкович, було позбавлено всіх партійних і державних посад. Державні символи СФРЮ Чому, на Вашу думку, були противники цих реформ?

Слайд 18

Первинною ланкою політичної й економічної системи СФРЮ стала базова організація об'єднаної праці (БООП) – громада, колектив невеликого підприємства тощо. Чим таке співіснування відрізнялось від радянської системи? У 80-ті роки кількість БООП досягла 20.000 одиниць. Підсумком реформ Броз Тіто стало співіснування в Югославії : 1. «Реального соціалізму» - в організаційній структурі політичної системи, в монополії СКЮ на владу, у вирішальній ролі правлячої партійно-державної еліти. 2. Капіталізму – у товарно-грошових відносинах, у масовій культурі. 3. «Модель самоврядного соціалізму» – в низових ланках виробництва й розподілу. Хто зображений на фотографії?

Слайд 19

У лютому 1974 р. була прийнята чергова, остання, Конституція СФРЮ, яка ввела в країні інститут президентства. У травні 1974 р. президентом СФРЮ без обмеження мандата (тобто довічно) було обрано Броз Тіто. У тому ж році він став довічним головою СКЮ. Йосип Броз Тіто помер 4 травня 1980 р. Віддати данину пам'яті харизматичному лідерові Югославії приїхали керівники 126 країн. Похорон Й.Тіто Випишіть дати прийняття Конституції Югославії та смерті Й.Б.Тіто

Слайд 20

Напишіть в зошитах основні фактори та напрямки становлення прорадянського режиму в Югославії.

Слайд 21

Загострення міжнаціональних відносин та політичної ситуації в країні. Конституція 1974 р. розширила права союзних республік і автономних країв, поглибила всю систему самоврядування. На практиці бюрократичний централізм було спущено із загальнодержавного рівня на республіканський. Утворилися нові політичні центри у республіках і автономних краях. Навколо них розпочалося формування етнократичних кланів. Що об'єднує герби 6 югославських республік? Почніть в зошитах створення таблиці “Причини та наслідки загострення кризи в Югославії”.

Слайд 22

1. Боснія і Герцеговина; 2. Хорватія; 3. Македонія; 4. Чорногорія; 5. Сербія (5а - Автономна провінція Косово; 5b - Автономна провінція Воєводіна (після 1974 р.); 6. Словенія Напишіть республіки за площею, починаючи з найбільшої

Слайд 23

Поряд із розширенням прав республік майже рівні права було надано автономним краям Косово і Воєводині. У новому державному устрої виразно проглядали риси конфедерації. Конституція об'єктивно сприяла послабленню центральних органів федерації. Єдність країни було на практиці поставлено в залежність від єдності СКЮ, а долю останнього — від особи Тіто. Основним стало протиріччя між хорватським і сербським етнічними кланами. Після зміщення 1966 р. з усіх посад А. Ранковича розпочалася боротьба за ліквідацію переважання сербів у федеральних органах влади. Наслідком стало різке пожвавлення в 1968-1971 рр. націоналістичних течій у Косово, серед албанців і у Хорватії. Конституційні поправки, що висувались в 1970 р., передбачали розширення прав республік, прирівнення їх до "держави". Тіто усунув від влади хорватське керівництво. Продовжіть заповнення таблиці, розпочатої на попередньому слайді

Слайд 24

Після смерті Тіто найвищі посади у державі і СКЮ заміщувались строком на один рік по черзі представниками всіх республік і країв. Наприкінці травня 1981 р. заворушення спалахнули у краї Косово, де 90% населення становили етнічні албанці. Вони вимагали надання краю статусу республіки. Зіткнення демонстрантів з міліцією призвели до жертв. До Косово було введено військові частини. Серйозним тягарем для економіки була зовнішня заборгованість країни, яка поглинала близько 5% національного прибутку СФРЮ. Повсюдно відбувалися страйки, що супроводжувались акціями протесту на національному ґрунті. Словенія та Хорватія, які забезпечували 50% експортного потенціалу СФРЮ, виступили наприкінці 80-х років з ініціативою 39 конституційних поправок, спрямованих на розширення їх автономії. Сербія та Чорногорія запропонували свої контрпоправки, які, навпаки, посилювали централізацію. Закінчіть заповнення таблиці “Причини та наслідки загострення кризи в Югославії”

Слайд 25

Проголошення незалежності югославських республік. Громадянська війна. Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту на Балканах. 20-22 січня 1990 р. у Белграді відбувся XIV позачерговий з'їзд (останній) СКЮ. Делегації Словенії та Хорватії оголосили про незалежність своїх партійних організацій і залишили з'їзд. СКЮ розпався на незалежні республіканські організації, розпочалися дезінтеграційні процеси у федерації. Загострилися відносини між республіками. З початку року повсюдно почали виникати нові політичні партії переважно на національній основі. У квітні 1990 р. відбулися вибори до місцевих органів влади у Словенії та Хорватії. В обох республіках комуністи зазнали поразки. З якими процесами в СРСР пов'язані багатопартійні вибори в Югославії?

Слайд 26

Прапор Словенії 2 липня 1990 року парламент Словенії проголосував за Декларацію незалежності. 23 грудня 1990 року на плебісциті 88,5% населення висловилось за відділення від Югославії. 31 січня 1991 року була прийнята Декларація про відділення. 25 червня 1991 року проголошена незалежність Словенії. Проголошення незалежності в Любляні Випишіть дату проголошення незалежності Словенії

Слайд 27

26 червня 1991 року в Словенію були введені війська Югославської народної армії. З 26 червня по 4 липня 1991 р. точились бої між ЮНА та силами словенської територіальної оборони. В результаті боїв загинув 61 чоловік. З них 39 солдат ЮНА. В результаті переговорів Югославська армія залишила Словенію в липні-серпні 1991 року. Словенія фактично стала незалежною. Напишіть фактори, що вплинули на перемогу словенців

Слайд 28

20 червня 1990 року Президія Соціалістичної Республіки Хорватії змінила державні символи і назву республіки, убрав з нього слово «соціалістична». Прапор Хорватії 16 серпня 1990 року Сербське національне віче вирішило провести референдум серед сербів Хорватії про автономію. Хорватський уряд послав війська в місця проживання сербів, щоб заборонити проведення референдуму. Почались перші сутички між сербами та хорватами. Конституція Хорватії (грудень 1990 р.) проголошувала державу тільки хорватського народу, а сербів визнавала національною меншиною. У відповідь у травні Сербська Автономна Область Країна (центр – м. Кнін) оголосила про приєднання до Сербії.

Слайд 29

Синім кольором позначено територію Хорватії, де компактно проживали серби. Загалом у Хорватії серби становили 12% від усього населення Хорватії, хорвати – 78%.

Слайд 30

Текст хорватської листівки 1991 року: «…Нехай повертаються у свою Сербію. Нехай повернуть десятки тисяч квартир, які громадяни Хорватії для них на своїй крові побудували… Використаємо і ми всі засоби без застосування зброї та сили, що може засудити світова спільнота. Вигонимо їх за допомогою «дрібниць» - не забувайте, що вони ваші сусіди! 1) Паркуйте свої машини так, щоб вони не могли виїхати. 2) Випустіть з колес повітря, не ріжте колес. 3) Засуньте зубочистки у замочні скважини їх квартир, щоб вони не могли вийти з дому. 4) Таким же способом зламайте замки. 5) Піднімайте їх вночі телефоном кожні півгодини. 6) Не розмовляйте з ними і членами їх сімей. 7) Дзвоніть їм з під'їзду наполегливо кожного разу, скільки зможете. 8) Не позичайте у них нічого и не давайте самі. 9) Не допомагайте їм, якщо мова не йде про їх хвороби або життя їхніх дітей. 10) Не дозволяйте вашим дітям грати з їх дітьми… Ізолюємо їх…, покажемо, що вони небажані тут…» Напишіть своє ставлення до прочитаного (3 речення).

Слайд 31

Сербохорватська мова була замінена на хорватську, в службових паперах було заборонено використання кирилиці. Також сербам заборонялось мати свої радіо- і телепрограми (хоча такі мали словенці, угорці, албанці), газети і журнали на кирилиці. Відбувалось очищення шкільних програм від сербської історії, сербських письменників та поетів. Перейменовувались назви населених пунктів, вулиць. З МВС Хорватії були звільнені всі серби. Весною почались військові сутички між сербами і хорватами. 25 червня 1991 року Хорватія проголосила незалежність. Війна набула жорстокого характеру. Випишіть дату проголошення незалежності Хорватії. Сербські біженці в Хорватії

Слайд 32

В результаті бойових дій були вбиті 15 тис. хорватів та 10 тис сербів. 250 тис. хорватів і 250 тис. сербів стали біженцями. 24 вересня 1992 року був підписаний мир між Югославією і Хорватією про вивід військ ЮНА. м.Вуковар, осінь 1991 року

Слайд 33

У травні 1991 року серби створили уряд Республіки Сербської Країни (РСК), а у вересні почалось формування централізованих збройних сил РСК, які протистояли 200 тис. хорватської армії. ЮНА допомагала сербам Хорватії. У січні 1992 р. в Хорватії розмістились миротворці ООН. Карта РСК (1991 -1995 рр.) Купюра РСК в 5 мільйонів динарів (1992 р.) 26 лютого 1992 р. РСК оголосила незалежність від Хорватії. 4-7 серпня 1995 року в результаті військової операції хорватської армії вона була розгромлена. Загинуло до 1,5 тис. з обох сторін.

Слайд 34

Союз комуністів Сербії оголосив про саморозпуск улітку 1990 р. і об'єднався з Соціалістичним союзом трудового народу створивши Соціалістичну партію Сербії (СПС). На виборах в 1990 р. СПС проголосила орієнтацію на ринкову економіку і висунула гасло "Сильна Сербія у сильній Югославії". Вибори принесли СПС 75% місць у парламенті, а її лідер Слободан Мілошевич став главою Республіки Сербія. Прапор Сербії С.Мілошевич

Слайд 35

Прапор Македонії Македонія отримала незалежність на основі референдуму у вересні 1991 р. Вибори у Чорногорії в 1990 році принесли перемогу Союзу комуністів, який, зберігши свою назву, проголосив демократичні реформи у країні. У березні 1992 р. на референдумі мешканці Чорногорії проголосували за те, щоби республіка залишилася в складі Югославії. Прапор Чорногорії Випишіть дату проголошення незалежності Македонії. Чорногорія чи Македонія показана на карті?

Слайд 36

На виборах у Боснії та Герцеговині в 1990 р. перемогли мусульманська Партія демократичної дії, Сербська демократична партія і Хорватська демократична співдружність. Головою Президії обрали мусульманського лідера А. Ізєтбеговича. 21 грудня 1991 р. боснійські серби провели референдум і проголосили на своїй території Республіку Сербську. Проголосили створення своєї держави і боснійські хорвати. У лютому 1992 р. боснійські мусульмани і хорвати провели плебісцит про незалежність. Сербська громада, що становила 30% населення, не брала в плебісциті участі. 6 квітня 1992 р. країни ЄС визнали незалежність Боснії та Герцеговини. Прапор Боснії і Герцеговини (1992-1998 рр.) Випишіть дату проголошення незалежності Боснії та Герцеговіни.

Слайд 37

По всій республіці розпочалися зіткнення збройних формувань етнічних громад, які незабаром переросли у повномасштабну громадянську війну. 30 травня 1992 р. Рада Безпеки ООН ухвалила рішення про міжнародну політичну й економічну ізоляцію СРЮ (Сербії та Чорногорії). Серби з 10 квітня почали створювати власні органи влади з центром в Баня-Лука. На чолі сербів стала Сербська демократична партія Радована Караджича. Емблеми яких воюючих сторін зображені на слайді.

Слайд 38

В 1992 р. боснійські серби досягли значних воєнних успіхів у всіх регіонах Боснії та Герцеговини. Вони блокували столицю республіки — Сараєво. Протягом кількох місяців місто піддавалося нищівному бомбардуванню. До кінця 1993 р. серби контролювали 70% території Боснії і Герцеговини і сконцентрували зусилля на намаганнях політичним шляхом закріпити територіальні надбання. Сараєво, 1992 р. Палає парламент Сараєво

Слайд 39

Сараєво, вогонь по натовпу хорватів веде сербський снайпер. Сребреніца, 1993 рік

Слайд 40

У березні 1994 р. було створено мусульмано-хорватську федерацію. Угоду з цього питання було підписано у Вашингтоні. В 1995 р. боснійські серби зазнавали невдач. У травні і серпні 1995 р. у Хорватії сербсько-країнська армія, перестала існувати як воєнна сила. У серпні—вересні 1995 р. авіація НАТО, з відома Ради Безпеки ООН, бомбардувала воєнні і промислові об'єкти сербів. Війська мусульмано-хорватської федерації розпочали успішний наступ, який було припинено лише після підписання у жовтні 1995 р. 26-ої угоди про перемир'я. У листопаді 1995 р. в американському місті Дейтон розробили пакет мирних документів з боснійського врегулювання, який і було 14 грудня 1995 р. підписано у Парижі президентом Республіки Сербії С. Мілошевичем, головою Президії Боснії та Герцеговини А. Ізєтбеговичем і президентом Хорватії Ф. Туджманом. Свої підписи під цим документом як свідки поставили президенти Б. Клінтон, Ж. Ширак, прем'єр-міністри Дж. Мейджор, В. Чорномирдін, канцлер Г. Коль. Випишіть дату Дейтонських угод.

Слайд 41

За угодою Боснія і Герцеговина залишалась єдиною державою і складалась з двох суб'єктів — Боснійської мусульмано-хорватської Федерації і Республіки Сербської. 14 вересня 1996 р. у Боснії та Герцеговині відбулися перші повоєнні вибори. А. Ізетбегович став згідно з конституцією першим головою Президії БІГ. Президентом Республіки Сербської обрано Біляну Плавшич. Карта 1995 року В результаті війни загинуло більше 200 тис. чоловік. Біженцями стали біля 1 млн.

Слайд 42

У листопаді 1996 р. Слободан Мілошевич був обраний президентом Сербії. Однак у Сербії почались демонстрації через невизнання перемоги опозиції на 14 дільницях. В січні 1997 р. С. Мілошевич визнав, що його опоненти виграли вибори до деяких місцевих органів влади. У липні 1997 р. президента Сербії С. Мілошевича було обрано президентом Союзної республіки Югославії (СРЮ). В самій Сербії у грудні 1997 р. обрали нового президента М. Мілутиновича, який перебував на тій посаді до 2002 року. М. Мілутинович Які країни входили до СРЮ?

Слайд 43

У 1996–1997 рр. почались збройні конфлікти між загонами "Визвольної армії Косово" (ВАК) та югославською поліцією та армією. З початку 1998 року ці сутички набули характеру воєнних дій. Понад 800 тисяч косовських албанців були змушені покинути територію Косово. Сербська армія продовжувала здійснювати акції примусового виселення албанців. Емблема ВАК На початку 1999 р. НАТО застосувала воєнну силу і здійснила бомбардування Югославії. Загальна кількість жертв оцінюється за різними джерелами від 1 до 2,5 тис. чоловіків. Белград,1999 р.

Слайд 44

Белград, 1999 р.

Слайд 45

З 1999 році НАТО примушує вийти з Косова сербські війська і провінція береться під контроль ООН. Але міжетнічні зіткнення між сербами і албанцями продовжувалися (в 2004 році загинуло 19 чоловік). У 2005 році за сприяння ООН почались переговори про статус Косово. 17 лютого 2008 року парламент Косова в односторонньому порядку проголосив незалежність, яку визнали 60 країн. Прапор Косово Напишіть дату проголошення незалежності Косово.

Слайд 46

Напишіть, про що свідчать ці зображення?

Слайд 47

У жовтні 2000 р. Президентом Югославії став лідер демократичних сил В. Коштуниця. Головною внутрішньополітичною проблемою для нового керівництва країни стало збереження федеративного (або конфедеративного) зв'язку з Республікою Чорногорія. Екс-президент країни С. Мілошевич у квітні 2001 р. був заарештований, а в червні переданий до Гаазького міжнародного трибуналу. Помер у тюрмі в 2006 році. В. Коштуниця У чому був звинувачений С.Мілошевич? Скористайтесь гіперпосиланням для відповіді.

Слайд 48

У 2003 році Союзна республіка Югославія (СРЮ) перетворилась на Державний союз Сербії і Чорногорії. В. Коштуниця у 2003-2008 – прем'єр-міністр цього союзу. 21 травня 2006 року у Чорногорії відбувся референдум з питання державного статусу республіки, на якому понад 55% населення висловилась за незалежність від Белграда (на той час Чорногорія вже мала окрему від Сербії валюту і митний кордон з нею). 3 червня 2006 р. — скупщина (парламент) Чорногорії проголосила незалежність республіки. Прапор Чорногорії Вкажіть дату проголошення незалежності Чорногорії.

Слайд 49

Продивіться анімовану карту та вкажіть країни, що позначені жовтим, синім, зеленим, бузковим, червоним коричневим, сірим, темно-червоним кольорами відповідно до років. Випишіть причини утворення незалежних держав, особливості процесу створення цих держав.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Географія