Презентація на тему:
Пустелі Африки

Пустелі Африки Робота Учениці 7-а класу Летичівського НВК №1 Ніцевич Марії

Пустелі Африки На північ й південь від саван в Африці розташовуються зони тропічних пустель й напів пустель. В Північній Африці – це грандіозна Сахара ( з півночі на південь простягнулась на 2 000 км, з заходу на схід – близько 6 000 км, площа – 8,7 млн. км2). В Південній Африці – пустелі й напівпустелі западини Калахарі й пустеля Наміб. В пустелях Африки – екстремальні кліматичні умови. В них не існує сезона стійких опадів. Річна сума опадів не перевищує 100-200 мм; інколи роками не буває дощів. Характерні надзвичайна сухість повітря, дуже високі денні й порівняно низькі нічні температури, пилові й піщані бурі. Рослинність африканських пустель дуже розріджена й представлена переважно ксерофітами в Сахарі й сукулентами в Південній Африці. В Сахарі в складі злаків представлені аристида й дике просо з чагарників – акації, ефедра. Для Калахарі характерні сукуленти: алое, молочаї. В пустелі Наміб поширені своєрідна рослина – вельвічія. Тваринний світ африканських пустель і напівпустель пристосувався до життя в азидних умовах. Вони можуть в пошуках їжі проходити значні відстані (наприклад, дрібні антилопи) чи подовгу обходитись без води (плазуни, верблюди). В жарку пору доби багато жителів пустель зариваються глибоко в пісок чи нори, а активне життя ведуть вночі

Пустеля Сахара в Африці Ця фізико-географічна країна - найбільша в світі пустеля з площею 8,7 млн. км2 (понад 1/3 площі материка). Вона повністю розміщена в межах Сахарської плити - північної частини Африканської платформи. Поверхня фундаменту плити вкрита товщами вапняків, пісковиків, мергелів та глинистих порід різного віку. Подекуди на поверхню виступають давні кристалічні породи фундаменту або інтрузії, утворюючи високі нагір'я (Ахаггар, Тібесті та ін.) зі значним поширенням вулканічних порід, лавових плато, згаслих вулканів. Про недавшо вулканічну діяльність свідчать гарячі джерела та виходи газів. Тут рельєф типово гірський, дуже почленований, з крутими схилами. На заході Сахари домінують низькі плато та улоговини з потужними пластами осадових порід. На ділянках платформи з моноклінальною структурою розвинуті куестові гряди, які розділені широкими долинами та вузькими ущелинами. Східна частина - це головним чином Лівійська, Аравійська та Нубійська пустелі. Тут знаходиться і одна з найглибших сухих улоговин земної кулі - Каттара (-133 м), площа якої 19,5 тис. км2. Поблизу Червоного моря височать столові плато з глибокими ущелинами флювіального походження, які свідчать про значне ерозійне розчленування в минулі гумідні епохи. Повсюди зустрічаються сухі русла річок - ваді, а також оазиси.

Так виглядає пустеля Сахара

Пустеля Наміб Безкрайнє море піщаних барханів йде в глиб материка, до висохлого серця пустелі Наміб. На перший погляд, зовсім небагато тварин і рослин мешкає в цьому сухому кліматі, проте варто тільки побризкати дощику, і пустеля раптом прокидається, починається яскраве і активне життя. Насіння та цибулини, довгий час поховані в піску, раптом дають пагони, сухі долини перетворюються на луки, а слідом за рослинами з'являються птахи і тварини. В'юрки і жайворонки їдять насіння трав, а сарич ласує численними комахами. У деяких місцях пустеля може навіть прогодувати антилопу, що харчується молодою травою. Але якщо в один рік відбувається вибух життя в пустелі, то другий рік може подарувати лише невелику рослинність, і мало знайдеться тварин, готових нишпорити по безплідної пустелі в пошуках їжі. Нещодавно геологи відкрили, що під гарячими пісками Намібії приховані поклади корисних копалин - урану, міді і навіть алмазів; можливо, і ця негостинна земля скоро впаде жертвою експансії людини. Пустеля Наміб відрізняється такою сухістю, що рослини і тварини змушені були розвинути специфічні біологічні механізми, що відповідають місцевим умовам. Одна з рослин - вельвічія - зустрічається тільки в пустелі Наміб, головним чином в північній її частині, де піщані бархани змінюються рівниною, вкритою гравієм. Вельвічія здається нечутливою до засух; за кілька безводних років кінчики її червонувато-коричневих шкірястих листків можуть підсохнути, але перші краплі дощу повертають їм зелений колір і дають можливість рости. Вона може проіснувати кілька років на запасах води, поглинених із землі в більш вологий рік.

Так виглядає пустеля Наміб

Пустеля Калахарі Калаха рі — природна, переважно напівпустельна область в центральній частині Південної Африки, на території Анголи, Ботсвани, Замбії, Зімбабве, Намібії і ПАР. Калахарі — обширна впадина (довжина з півночі на південь біля 2 000 км, ширина понад 1 200 км, площа близько 630 тисяч км², окантована на сході і заході ступінчатими плато і глибовими хребтами; на півночі її кордоном служить водорозділ Конго—Замбезі, на півдні — долина річки Оранжева. Переважають висоти 900—1 000 метрів. На рівнинній поверхності — червоні і білі піски, що утворюють пологі дюни (висота до 100 м на півдні і південному заході); на заході солончаки. Клімат переважно тропічний, на захід від річки Замбезі — субекваторіальний. Опадів від 150 мм на рік на півдні і до 1 000 мм на півночі. Калахарі — один з найспекотніших районів Південної Африки. Середньомаксимальна температура — плюс 29°C, а середньомінімальна — плюс 12 °C, випаровуваність 3 тисячі мм. Рослинність — на півночі рідколісся, паркові савани з акаціями, молочайними і баобабами; на південь від 20° південної широти — опустиненні дерево-чагарникові савани; на південь і південний захід — ландшафти напівпустель і пустель, на значних просторах позбавлені рослинного покрову.

Так виглядає пустеля Калахарі