Презентація на тему:
"Болгарія"

Болгарія

У серпні 1919 р. було проведено вибори до Народних зборів, на яких перемогли представники лівих сил Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) і Болгарської комуністичної партії (тісних соціалістів) — БКП яким і було доручено формування уряду.

Уряд очолив А. Стамболійський — один з лідерів революційних виступів 1918 р. За його ініціативою народні збори прийняли закон про покарання винних у національній катастрофі. На підставі закону було засуджено ряд міністрів із попереднього уряду. Коаліційний уряд БЗНС Праві партії БКП відмовилась від місць в уряді. А. Стамболійський

У листопаді 1919р. Болгарія підписала Нейїський мирний договір. Його підписання поставило в опозицію до уряду офіцерський корпус болгарської армії. Взимку 1919-1920 pp. розпочався страйк залізничників і поштово-телеграфних службовців, які вимагали покращення умов життя і проведення обіцяних реформ. Хоча страйк зазнав поразки, але посприяв перемозі лівих сил на виборах у березні 1920 p.: праві партії визнали себе переможеними. Територія Болгарії після підписання Нейїського мирного договору

У березні 1920 р. Стамболійський створив однопартійний уряд (БЗНС), який здійснив реформи: Соціально-економічні реформи 1) Закон про загальну трудову повинність. Аграрна реформа: . Максимум землеволодіння обмежувався 30-ма га. Надлишки конфісковувались і розподілялись між безземельними та малоземельними селянами; сплата викупу вартості земельного поділу розтягувалася на 20 років. 2) Надання селянським кооперативам монопольного права на вивіз за кордон сільськогосподарської продукції, окрім зерна, торгівля яким залишалася за державою. 3) Запровадження оподаткування на діяльність банків, промислових, торговельних організацій.

У зовнішній політиці уряду не вдалося пом'якшити умови Нейїського договору, що підривало його авторитет. Влітку 1922 р. - «Конституційний блок»: 1.Праві партії (засновники) 2.Воєнна ліга Спирались на підтримку царя. В опозицію до уряду стала БКП(т.с), що призвело до розколу лівих сил.

Державний переворот у червні 1923 р. Скориставшись сприятливими умовами, у ніч з 8 на 9 червня 1923 р. «Народна змова» і Воєнна ліга здійснили переворот. Уряд Стамболійського було заарештовано, а його самого вбито. До влади прийшов уряд, очолюваний лідером «Народної змови» А. Цанковим. Фактично в країні встановилась фашистська диктатура. А. Цанков

Лідери Комінтерну оцінили становище в Болгарії як сприятливе для проведення повстання і встановлення радянської влади. Болгарія повинна була стати місцем для поширення світової революції. БКП, об'єднавшись з лівим крилом БЗНС, почала підготовку до збройного повстання, 22-23 вересня 1923 р. Було створено військово-революційний комітет на чолі з Г. Димитровим, В. Коларовим і Г. Ґеновим. Перші збройні виступи почалися 13 вересня і тривали до 27 вересня 1923 р. Урядовим військам вдалося придушити виступи. Повстання Г. Димитров

Реформи Цанкова: підвищено заробітну плату військовим і службовцям, надано пільги ремісникам, введено соціальне страхування робітників та ін. Але репресивний характер режиму, що посилився після невдалого замаху на царя Бориса III, усунув усі позитивні зрушення. У січні 1925 р. відбулася зміна уряду. Новий уряд пом'якшив репресії, оголосив амністію. Було дозволено діяльність політичних партій та організацій. Борис III

Криза (1929-1934 pp.): Економічна криза: 1) Число безробітних досягло 200 тис. осіб; 2) Різко погіршилося матеріальне становище населення 3) Криза призвела до перегрупування політичних сил і до нової фази боротьби за владу. Цанков створив Народний соціальний рух (НСР), орієнтований на Італію та Німеччину. Його конкурентом стала група «Ланка», яка орієнтувалась на Англію та Францію. Між БКП і БЗНС стався розрив. Травень 1934 р. - урядова криза. Нею вирішили скористатися НСР і «Ланка». Цанков запланував похід на Софію але його випередила група «Ланка».

19 травня 1934 р. – державний переворот групою «Ланка» та Військовою лігою. Формування військового уряду на чолі з полковником К. Георгієвим. Діяльність уряду К. Георгієва: Розпущено Народні збори Консолідація нації та відстоювання її інтересів. Скасування конституції. Заборона усіх політичних партій і профспілок. Запровадження державної монополії на спирт, сіль, тютюн, нафтопродукти. Державний контроль над банками. Співпраця з Німеччиною, нормалізація відносин з Югославією; початок зближення з Великобританією і Францією. Прагнення уряду К. Георгієва включити Болгарію до Балканської Антанти, встановлено дипломатичні відносини з СРСР. Державний переворот 1934 р. К. Георгієв

К. Георгієв прагнув обмежити владу царя, але наприкінці 1935 р. той домігся усунення Георгієва від влади і встановив свою особисту владу — монархічну диктатуру. У зовнішній політиці цар орієнтувався на Німеччину і, зрештою, Болгарія була втягнута в Другу світову війну, однак вона категорично відмовилася взяти участь у війні проти СРСР і обмежилась окупацією Македонії та Фракії.  Країни в першій світовій війні