Критичний підхід до знання, прийнятого на віру
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Основні засади дискурс-аналізу: Критичний підхід до знання, прийнятого на віру. Наші знання про світ не слід сприймати за об’єктивну правду. Ми пізнаємо реальність опосередковано, за посередництвом певних категорій. Тому наші знання і уявлення про світ – це не пряме відображення «зовнішньої» реальності, а результат класифікації реальності за допомогою категорій. В термінології дискурс-аналізу, наші знання – продукт дискурсу.
Історична та культурна обумовленість. Способи розуміння та представлення світу мають специфіку, пов’язану з історичним та культурним контекстом, тобто, умовні та залежні від обставин.
Зв'язок між знаннями та соціальними процесами Наші способи розуміння світу створені та підтримуються соціальними процесами. Знання виникають в процесі соціальної взаємодії, де ми конструюємо відомі істини і доводимо один одному, що є вірним, а що помилковим.
Зв'язок між знанням та соціальною поведінкою. У відповідності з певним світоглядом, певні різновиди поведінки стають природними, а деякі – неприйнятними. Різне соціальне розуміння світу веде до різної соціальної поведінки, тому соціальна структура знання та істини має соціальні наслідки.
Ключові поняття Артикуляція - будь-яка дія, що встановлює відношення серед елементів так, що ідентичність знаків міняється в результаті артикуляційної практики.
Вузлова точка - привілейований знак, довкола якого впорядковуються та набувають значення інші знаки. Разом з тим самі ці вузлові точки набувають значення тільки в рамках певних дискурсів.
Область дискурсивності – це резервуар «додаткових значень», що виникає в наслідок практики артикуляції. Сукупність значень, які може мати або мав кожен знак, але які були виключені певним дискурсом при створенні єдності значення. Відповідно, єдність значень може бути зруйнована за рахунок інших способів встановлення значень.
Елемент – знак, значення якого ще не було зафіксовано. Він має чисельні потенційні значення. Момент – знак, чиє значення зафіксовано дискурсом. Дискурс трансформує елементи в моменти, встановлює фіксацію, призупиняє коливання в значеннях знаків.
Інколи наша соціальна практика здається нам наскільки природною, що ми практично не бачимо їх альтернатив. Дискурси, яким вдалося так міцно вкорінитися називаються об’єктивними. Об’єктивність розуміється як історичний результат політичних процесів та боротьби. Об’єктивність маскує альтернативи і тому вважається ідеологічною. Тільки маючи на увазі ті можливості, які виключаються дискурсом, можна точно вказати соціальні наслідки певних дискурсивних структур соціального.
Дискурс завжди знаходиться в конфлікті з іншими дискурсами, які претендують на те, щоб визначати дійсність по іншому. Політика – боротьба за переартикуляцію дискурсу. Гегемонія – це коли один дискурс видаляє з поля інший, ніби пересилюючи його; або розформовує його, переартикулюючи його елементи. Втручання гегемонії успішне, якщо там де був конфлікт залишається єдиний дискурс.
Питання для аналізу Які значення утворюють артикуляції, встановлюючи специфічні відношення між елементами? Які потенційні значення вони виключають? Які дискурси відтворює та чи інша артикуляція? Чи змінює вона існуючий дискурс шляхом перевизначення його моментів?
Щоб відповісти на ці питання потрібно : Визначити вузлові точки. Зрозуміти які знаки мають привілейований статус, як відносно них вибудовуються ланцюжки еквівалентностей та визначаються інші знаки. Визначивши такі вузлові точки, ми можемо дослідити, як інші дискурси визначають ті ж самі знаки альтернативним способом, як в них по-іншому вибудовуються ланцюжки еквівалентностей. Дослідивши таку конкуренцію за визначення вузлових точок ми можемо ідентифікувати боротьбу за значення.
Завдання дискурс-аналізу полягає в тому, щоб показати мінливий характер втручання гегемонії, відновивши антагонізм. Автор презентації Леся Кульчинська, м.н.с відділу кіно ІМФЄ ім. М.Рильського Електронна пошта:kulchinska@gmail.com 16.08.2011 – Літня школа з медіаосвіти
Схожі презентації
Категорії