Презентація на тему:
тема 1

Тема 1. Становлення та розвиток стратегічного управління.

1.Передумови розвитку теорії стратегічного менеджменту. Концепція стратегічного менеджменту. 2. Предмет та об’єкт стратегічного управління. 3. Необхідність застосування стратегічного управління в практиці діяльності українських підприємств. План

1.Передумови розвитку теорії стратегічного менеджменту. Концепція стратегічного менеджменту.

1) "корпорації, орієнтованої на майбутнє"; яка набула поширення в середині 1960-х рр. і розглядала внутрішню структуру фірми і соціально - економічне і технологічне середовище, що оточує її, як єдине ціле. Спочатку акцент робився на гнучкій адаптації компанії до оточення, потім - на його активній зміні; 2) "управління по цілях"; передбачалося, що цілі (наприклад, підрозділів) коригуються, виходячи з реальних обставин і можливостей персоналу їх реалізувати; 3) "Ситуаційні підхід"; відповідно до нього управління є реакція на дію обставин. Цей підхід припускає рішення виникаючих проблем з урахуванням взаємодії внутрішнього і зовнішнього середовища , існуючих обмежень, кваліфікації менеджерів, прийнятого стилю керівництва; 4) "Екологічної школи", що ставила питання про органічний взаємозв 'язок фірми і середовища і забезпечення виживанння компанії в її рамках як головного завдання управлінської діяльності; 5) "Обслуговуючих середовище організацій"; у центрі якої було положення про необхідність адаптації компанії до оточення шляхом перебудови цілей при його зміні ; 6) "Маркетингу", що говорила про те, що фірма повинна не нав'язувати ринку свої товари, а виходити у своїй діяльності з потреб клієнтів, перебудовувати відповідно до них усю виробничу систему; 7) "Стратегічного планування", яка націлена на виявлення і аналіз стратегічних проблем, постановку цілей, визначення довгострокових орієнтирів розвитку, курсу дій, перерозподіл відповідно до цього ресурсів. Теоретичними основами стратегічного менеджменту є концепції:

Стратегічний менеджмент виступає як процес, за допомогою якого здійснюється взаємодія організації з її оточенням. У той же час стратегічний менеджмент - це галузь знань про прийоми, інструменти, методологію ухвалення стратегічних рішень і способи їх практичної реалізації. Діяльність по стратегічному управлінню пов'язана з постановкою цілей і завдань організації, а також з підтримкою взаємин між організацією і оточенням, які допомагають домагатися їй своїх цілей, відповідають її внутрішнім можливостям і дозволяють залишатися сприйнятливого до змін зовнішнього середовища.

Стратегічний менеджмент - це управлінська діяльність, пов'язана з постановкою цілей і завдань організації і з підтримкою ряду взаємин між організацією і оточенням, які дають можливість їй добитися своїх цілей, відповідають її внутрішнім можливостям і дозволяють залишатися сприйнятливою до зовнішніх вимог.

Сьогодні виділяються два напрями розвитку стратегічного менеджменту: Перший - "регулярне стратегічне управління" - складається з двох взаємодоповнюючих підсистем: підсистеми аналізу і планування стратегії і підсистеми реалізації стратегії. Другий напрям розвитку стратегічного управління називають "стратегічним управлінням в реальному масштабі часу" і зв'язують з рішенням несподівано виникаючих стратегічних завдань.

2. Предмет та обєкт стратегічного управління

1. Організація. Як об' єкт стратегічного управління організація розглядається як відкрита комплексна соціально - економічна система, що представляє сукупність структурних підрозділів (стратегічних господарських підрозділів). 2. Стратегічні господарські підрозділи (СГП), або бізнес - одиниці. Стратегічний господарський підрозділ (бізнес -одиниця) - це напрям або ряд суміжних напрямів діяльності організації, самостійний ринково орієнтований господарський підрозділ, який може виступати повноцінним конкурентом на своєму сегменті ринку, має своє коло постачальників, споживачів і конкурентів. Воно очолюється директором, який неце повну відповідальність за стратегічний розвиток і поточну діяльність СГП. 3. Функціональні зони організації. Функціональна зона організації - це сфера діяльності, організаційно представлена функціональними структурними підрозділами, які спеціалізуються на виконанні певних функцій і забезпечують ефективну діяльність як окремих СХП, так і організації в цілому (приміром, маркетинг, управління людськими ресурсами і тому подібне) Виділяють три групи об' єктів стратегічного менеджменту:

- подолання кризового стану фірми, викликаного розбіжністю її можливостей і вимог середовища заняття лідируючого положення на ринку (у галузі) в перспективі; - забезпечення життєздатності в будь- якій найнесподіванішій ситуації; - створення умів довгострокового розвитку з урахуванням зовнішніх і внутрішніх можливостей. Стратегічний менеджмент вирішує завдання :

1) Припущення про єдність компанії і довкілля, використовуване при постановці основних цілей і завдань, створенні програми їх здійснення. 2) Орієнтація на реалізацію бачення майбутнього, місії фірми, її глобальних якісних цілей, досягнення конкурентоспроможності. 3) Врахування при формуванні і виборі стратегій особливостей ринків, на яких та діє, її стратегічного потенціалу. Основними принципами стратегічного управління є :

Стратегічні рішення - це управлінські рішення, які,: орієнтовані на майбутнє і закладають основу для ухвалення оперативних управлінських рішень; пов' язані зі значною невизначеністю, оскільки враховують неконтрольовані зовнішні чинники, що впливають на підприємство; пов' язані із залученням значних ресурсів і можуть мати надзвичайно серйозні, довгострокові наслідки для підприємства. В основі стратегічного менеджменту лежать стратегічні рішення.

іноваційність; спрямованість на перспективні цілі підприємства, на майбутнє, а не на сьогодення; невизначеність; безліч альтернатив; немає жорстких часових рамок реалізації; довгострокові наслідки; суб' єктивність. Основні ознаки стратегічних рішень:

3. Необхідність застосування стратегічного управління в практиці діяльності українських підприємств