Презентація на тему:
"Макроекономіка"

Макроекономіка LOGO

Зміст: Поняття та цілі макроекономіки 1 Основні макроекономічні показники 2 Державне регулювання 3 Макроекономічна рівновага 4 Макроекономіка в сучасній Україні 5

Поняття макроекономіки: Макроекономіка – це розділ економічної теорії, досліджуючий закономірності розвитку економіки загалом, або процес відтворення на національному (в масштабах країни) і світовому (групи країн) рівнях.

Об*єкт вивчення макроекономіки – процеси економічного зростання; структурні зрушення виробництва; формування та використання національних доходів, ВВП; зайнятість і доходи населення; грошові обороти та маніпуляції; зовнішньо-економічні зв*язки та міжнародні фінансові системи.

Цілі макроекономіки: Макроекономіка Удосконалення структури економіки Соціальна стабільність Стабілізація цін Активний платіжний і зовнішньо- торгівельний баланс Занятість Економічне зростання Рівновага у взаємодії з природою

Основні макроекономічні показники: Макроекономічніпоказники Визначення Валовийзагальнийпродукт Вартістьматеріальнихблаг,створенихсуспільствомнапротязіпевногоперіоду. Проміжнийпродукт Частинанаціональногопродукту, якапродовжуєвикориттовуватисявекономічнійдіяльностічерезподальшіпереробкичипродажі. Валовийнаціональнийпродукт Загальнаринковавартістьвсьогооб*ємупродукціїтапослугзарік. Внутрішнійваловийпродукт Загальнарічнаринковавартістькінцевоїпродукціїматеріальноговиробництватасферипослугкраїнизарік. Національнийдохід Рівнийвеличинічистоговнутрішньогопродукту завирахуваннямподатківнабізнес.

Макроекономіченіпоказники Визначення Теоретичнийдохід Рівнийрозміруособистогодоходу звирахуваннямподатківнаособистийдохід. Національнебогатство Грошовевираженнявсієїсукупностіспоживчихвартостей,накопиченихсуспільствомза весьпопереднійперіод. Чистийнаціональнийпродукт Загальнийоб*ємвиробництватоварівипослуг, запевнийпроміжокчасу,якікраїнавиготовилатаспожилаувсіхсекторахсвогонаціональногогосподарства. Чистеекономічне благо ПоказникрозмірувідкорегованогоВНП. Особистийдохід Рівнийрозмірунаціональногодоходумінусвнескина соцстрах,податки, на доходикорпорацій,трансфертніплатежі.

Державне регулювання: Держава – інститут, представляючий все населення і володіючий правом позаекономічного втручання в економічні відносини. Державне економічне регулювання – вплив держави на суб*єкти для досягнення певних соціально-економічних цілей шляхом встановлення правових норм і организаційнних правил їх поведікнки в процесі створення. Глобальна стратегична ціль державного регулювання економіки – збережуння і збільшення національного багатства в інтересах майбутніх поколінь країни.

Суб*єкти державного регулювання економіки Носії економічних інтересів: Класи Соціальні групи Громадяни Висловлювачі економічних інтересів: Партії Профсоюзи Суспільні організації Виконавці економічних інтересів: Держава Органи та заклади всіх гілок влади держави

Об*єкти державного регулювання макроекономіки: НТП Економічний цикл Структура економіки Заощадження та витрати Занятість населення Бюджет Грошові обороти та ціноутворення Банки та кредити Зовнішньоекономичні зв*язки Підготовка та перепідготовка кадрів Умови виробництва та продажу Екологія

Економічні функції держави: Захист прав власності та забезпечення підприємницької діяльності. Стимулювання підприємницької активності; захист конкуренції і боротьба з монополіями. Забезпечення законності та правопорядку в господарській сфері. Задоволення потреб в так званих «суспільних» благах і послугах, главна особливість яких – спільне використання. Регулюванне взаємовідносин: між працею та капіталом; між підприємцями та найманими рабітниками. Забезпечення стабільності нац. валюти і регулюовання грошового обороту. Контроль за завнішньоекономічною діяльністю і забезпечення економічної безпеки країни.

Макроекономічна рівновага: Це такий стан державної економіки, коли втручання обмежених виробничих ресурсів для створення продуктів і послуг та їх розподіл між різними членами суспільства збалансований, тобто існує пропорційність між: - ресурсами і їх використанням; - факторами виробництва і результатом їх використання; - загальним виробництвом і загальним споживанням; - пропозицією і попитом; - матеріально-речовими і фінансовими потоками. Отже, макроекономічна рівновага перетбачає стабільне вливання їх інтересів у всіх сферах державної економіки.

Типи економічної рівноваги: Ідеальне Реальне Досягається при повній оптимальній реаліизації інтересів всіх суб*єктів економіки в усмовах досконалої конкуренції та відсутності побічних еффектів Установлюється в економічній системі в умовах недосконалої конкуренції при зовнішніх факторах впливу на ринок. Часткове: Рівновага на окремо взятому ринку. Загальне: Одночасна рівновага на всіх ринках – макроекономічнае рівновага.

Моделі макроекономічної рівноваги: Зараз в економічній науці є великий вибір моделей економіченої рівноваги , характеризуючих особливості підходу до данної проблеми в різличних історичних періодах: Ф. Кєне (1694-1774) – рівновага досягається шляхом встановлення обмінних процесів між класами, в результаті яких відбувається розподіл чистого продукту (модель звичайного відтворення на прикладі економіки Франції XVIII століття). Ж.Б. Сей (1767-1832) – макроекономічна пропозиція створює и балансує власний попит який базується на позиції, що кожен продавець в той же час є і покупцем товару. К. Маркс (1818-1883) – рівновага між елементами вартості суспільного продукту і між двома підрозділами суспільного виробництва, схеми звичайного і розширеного капіталістічного публічного виробництва; Л. Вальрас (1834-1910) – загальне положення кінцевих продуктів має бути рівне загальному попиту на них як сумма доходів, ,що надходить всіма факторами виробництва їх власникам; Дж. Кейнс (1883-1946) – модель короткочасної економічної рівноваги грошового ринку.

Макроекономіка в сучасній Україні Традиційно вважається, що низький рівень розвитку економіки України зумовлений інституційними причинами - поганим законодавством, корумпованим державним апаратом, низьким рівнем конкуренції тощо. Проте чи дійсно саме ці фактори є головними серед тих, які роблять нашу країну відсталою? Адже не тільки вони мають значення для економіки - величезну роль в процесі економічного розвитку відіграє макроекономічна модель. Саме вона й є тією слабкою ланкою, яка стримує розвиток нашої країни. "Реальна економіка" проаналізує основні макроекономічні вади вітчизняної економіки.

Фіксований курс гривні та недовіра до банківської системи На початку ж двохтисячних років, коли пам’ять про девальвацію після російського дефолту 1998 року була ще живою, а побоювання великих коливань курсу мали під собою цілком реальні підстави, курсова стабільність розглядалася як один з основних елементів економічної політики. Також для українців характерна і недовіра до фінансової системи. Навіть зараз, згідно з розрахунками НБУ, українцями заощаджено близько 70 мільярдів доларів "у панчохах", тобто ці гроші не інвестуються за посередництвом банків та інших фінустанов і не працюють. Тоді, як і зараз, це призводило до низького рівня заощаджень в економіці - принаймні, заощаджень, які працюють і можуть бути використані для інвестування. На цих двох китах - фіксованому курсі валюти та низькій довірі до фінансової системи - й була побудована українська економічна модель. Країна поступово ставала неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках, і з 2005 року – за розрахунками , зроблених на основі даних агентів по торгівельним потокам з Україною - з 2004 року - баланс торгівлі став від’ємним.

Індекс реального курсу валюти чітко показує, що в другій половині двохтисячних Україна втрачала конкурентоспроможність порівняно з іншими європейськими країнами.

Висока інфляція мала й інший ефект - високу номінальну дохідність на внутрішньому ринку. Той, хто мав доступ до іноземного фінансування, яке тоді було дешевим, міг просто вкладати ці дешеві гроші в будь-які активи - наприклад, землю або нерухомість та спостерігати, як їх ціна зростає за рахунок інфляції на 10% щорічно. Фактично, країна жила в борг, споживаючи більше, ніж вона виробляла. Як тільки брати в борг стало неможливо, ми отримали, відповідно, найбільше в світі падіння ВВП. Мало того, через стрімку девальвацію - а рано чи пізно уникнути її в подібній моделі економіки неможливо - і зростання валютних зобов’язань, якщо їх номінувати у гривні, українські банки опинилися на межі виживання, а кредитування до сих пір не одужало.

Недоліки економічної моделі Така макроекономічна модель має три величезні недоліки: По-перше, вона значно ускладнює та уповільнює розвиток власної фінансової системи. Другий недолік моделі - притаманна їй нестабільність. Рикардо Хаусманн, відомий американський економіст та екс-міністр планування Венесуели, колись назвав поєднання фіксованого курсу з залежністю від зарубіжних валютних кредитів "пороховою бочкою". Нарешті, третій - для довгострокового розвитку країни недолік нашої економічної моделі - низька конкурентоспроможність на зовнішніх ринках та орієнтація інвесторів на підігрітий інфляцією внутрішній ринок, з його високою дохідністю.

По-перше, саме промислове виробництво таких товарів найкраще піддається технологічній та організаційній модернізації - підвищити ж продуктивність, наприклад, перукаря, досить складно. По-друге, цьому сектору доводиться витримувати важку міжнародну конкуренцію і в нього є найсильніші стимули для прискореного розвитку. Саме опора на експортно-орієнтоване промислове виробництво зіграла велику роль в зростанні економік "азіатських тигрів" - Кореї, Гонконга, Сингапура та Тайваню - яким вдалося наздогнати розвинені країни Заходу. В Україні ж інфляційні процеси та відсутність міцної фінансової системи відлякують інвесторів від цього критично важливого сектору.

Дякую за увагу!!!)