Презентація на тему:
"Горючі сланці"

Горю чі сла нці  — тверді горючі корисні копалини, осадові породи, що містять в основному аквагенну органічну речовину (вимерлих морських і озерних тварин, альгу тощо), що ріднить їх з нафтою.

Горючі сланці - осадові (глинисті, вапнякові та піщанисті) гірські породи карбонатно-глинистого (мергелистого), глинистого або кременистого складу, що містять 10—50 %, рідше до 60 % органічної речовини (керогену). Як правило, це рештки найпростіших водоростей. Мінеральна речовина — кальцит, доломіт, гідрослюди, кварц тощо. Забарвлення горючих сланців коричневе, коричновато-жовте, сіре, оливково-сіре.

Текстура листувата або масивна. Органічна речовина горючих сланців характеризується високим вмістом водню (7—10 %), великим виходом летких речовин при термічній переробці (до 90 %), високою питомою теплотою згоряння — 29—37 МДж/кг. Мінімальна теплота згоряння — 5 МДж/кг. Листувата текстура Масивна текстура

Основні ресурси — близько 430—450 трлн. т (24—25 трлн. т сланцевої смоли) зосереджені в США (штати Колорадо, Юта, Вайомінг) і пов'язані з формацією Грін-Рівер.

Оцінка запасів сланців (у мільйонах тонн) Континент Сланців поклади Резерви керогену Загалом керогену Африка 12 373 500 5 900 Азія 20 570 1 100 — Австралія 32 400 1 725 36 985 Європа 4 180 300 6 500 Близький Схід 35 360 4 600 24 600 Північна Америка 3 340 000 80 000 140 000 Південна Америка — 400 9 600

Бо втиське родо вище горю чих сапропелі тових сла нців — знаходиться у центральній частині України на межі Кіровоградської та Черкаської областей, поблизу села Бовтишка(звідси й назва). Це третє важливе сланцеве родовище в Європі. Бовтиське родовище було відкрито на початку 60-тих років минулого століття. Запаси цього родовища складають близько 3,8 млрд тон.

У Бовтиське родовище горючих сланців на Кам’янщині естонський концерн Viru Keemia Grupp планує інвестувати $1 млрд. Спільне українсько-естонське підприємство ”Сланцехім” почне розробку копалини наступного року. ”Сланцехім” отримало ліцензію на розробку частини родовища на Кам’янщині. Запаси оцінюють у 300 млн т. Щорічно компанія планує видобувати 5 млн т сировини. Виробництво запустять до 2014–2015 року.

У 2006 р. близько 11 млн т горючих сланців спалювалося на електростанціях, а 3 млн т використовувалося в сланцевохімічній промисловості, де вироблялося 0,3 млн т сланцевого масла. Світовий видобуток Г.с. досяг піку в 1980 р. і дорівнював 47 млн т, з них більше 70% в Естонії (решта в Росії, Китаї, Бразилії, Австралії). У даний час для хімічної (непаливної) переробки Г.с. видобуваються тільки в Естонії, Росії, Бразилії, Китаї та Австралії.

Основна частина сланців використовується для спалення на ТЕЦ і ДРЕС. Смола може використовуватися як рідке паливо, хімічна сировина. Використовують як місцеве паливо, сировина для отримання рідких палив, терпких будівельних матеріалів, сировина для отримання бітумів, олив, фенолів, бензолу, толуолу, ксилолів, нафтолів, іхтіолу  та ін.