Презентація на тему:
Забруднення атмосфери

Забруднення атмосфери Підготувала студентка 2 курсу, групи Д Левчук Ірина

Забруднення атмосфери Забруднення атмосфери мають як природний, так і антропогенний характер. Впливати на природні забруднення атмосфери людина не може, але регулювати характер забруднень в результаті власної діяльності людство не тільки може, але і повинно. Необхідно пам'ятати, що в атмосферу попадають як матеріальні забруднювачі (гази, рідини, тверді речовини), так і енергетичні (шум, вібрації, електромагнітне, радіоактивне випромінювання).

Забруднення атмосфери мають як природний, так і антропогенний характер. Впливати на природні забруднення атмосфери людина не може, але регулювати характер забруднень в результаті власної діяльності людство не тільки може, але і повинно. Необхідно пам'ятати, що в атмосферу попадають як матеріальні забруднювачі (гази, рідини, тверді речовини), так і енергетичні (шум, вібрації, електромагнітне, радіоактивне випромінювання).

Загазованість зв'язана з попаданням в атмосферу газів-забруднювачів, серед яких найбільше значення мають чадний газ, вуглекислий газ, оксид сірки (IV), оксиди азоту, сірководень, аміак, метан, фреони. 1. SO2 (сірчистий газ) — один з найшкідливіших забруднювачів. Негативно впливає на все живе навіть у концентраціях 1-2 pрm (pрm — промілле — частинка на тисячу), а людина відчуває запах тільки при 3-5 ррm. У повітрі окислюється до SO3 і з водою утворює сірчану кислоту, яка є причиною кислотних дощів, що надзвичайно згубно діють на наші ліси, особливо хвойні. 2. Оксиди азоту — насамперед NO і NO2, — утворюються при згорянні палива при високих температурах. Для людини поріг шкідливості — 10 pрm NO2, і 50 pрm NO. При попаданні в грунт утворюють нітрозаміни, які є сильними ракотворчими сполуками (канцерогенами). В повітрі беруть участь в утворенні кислотних дощів. 3. Вуглеводні появляються при переробці та транспортуванні нафти, вугілля. Найменш токсичні аліфатичні вуглеводні, значно шкідливіші — ароматичні та їх похідні. Велику загрозу для здоров'я становить бензапірен, який, між іншим, утворюється при палінні. 4. СО (чадний газ) — смертельна отрута для тварин і людей, бо, сполучаючись з гемоглобіном крові, блокує транспорт кисню. Утворюється при неповному спалюванні. Наприклад, якщо перекрити димохід печі, в якій є розжарене вугілля, то може утворитись чадний газ. Утворюється також в автомашинах при непозкому згорянні пального. Небезпечний в закритих приміщеннях. На відкритому повітрі швидко окислюється і перетворюється в СО2.

Загазованість викликає різноманітні ефекти (парниковий ефект, кислотні дощі, озонові діри). Запиленість викликають дрібнодисперсні частинки рідких і твердих речовин, що попали в атмосферу, які утворились у результаті як природних процесів (виверження вулканів, пилові бурі), так і промислових (виробництво цементу, муки, кормових дріжджів, неповне згоряння палива). Запиленість є причиною появи різних видів смогу, пилових і димних туманів. Смоги бувають кількох типів. Найбільш вивчений вологий смог. Він властивий для країн з морським кліматом, де дуже часті тумани і висока вологість повітря. За 4 дні від лондонського смогу в 1952 р. загинуло понад 4 тис. чоловік. Сухий або лос-анджелеського типу смог відрізняється від вологого смогу своїми властивостями. Клімат в Лос-Анджелесі (США) сухий, тому смог тут утворює не туман, а синювату димку.

Третій вид смогу — льодяний смог, або смог аляскінського типу. Він виникає в Арктиці і Субарктиці за низьких температур в антициклоні. Смоги характерні для таких міст, які розміщені в гірських котловинах, де застоюється повітря, наприклад в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Чікаго, Токіо, Мілані. Американець Луїс Батони у книзі «Чисте небо» писав: «Одне з двох, або люди зроблять так, що в повітрі буде менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей». Смоги викликають ядуху, приступи бронхіальної астми, алергічні захворювання; руйнують споруди і скульптури. Усе вищезгадане засвідчує, наскільки актуальними є питання охорони атмосфери від забруднень.