Презентація на тему:
Вплив водно-ерозійних процесів на розподіл радіонуклідного забруднення в ґрунті та воді на прикладі ВП НУБіП України навчально-дослідне господарство “Ворзель”

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Вплив водно-ерозійних процесів на розподіл радіонуклідного забруднення в ґрунті та воді на прикладі ВП НУБіП України навчально-дослідне господарство “Ворзель” Соломенник Володимир Миколайович факультет екології та сталого розвитку Науковий керівник: д.б.н., проф. Гудков І.М.

Актуальність теми В Україні площі сільськогосподарських угідь, забруднених радіоактивними речовинами в такій мірі, що становлять небезпеку при веденні сільськогосподарського виробництва, досягають 4,6 млн. га. Це більше як 12% усіх сільськогосподарських угідь країни, розташованих на території 73 районів 11 областей. Забрудненими вважаються 4,4 млн. га лісів, що становить майже 40% усіх лісів нашої держави. Одним з методів вивчення міграції радіонуклідів під впливом водно-ерозійних процесів є картографування ґрунтів. Аналізуючи карти (плани в горизонталях) та нанесені на карту точки відбору проб з результатами вимірювань в різні часи, можна одержати певне уявлення про розповсюдження і характер міграції радіонуклідів в ґрунтах сільськогосподарського призначення. .

Обє'кт дослідження Еродовані землі ВП НУБіП України навчально–дослідне господарство “Ворзель”

Предмет дослідження Особливості міграції радіонуклідів під впливом водно-ерозійних процесів на еродованих землях досліджуваної ділянки

Метою даної роботи є вивчення особливостей міграції радіонуклідів під впливом водно-ерозійних процесів на дерново-підзолистих ґрунтах господарства. Завдання: відбір проб ґрунту для визначення вмісту радіонуклідів; копання прикопок для дослідження вертикальної міграції радіонуклідів під впливом водно-ерозійних процесів; лабораторне дослідження відібраних зразків ґрунту для визначення вмісту радіонуклідів; вивчення просторового і вертикального розподілу радіоцезію в ґрунтах; оцінка умов і параметрів ерозії ґрунтів і поверхневого стоку; складання карт еколого-технологічних групп земель для відображення міграції радіонуклідів; складання карти поверхневого стоку води як фактора ерозії ґрунтів; дослідження кількісних характеристик і закономірностей міграції радіоцезію при водно-ерозійних процесах.

Методика 1. Відбір проб проводили за стандартними методиками: ґрунт – методом конверта, згідно з ДСТУ Б В.2.1-8-2001 (ГОСТ 12071-2000) та ДСТУ 4287:2004; 2. Перед початком вимірювань всі зразки були відповідним чином підготовлені. 3. Вимірювання: гамма-фон–дозиметром-рентгенометром “Тера” вміст 137Cs в зразках – гамма-спектрометричним методом на приладі РУБ-01-П6. 4. Створення карт.

Результати досліджень на еродованих землях НДГ “Ворзель”

3D зображення досліджуваної ділянки

Міграція радіонуклідів в залежності від крутизни схилу

Міграція 137Cs ґрунтовим профілем, дерновий глеюватий тип ґрунту Лінія 2 (точка 2) 8.10.2010 року № з/п Горизонт Потужність, см Вміст137Cs, Бк/кг 1 На 0–25 87,32±3,33 2 НР 25–50 67,4±1,58 3 Phgl 50–60 45,9±0,94

Міграція 137Cs ґрунтовим профілем, дерновий глеюватий тип ґрунту Лінія 1 (точка 1) 26.8.2011 року Горизонт Потужність, см Вміст137Cs, Бк/кг На 0-25 59,74±2,27 НР 25-45 40,4±1,17 Phgl 45-55 22,4±0,27

Карта поверхневого стоку води як фактора ерозії ґрунтів та міграції радіонуклідів

Висновки В ході проведених досліджень вивчені закономірності надходження 137Cs в умовах природно-антропогенних ландшафтів Полісся України на прикладі ВП НУБіП НДГ «Ворзель». Територія господарства входить до 4-ї зони - зони посиленого радіоекологічного контролю. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на територіях луків та пасовищ господарства знаходиться в межах 7–11 мкР/год. Поверхнева активність ґрунту коливається від 16,82 до 35,82 кБк/м2 і є нижчою від відповідних значень, прописаних в законодавстві для зони посиленого радіоекологічного контролю. Характер міграції 137Cs вглиб ґрунтового профілю змінюється в залежності від місцезнаходження і горизонту відбору проб. Так, на підвищенні питома активність була нижча, ніж у пониженні. Найбільша радіоактивність спостерігалася у орному шарі (87,32 для нижньої та 59,74 Бк/кг для верхньої), поступово зменшуючись у елювіальному (67,4 для нижньої та 40,4Бк/кг для верхньої), ілювіальний горизонт виступав акумулятором (45,9 для нижньої та 22,4 Бк/кг для верхньої точки відбору відповідно), а при переході в більш глибокі горизонти питома активність мала тенденцію до зменшення. Горизонтальна міграція 137Cs, під впливом ерозії, чітко спостережена на прикладі ліній схилу посівного поля і досліджено експериментально збільшення питомої активності грунту Лінія (Л) 1; точка 1(Т) (верх) 63±11,44; точка 5 (низ) 79±5,07; Л2;Т1(верх) 76,08±2,65; Т3(низ) 81,65±6,65; Л3;Т1(верх) 49,32±4,36;Т3 (низ) 72,57±1,81. поверхнева активність грунту кБк/м2 Л1;Т1(верх) 19,86±3,60 ; Т5 (низ) 23,56±1,51 Л2;Т1(верх) 20,55±0,72; Т3(низ) 25,35±2,07; Л3;Т1(верх) 17,03±1,51;Т3 (низ) 22,62±0,56.

5. Глиниста і мулиста фракції ґрунту несуть в собі основну частину активності радіоцезію. Перевищення активності радіоцезію в глинистій фракції над іншими фракціями ґрунту (від піщаного до важкосуглинкового) досягає на сільськогосподарських угіддях 1÷8 раз, а в лісових насадженнях до 20 разів. 6. В умовах досліджуваної ділянки, ерозійні процеси проходять й при меншій крутизні схилів (ніж це зазначено класифікацією), що відповідно збільшує загрозу руйнування ґрунту (зменшення вмісту гумусу, втрата поживних речовин) та міграції радіонуклідів на цій території.