Українська народна казка "Коли кінь позаздрив верблюдові"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
“Коли кінь позаздрив верблюдові” Українська народна казка Кащенко І.П., вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи №5 ім. В.І.Чуйкова
Сьогодні у нас незвичайний урок - У світ казки й фантазії зробимо крок. Із казкою ми зустрічались не раз, Та знову вона завітала до нас.
Ми завзяті подорожні, Сили в нас непереможні. Кажемо правду, не жартуємо: В край казок ми помандруємо.
Як співає соловей? (фіть-фіть-фіть) Як гуде жук? (ж-жу-жу) Як шумить вітер? (ш-ш-ш) Як дзижчить комарик? (дз-дз-дз) Мовна розминка Артикуляційна вправа
Загадка Я великий, я красивий, Як біжу я, в'ється грива. Копитами туп-туп-туп, Про камінню цок-цок-цок. Хвіст у мене довгий-довгий, Хвіст у мене, мов шовковий. Ходить диво по рівнині, Дві гори несе на спині.
Скоромовка Бігли коні під мостами з золотими копитами. Треба стати погадати, Що тим коням їсти дати.
Кова ль – майстер, який кує метал, а також робітник, що підковує коней. Словникова робота Кова льство — обробка металу куванням.
Кінь катає дітлахів, Кіт Мурко ковбаску з’їв, Квочка квокче “ко-ко-ко”. Кинь ці витівки, Мурко. Потішка (Хорове заучування)
Один кінь був невдоволений своєю долею. Нарікав він на господаря, що шерсть йому псує сідлом, натирає упряжко.
Підійшов якось кінь увечері до річки, щоб напитися, і побачив себе у воді. Зажурився, що невдалий.
Поглядаючи на лебедя, який плавав на воді, подумав: «От якби в мене була така шия, як у лебедя, …
і голова трохи менша, ніж є, а ноги довші і тонші. Та щоб чоловік не стирав сідлом моєї шерсті. Добре б мати природне сідло. Пошли мені, доле, таку вроду!»
Прокинувся кінь другого дня і відчув себе зовсім іншим. Зрадів дуже, забажалося йому побігти до своїх товаришів. Похвалитися перед ними своєю красою.
Коні помітили, що до них наближається якась невідома потвора, і кинулись тікати. Перетворений кінь здивувався.
- Гей, стійте! – закричав він. – Хіба не пізнаєте мене? Я ж той самий гнідий, що вчора разом з вами пасся! Та коні не слухали, задерли хвости і тікали не озираючись.
«Що за диво? Чому вони жахаються мене? – думав він. – Страшний їм видався? А може, я дуже бравий і їм стало соромно, що проти мене вони невдалі?»
Коні повтікали з толоки в село, і тільки біля своїх дворів кожен відсапнув і озирнувся: чи не наздоганяє страховисько. Верблюд залишився сам на толоці і засумував. «Що б воно значило? – думав собі. – Невже я такий страшний, що приятелі мої перелякалися?
Пішов він до річки, нахилився до води, побачив там своє відображення – і сам злякався: з води на нього дивилось велике двогорбе страховисько.
Тест 1. Чим був невдоволений кінь? а) хазяїном; б) долею; в) зовнішністю. 2. Кінь забажав шию, як: а) у жирафа; б) у верблюда; в) у лебедя. 3. Коли табун коней побачили новачка, то вони: а) кинулися тікати; б) підійшли познайомитись; в) не помітили його. 4. Куди коні повтікали з толоки? а) в ліс; б) до річки; в) в село. 5. З води на нього дивилося: а) двогорбе страховисько; б) статний красень; в) невідома потвора. 6. Після перетворення, кінь а) радів; б) нічого не відчув; в) жалкував.
Фізкультхвилинка Коник луками стрибає, Крила випустить - сховає. Має пару довгих ніг, Річку перескочить зміг. Ми по колу йдемо, Бджілку-маму звемо. А ти не підглядай, Хто це кличе — вгадай: Жу-жу-жу! Я — це коник-стрибунець, Легкокрилий молодець. Крила маю, а стрибаю, Ціле літо пустунець.
Напування - Напував ти коня? - Напував. - А чого ж в нього морда суха? - А води не достав. Народна усмішка
Правильно став наголос! Нарікав наближається господар невдоволений упряжко перетворений увечері здивувався невдалий зажурився жахаються не озираючись прокинувся забажалося повтікали страховисько відсапнув перелякалися наздоганяє відображення
Казка - … , голова - … , доля - … , вода - … , шия- … , ноги - … , сідло - … , упряж - … , чоловік - … , ріка - … , село - … , лебідь - … , кінь - … , верблюд - … . Скажи лагідно
Добери синоніми до слів: Невдоволений - … , наближається - … , нарікав - … , потвора - … , побачив - … , тікали - … , зажурився - … , жахаються - … , невдалий - … , страшний - … , подумав - … , відсапнув - … , забажалося - … , озирнувся - … , помітили - … , страховисько - … .
Добери антоніми до слів: Увечері - … , добра - … , зажурився - … , невдалий - … , менший - … , пізно - … , довгі - … , прокинувся - … , тонші - … , зрадів - … , страшний - … , йти - … , велике - … , врода - … .
Верблю д — рід великих ссавців з групи жуйних. Верблюд може довго обходитися без води, втрачаючи при цьому до 40% ваги тіла. Діставшись до води, верблюд може відразу випити до ста літрів. Одним зі специфічних пристосувань верблюда до життя в пустелі є один або два горби на спині, що є жировими відкладеннями. Існує досить поширена думка, ніби верблюд здобуває воду завдяки окисленню жиру, що міститься в горбах. Насправді верблюди просто дуже добре переносять зневоднення. Верблюди здатні виживати без води до двох тижнів, а без їжі до місяця. Справжнє призначення горбів інше: вони служать своєрідним «дахом», що захищає спину верблюда від палючого сонця. Коли верблюди ситі горб прямий і пухкий, але коли вони не мають достатнього харчування горб стискається і часто схиляється в один бік. Верблюд невибагливий: він поїдає солянки, полин, кущі й практично будь-яку рослинність, при голоді вони будуть їсти рибу, м'ясо, кістки та шкіру. Якщо дражнити верблюда, він може плюнути. Хвилинка-цікавинка
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4 http://www.ha-ha.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4:2011-02-18-15-14-35&catid=2:2011-02-17-21-11-33&Itemid=19 Використані джерела
Схожі презентації
Категорії