Презентація на тему:
Віруси – неклітинні форми життя

Існування вірусів довів російський ботанік Дмитро Івановський у 1892 р. Він вперше одержав екстракт з рослин тютюну, які були вражені мозаїчною хворобою. Коли екстракт був пропущений крізь фільтр, який затримував бактерії, то відфільтрована рідина зберігала інфекційні властивості. У 1898 р. голландський дослідник Бейерінг ввів термін «вірус » (з латини означає «отрута»). Побачити віруси вдалося набагато пізніше. Оскільки більшість вірусів мають субмікроскопічні розміри, тому вивчення їх будови можливе лише під електронним мікроскопом. Саме тому систематичне вивчення вірусів почалось лише в 30-ті роки XX ст. – після винаходу електронного мікроскопа.

Найдрібніші живі організми Розміри коливаються від 20 до 300 нм В середньому в 50 разів менші від бактерій Не можна побачити з допомогою світлового мікроскопа (тому що їх довжина менша довжини світлової хвилі) Проходять крізь пори спеціальних фільтрів, що затримують бактерій

Вірус тютюнової мозаїки (збільшений в 75 000 разів)

ДНК-вмісні однониткова ДНК двониткова ДНК РНК-вмісні однониткова РНК двониткова РНК

Молекула ДНК або РНК Ліпопротеїди, глікопротеїди Білки Деякі містять ферменти Н2О Мінеральні речовини

У тварин віруси викликають ящур, чуму, сказ, лейкози курей, інфекційна анемія коней; У комах – поліедроз, грануломатоз

Віруси – мікроскопічні частинки (невидимі у світловий мікроскоп, оскільки їх довжина менша довжини світлової хвилі), мають лише один тип нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), позбавлені системи біосинтезу білка і перетворення енергії , а тому є виключно внутрішньоклітинними паразитами. Вони уражують всі групи живих організмів, розмножуються в клітинах рослин, тварин, грибів, бактерій.

В-1 В-2 1. б). 2. а), в), г). 3. а). 4. б), г). 5. в), г). 6. б), в), г). 7. г). 8. б). 1. в). 2. а), б), в). 3. а). 4. б). 5. а). 6. б). 7. б). 8. d).