Презентація на тему:
Травлення в шлунку й кишечнику

Спеціалізована школа №273 з поглибленим вивченням української мови та літератури Голосіївського р-ну м. Києва Виконала: учениця 9-а класу Паламарчук Ілона Перевірила Павленко Т.І. 2011 Предмет: Біологія Тема: Шлунок та кишечник

Травна система людини складається із травного каналу (травного тракту) і травних залоз. До травного каналу належать: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник, анальний отвір. До травних залоз належать: численна кількість дрібних залоз у слизовій оболонці самого каналу, три пари слинних залоз, підшлункова залоза та печінка.

Шлунок - це розширена ділянка травної трубки, здатна тривалий час утримувати значну кількість їжі, де відбувається часткове її перетравлення. Виділяють кардіальну, фундальну і пілоричну частини шлунка, передню і задню стінки, велику й малу його кривизну.

Слизова оболонка шлунку характеризується гетерогенністю клітинного складу шлункових залоз. Головні клітини виділяють ферменти шлункового соку: пепсиногенні обкладові продукують соляну кислоту, додаткові - мукоїдний секрет. Основна травна функція шлунку полягає в гідролізі білків. В ньому продовжується перетравлення вуглеводів α-амілазою слини.

Кишечник – найдовша за розмірами складова частина травної системи. Основна функція – це повне переварювання їжі та всмоктування в кров поживних речовин. Складається з тонкого відділу і товстого. Кишечник - це м'язові трубочки, внутрішній шар яких містить лужний травний сік, нервові закінчення, кровоносні судини. Вміст кишечнику повільно просувається за допомогою перистальтики - хвилеподібного руху.

Тонкий кишечник - відділ травного каналу, в якому неперетравлені поживні речовини шлункового вмісту підлягають подальшому інтенсивному гідролізу, чому сприяють секрети підшлункової залози, печінки та власне кишечника, а продукти гідролізу транспортуються через стінку кишечника у внутрішнє середовище організму. Завдовжки тонкий кишечник 5 м, а в діаметрі 4 см. Складається з дванадцятипалої, порожнистої і клубової кишок.

Стінка тонкої кишки складається з трьох оболонок: зовнішньої - серозної (очеревина), середньої - м'язової непосмугованої (гладенька), внутрішньої - слизової, яка має ряд особливостей: 1) колові складки, завдяки яким поверхня слизової оболонки значно збільшується, збільшуючи також поверхню всмоктування; 2) її покривають кишкові ворсинки, мікроворсинки - вирости слизової оболонки; в кожній ворсинці є каналець, через який проходять лімфатичні і кровоносні судини. Ворсинки відіграють важливу роль у пристінковому травленні та всмоктуванні поживних речовин.

Дванадцятипала кишка починається під печінкою на рівні 12 грудного або 1 поперекового хребця, праворуч від хребетного стовпа. Починаючи від шлунка, вона йде зліва направо і ззаду, потім повертає вниз і спускається попереду правої нирки до рівня 2 або верхнього відділу 3 поперекового хребця; тут вона повертає ліворуч, розташовується майже горизонтально, перетинаючи попереду нижню порожнисту вену, а потім йде косо вгору попереду черевної аорти, і, нарешті, на рівні тіла 1 або 2 поперекового хребця, ліворуч від нього, переходить в порожнисту кишку. Таким чином, 12-пала кишка утворює підкову або неповне кільце, що охоплює головку і частину тіла підшлункової залози.

Дванадцятипала кишка, жовчний міхур та підшлункова залоза

Порожниста кишка починається від дванадцятипало-порожнистого згину і займає більшу частину середнього відділу черевної порожнини. Цей відділ утворює багато петель, які розташовуються в лівій верхній частині черевної порожнини. Назва «порожниста» походить від того, що при препаруванні трупа анатоми знаходили її порожньою. У зв’язку з цим інколи можна чути, що її називають «голодна кишка».

Клубова кишка займає праву нижню частину черевної порожнини і спускається частково в порожнину тазу. У її стінці розташовуються два шари м'язової тканини: зовнішній поздовжній і внутрішній циркулярний. Крім того, гладком'язові клітини є і в слизовій оболонці кишки. Довжина клубової кишки у дорослої людини досягає 1,3 - 2,6 м. У жінок коротша, ніж у чоловіків. У живої людини кишка знаходиться в тонічно напруженому стані. Після смерті вона розтягується і може досягати 3,6 м, діаметр близько 27 мм. Закінчується в області правої клубової ямки імоцекальним отвором в сліпій кишці. Порожниста і клубова кишки покриті очеревиною з усіх сторін.

Мікроворсинки

Товстий кишечник - кінцева ділянка шлунково-кишкового тракту. Тут відбувається в основному всмоктування води і формування з харчової кашки (хімуса) оформленого калу. Довжина товстого кишечнику має 2 м, а діаметр 6 см. Складається зі сліпої кишки із червоподібним відростком, ободової, сигмоподібної і прямої кишок.

Сліпа кишка являє собою мішок довжиною 3-8 см, розташований у правій здухвинній ділянці, нижче місця переходу тонкої кишки в товсту. Від неї відходить червоподібний відросток - апендикс. Він являє собою вузьку трубку діаметром 3-4 мм, довжиною від 2,5 до 15 см. Просвіт червоподібного відростка вихід до сліпої кишки. У місці з'єднання тонкої і товстої кишки є ілеоцекальний клапан, який перешкод- жає зворотному відтоку харчових мас з товстої кишки в тонку.

Ободова кишка - основний відділ товстого кишечника. Вона є продовженням сліпої кишки та складається з чотирьох частин: висхідної – 24 см, поперечної – 56 см, низхідної – 22 см та сигмовидної – 27 см. Діаметр 5-8 см. Ободова кишка не бере безпосередньої участі в травленні, але в ній всмоктується велика кількість води і солей. Відносно рідкий химус, що потрапляє з тонкої кишки в ободову, перетворюється на твердіший кал. На кордоні сліпої та ободової і кишок розташований сфінктер Бузі.

Сигмовидна кишка є продовженням низхідної ободової кишки і тягнеться до початку прямої кишки. Ця кишка середньої величини і розташовується більшою своєю частиною в порожнині малого тазу, досягаючи правої його стінки; тут вона загинається і, прямуючи вниз і вліво, перехо- дить у пряму кишку. Назва «сигмовидна» отримана у зв'язку з S-подібним ходом. Спереду сигмовидну кишку прикривають петлі тонкої кишки.

Пряма кишка  - остання частина товстого кишечника. Це сегмент товстої кишки донизу від сигмовидної і до ануса. Починається на рівні 3-го крижового хребця і закінчується заднім проходом в області промежини. Довжина її 14-18 см, діаметр змінюється від 4 см на початку до 7,5 см в найширшій її частині, що знаходиться в середині кишки, далі пряма кишка знову звужується до розмірів щілини на рівні заднього проходу.