Презентація на тему:
"Спадковий імунітет"

Спадковий імунітет (видовий або природжений)

Природжений імунітет — це неспецифічна резистентність, що властива тому чи іншому виду тварин або людині і передається спад ково з покоління в покоління. Прикладом спадкового імунітету може бути несприйнятливість людей до чуми рогатої худоби, собак, курячої холери, інфекційної анемії коней. З іншого боку, тварини не хворіють на багато інфекцій людини — черевний тиф, скарлатину, вітряну віс пу, сифіліс, кір та ін.

Спадковий імунітет залежить від фізіологічних та біологічних особливостей того чи іншого виду організмів, що сформувались у про цесі природного відбору, мінливості й генетичної адаптації до умов зовнішнього середовища. Помічено, що висока сприйнятливість до інфекційних захворю вань бактеріальної і вірусної етіології буває серед видів тварин, їх популяцій (або у людей), що не зустрічаються з цим збудником в ре зультаті екологічної або географічної ізоляції.

Ступінь напруженості спадкового імунітету може бути абсолют ним і відносним. Так, наприклад, в організмі пацюків клітини не мають рецепторів до дифтерійного, а в риб і ящірок — до правцевого токсину, внаслідок чого вони абсолютно несприйнятливі до названих токсинів. Імунітет деяких тварин до збудників інфекційних захво рювань можна підвищити зміною температури тіла, діянням на орга нізм гормонами, імунодепресантами, рентгенівським опромінюван ням. Так, якщо в курей знизити, а в жаб підвищити температуру тіла, то вони стають чутливими до бацил сибірки. У цьому разі кажуть про відносну несприйнятливість.

Механізм імунітету до інфекційних захворювань грунтується на відсутності в клітинах організму рецепторів і субстратів, потріб них для адсорбції і розмноження збудника, наявності речовин, які блокують репродукцію патогенних агентів, та властивості макроорга нізму синтезувати різні інгібітори у відповідь на проникнення патогенних   мікроорганізмів.