Презентація на тему:
Переливання крові

Переливання крові Роботу виконала: учениця 9-б класу СШ №273 м.Києва Опятюк Анастасія Перевірила: Вчитель біології Павленко Т. І. Додаткові матеріали до теми “Кров”

Що ж це таке? Переливання крові - гемотрансфузія — операція, яка полягає у перенесенні певної кількості крові або компонентів крові від донора до реципієнта. Донор – людина, що віддає свою кров; реципієнт – людина, що приймає чужу кров. Має на меті заміну втрачених компонентів та відновлення функцій крові.

Для чого потрібно переливання? При значних крововтратах та деяких захворюваннях виникає необхідність переливання крові. У дорослої людини без шкоди для її здоров’я можна взяти до 400 мл крові. Кров донорів консервують та зберігають чітко визначений термін. Консервування крові полягає у додаванні спеціальної хімічної речовини - консерванту, що запобігає її зсіданню та руйнуванню.

Вперше вдале переливання крові було зроблено 1819 року. До 1873 р. було зроблено всього 247 переливань, з них 176 закінчились смертю. Так тривало до 1900 р., поки австрійський вчений К.Ландштейнер та чеський вчений Я.Янський відкрили групи крові. Перші переливання крові людині

Перші переливання крові людині 15 червня 1667р. фр. професор математики, філософії і медицини Сорбонни Жан-Батіст Денні перелив страждаючому на лихоманку 16-літньому юнаку 9 унцій (близько 250 куб.см) крові ягнятка, після чого хворий швидко одужав. Цей факт є дуже цікавим, оскільки про існуючі групи людської крові дізнались лише 250 років потому. Але наступні спроби повторити успіх Денні часто приводили до трагічних наслідків і тому переливання крові у Франції було заборонено.

Відомий факт: Папа Римський Інокентій VІІІ бажаючи довше залишатися молодим, наказав перелити йому кров молодих юнаків. Але про сумісність груп крові на той час не було відомо. Всі загинули. Як ви думаєте, чому? Із історії переливання крові

Із історії переливання крові Справжнім проривом в практиці переливання крові стали експерименти британського акушера Джеймса Бланделла, який в 1818 році врятував одну зі своїх пацієнток, переливши їй кров чоловіка. Але все ж таки ризик був надто великий, тому ця процедура вважалася небезпечною.

Переливання крові проводять із замісною, стимулюючою, дезінтоксикаційною та гемостатичною метою, при лікуванні шоку та термінальних станів. При крововтратах гемотрансфузія застосовується із крововідновлювальною та кровоспинною метою. Переливання застосовується при різних отруєннях та для підвищення реактивності організму. Показання до переливання

Гострі (крововилив, тромбоз) та динамічні порушення мозкового кровообігу, тромбофлебіти, свіжі інфаркти міокарда, легень, нирок, аневризми аорти та шлуночка серця, туберку- льозний менінгіт, гострий нефрит... Протипоказання до переливання

У минулому, переливання крові іноді призводило до смерті хворого, поки не стало відомо, що кров однієї людини не завжди сумісна з кров’ю іншої. Сумісність груп крові

Групи крові (система AB0) визначаються наявністю в еритроцитах білків-аглютиногенів – А та В та у плазмі крові білків-аглютининів – α та β (грецький алфавіт). Групи крові є спадковими і майже не змінюються протягом життя. Групи крові людини

У випадку переливання несумісної крові у реципієнта відбудеться склеювання його еритроцитів та еритроцитів донора. Це реакція аглютинації. Потім відбувається їхнє руйнування - гемоліз, внаслідок чого може настати смерть. Сумісність груп крові

Склеювання еритроцитів відбудеться, якщо аглютиноген А зустрічається з аглютиніном α (альфа), а аглютиноген В – з аглютиніном β (бета). Тому в крові людини ніколи одночасно не зустрічаються аглютиноген А з аглютиніном α (альфа) та аглютиноген В з аглютиніном β (бета). Реакція аглютинації

Якщо людині з IV групою крові переливають кров І групи, то, оскільки кількість крові донора незначна порівняно з об’ємом крові реципієнта, плазма крові донора розбавляється плазмою крові реципієнта. Тому аглютиніни у плазмі крові донора не можуть склеювати еритроцити реципієнта. Навпаки, якщо реципієнтом є людина з І групою крові, а донор з IV, то концентрація аглютинінів в плазмі крові реципієнта достатня для склеювання еритроцитів донора, оскільки аглютиногени в еритроцитах не можуть розбавлятися плазмою крові. Реакція аглютинації

Кров І групи можна переливати особам з будь-якою групою крові. Люди з І групою крові є універсальними донорами. Особам, які мають IV групу, можна переливати кров усіх 4-х груп. Такі люди є універсальними реципієнтами. За останніми рекомендаціями переливати можна лише одногрупну резус-сумісну кров. Універсальний донор та реципієнт

У 85% людей наявний ще один антиген, котрий впливає на сумісність при гемотрансфузії - так званий резус-фактор (Rh), ці люди резус-позитивні, а ті, в кого у крові немає резус-фактора є резус-негативними. Якщо кров резус-позитивного донора перелити резус-негативному реципієнту, у нього можуть утворитися антитіла, та при наступному переливанні крові від резус-позитивного донора виникне реакція руйнування еритроцитів резус-антитілами - резус-конфлікт. Резус-негативному хворому потрібно переливати тільки таку ж резус-негативну кров. Також, резус-конфлікт може зустрічатись при вагітності - коли плід має Rh-фактор відмінний від такого у мами. Резус-фактор

визначають групу крові хворого та донора; резус-приналежність хворого; роблять пробу на індивідуальну сумісність; пробу на резус-сумісність; біологічну пробу, якщо потрібно. Перед переливанням крові

Ускладнення пов'язані із переливанням несумісної крові та з огріхами у самій техніці переливання. При переливанні несумісної крові розвивається тяжкий шок, що виражається гострим розладом кровообігу - різке падіння АТ та дихання - задишка, ядуха; може настати тимчасове покращення, а потім розвивається гостра ниркова недостатність, від якої в основному й помирає хворий. Ускладнення

Лікування у гострій стадії шоку повинно проводитися негайно. Застосовують переливання одногрупної крові, плазми, поліглюкіна, протишокових розчинів, роблять біляниркову новокаїнову блокаду (паранефральну), вводять серцево-судинні засоби. У подальшому, якщо розвивається ниркова недостатність, проводять лікування, спрямоване на її ліквідацію. Якщо консервативне лікування неефективне, проводять гемодіаліз із застосуванням апарату "штучна нирка". Лікування при переливанні несумісної крові

Будьте здорові!