Презентація на тему:
"Органели руху"

Органели руху Спеціалізована школа I-III ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури міста Києва №273 Виконала учениця 10-А класу Данільченко Віталія Перевірила Павленко Т. І 2012 Біологія

Що таке органела? Органела (від слова орган й давньогрець. εἶδος — вид) — зазвичай вільно плаваюча в цитоплазмі частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію.

Органели руху псевдоподії війки джгутики Органели руху присутні не в усіх клітинах.

Псевдоподії (від грец. псевдос - несправжній і подос — нога) - непостійні вирости цитоплазми клітин деяких одноклітинних організмів (наприклад, амеб, радіолярій) або багатоклітинних (наприклад, лейкоцитів). Структура псевдоподій та їхня форма можуть бути різноманітними. Псевдоподії Псевдоподії амеби

Псевдоподії виникають завдяки руху цитоплазми, яка перетікає в певне місце клітини, утворюючи виріст. Вони також забезпечують захоплення твердих частинок (процес фагоцитозу). Псевдоподії радіолярії

Війки Війки — тонкі волоскоподібні структури на поверхні еукаріотичної клітини, що вкриті плазматичною мембраною. Їхня довжина може становити від 3-15 мкм до 2 мм. Війки бувають як рухомими так і нерухомими. Рухи війок нагадують роботу весел і, як правило, скоординовані (наприклад, в інфузорій).

У багатьох безхребетних тварин ними вкрита вся поверхня тіла (війчасті черви, личинки кишковопорожнинних та губок) або окремі його ділянки — наприклад, зябра у поліхет і двостулкових молюсків, підошва ноги у черевоногих молюсків, навколоротовий апарат у коловерток. Війчасті черви

Війки можуть утворювати різноманітні спеціалізовані структури. Наприклад, гребні пластинки реброплавів складаються з довгих (до 2 мм) війок, що зрослися. У багатьох безхребетних війки є також на клітинах кишкового епітелію. У хребетних (у тому числі людини) в багатьох органах теж є клітини з рухомими війками. У людини війковим епітелієм вистелені, наприклад, дихальні шляхи. Війки на трахеї Реброплав з його гребними пластинками

Джгутики Джгутик — поверхнева та позаклітинна структура, присутня у багатьох прокаріотів і еукаріотів, що служить для пересування в рідкому середовищі або поверхнею вологих твердих середовищ. Джгутики прокаріотів і еукаріотів різко відрізняються за своєю будовою. Для джгутика характерний обертовий або хвилеподібний рух. Базальне тільце - частина джгутиків і війок, що розташована в цитоплазмі. Евглена зелена зі своїм джгутиком Трихомонада : 1 — базальне тільце; 2— один із передніх джгутиків; 3 — задній джгутик

Усередині війок та джгутиків розташована складна система мікротрубочок. По периферії розташоване кільце із дев’яти комплексів мікротрубочок, по дві в кожному, і ще дві мікротрубочки – у центрі. Центральні мікротрубочки виконують опорну функцію, а периферичні – забезпечують рух. Війки в розрізі

Рухаються джгутики і війки завдяки енергії, що вивільняється під час розщеплення молекул АТФ, при цьому сусідні пари мікротрубочок неначе ковзають одна відносно одної. Робота цих органел забезпечує не лише пересування, а й надходження частинок їжі до поверхні клітини разом з потоками води, які вони створюють (наприклад, рух джгутиків травних клітин гідри). Джгутики і війки можуть також створювати чутливу і захисну функції.