Презентація на тему:
онтогенез

О Р Г А Н И Т Р А В Л Е Н Н Я Л Ю Д И Н И Матеріали до уроків у 9 класі.

Травлення – це процес розщеплення складних органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів) на прості, які можуть всмоктуватися в кров і лімфу та засвоюватися в організмі.

Процес травлення поділяють на порожнинне травлення, яке відбувається у шлунково-кишковому тракті і пристінкове (мембранне), яке проходить у клітинах. Порожнинне складається з процесів механічної та хімічної обробки їжі. Під час пристінкового травлення складові їжі потрапляють у клітини і остаточно розщеплюються до простих хімічних сполук, які потім всмоктуються у кров.

Система органів травлення складається з травного каналу і травних залоз. У травному каналі їжа переміщується, перетрав- люється, а поживні продукти перетравлювання всмокчу- ються в кров і лімфу. Травні залози виділяють травні соки - спеціальні речовини для процесу травлення.

Шлунково-кишковий тракт побудований таким чином, що їжа по ньому може просуватися в одному напрямку: від рота до ануса. Тому людина може продовжувати харчуватися в той час, коли з’їдене раніше, ще перетравлюється. Він має вигляд зігнутої трубки з розширенням – шлунок та петлями – кишки, загальною довжиною 6-8 м.

Травний канал: ротова порожнина; глотка; стравохід; шлунок; кишечник. Травні залози: слинні; печінка; підшлункова; залози слизової оболонки.

Стінка травного каналу складається з трьох основних оболонок: внутрішньої слизової (епітеліальної); середньої (м’язової); зовнішньої (сполучнотканинної). Між слизовою та м’язовою оболонками наявний підслизовий шар для їхнього кращого сполучення.

Черевну порожнину вистилає щільна двошарова сполучнотканинна оболонка – очеревина. Вона захищає органи травлення, утримує їх у певному положенні. Речовина, яку виділяє очеревина, пом’якшує рухи органів черевної порожнини.

Рухова: жування, ковтання, переміщення їжі вздовж травного каналу та виділення непереварених решток. Секреторна: виділення ферментів та інших речовин у складі травних соків. Всмоктування поживних речовин у кров. Видільна: виведення з організму продуктів обміну. Регуляторна: виділення гормонів. Захисна: знешкодження печінкою отруйних речовин.

Ротова порожнина – початок травної системи. Її утворюють зуби, язик, внутрішні поверхні щік, піднебіння. Їжа в ній аналізується на смак, змочується слиною, зазнає механічної та хімічної обробки, тут формується харчова грудка для подальшого просування по травній системі.

Язик – це рухливий орган, утворений посмугованою м’язовою тканиною. На слизовій оболонці містяться смакові рецептори, завдяки яким ми розрізняємо смак та якість їжі. Він бере участь у процесі формування харчової грудки та ковтання, а також є органом мовлення.

Слинні – це три пари залоз, які виділяють спеціальну рідину – слину - для хімічної обробки їжі в ротовій порожнині. Привушні. Підщелепні. Під’язикові. Кількість слини залежить від якості вжитої їжі. За добу слинні залози виробляють 0,5-2 л слини.

Глотка – лійкоподібний орган, функція якого здійснювати ковтання. В той час, коли їжа проходить через глотку, надгортанний хрящ закриває вхід у трахею і харчові маси вільно рухаються до стравоходу.

Стравохід – м’язова трубка, довжиною 25-30 cм та d=2 см. Вона поєднує між собою глотку та шлунок. Їжа рухається по стравоходу завдяки хвилеподібним скороченням м’язів - перистальтичними або маятникоподібними рухами.

Найрозширеніша частина травного каналу (до 2 л), що розміщується під діафрагмою з лівого боку і має вигляд вигнутого мішка. У зв’язку з цим він має велику і малу кривизну. Початкову частину називають склепінням, основну – тілом, вихідну – воротарем.

Стінка шлунку складається з чотирьох оболонок: внутрішньої слизової, де розташовані залози, які виділяють шлунковий сік та слиз; підслизової основи, що дає можливість слизовій оболонці збиратися в складки і розширювати його об’єм; середньої м’язової, що виконує функцію перемішування та пересування їжі; зовнішньої сполучнотканинної, яка містить судини та нервові волокна.

У слизовій оболонці близько 35 млн. залоз, їх поділяють на: залози, які виділяють ферменти; залози, які виділяють НCl; залози, які виділяють слиз. Клітини, що продукують слиз містяться у спеціальних шлункових полях, які мають вигляд дрібненьких горбиків.

Довжина тонкого кишечника близько 4-6 м., його d=3-5 см. Починається він дванадцятипалою кишкою завдовжки 18-22 см, тобто розмір 12-ти пальців людини, яка бере початок з воротаря шлунку. У неї відкриваються протоки жовчного міхура та підшлункової залози.

Розміщена під шлунком, між селезінкою та дванадцятипалою кишкою. Має довжину 12-15 см і складається з головки, тіла і хвоста. Вона належить до залоз подвійної дії: виділяє підшлунковий сік та гормони.

Найбільша залоза тіла, маса якої 1,5-2 кг. Розташована у правому підребер’ї, під діафрагмою. Складається з двох доль. У спеціальних клітинах – гепатоцитах – утворюється жовч, що зберігається у жовчному міхурі. За добу виділяється 500-700 мл. жовчі.

Крім утворення жовчі, печінка має захисну функцію: шкідливі речовини та отрути, які потрапили в організм, затримуються в ній, знешкоджуються і разом із жовчю виводяться у дванадцятипалу кишку, а потім назовні. В ембріональному розвитку вона виконує роль органу кровотворення.

Після 12-ти палої кишки тонкий кишечник поділяється на порожнисту та клубову кишки. У них відбувається остаточне перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин у кров.

Слизова оболонка вкрита ворсинками, які утворені виростами епітелію. Ці вирости циліндричної форми заввишки 0,2-1,2 мм. На 1 кв.мм їх може бути 30-40, а всього – 4 млн.

Цей відділ кишечника від 1 м до 2,5 м, що розміщений у черевній порожнині у вигляді букви П. Поділяється він на сліпу кишку з червоподібним відростком, ободову кишку, сигмовидну та пряму.

Останній відділ товстого кишечника, де відсутні ворсинки. В ній живуть корисні м\о, відбувається всмоктування води, NaCl, вітаміна В6, там розщеплюється клітковина. Туди надходять неперетравлені рештки. Випорожнення – дефекація - відбувається рефлекторно.

Сфінктери – це міцні колові м’язи, які знаходяться у травній системі в певних місцях: пілоричний сфінктер - при виході зі шлунку: коли їжа перевариться до стану химусу, він рефлекторно відкривається; анальний сфінктер – при виході з організму, коли пряма кишка заповнюється і починає подавати імпульси (але існує можливість довільної затримки акту дефекації).

- Чому їжа може рухатися по травному каналу тоді, коли людина лежить і, навіть, стоїть на голові? - Коли людина переїдає, то починається ікота. З чим це пов’язано? - Яка функція ворсинок тонкого кишечника?

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. ………

Знаючи будову, функції та значення печінки в організмі людини, описати зображений малюнок.