Презентація на тему:
Онтогенез

Онтогенез Приход наш и уход – загадочны: их цели все мудрецы осмыслить не сумели. Где круга этого начало, где конец? Откуда мы пришли, куда уйдём отсель? Омар Хаям.

Онтогенез або індивідуальний розвиток – це весь період життя особини з моменту злиття сперматозоїда і яйцеклітини з утворенням зиготи та до кінця життя. Особливості онтогенезу залежать від способу розмноження.

Зародковий, ембріональний – період від утворення зиготи і до народження; в цей час ембріон розвивається всередині материнського організму або яйця чи насінини. Післязародковий, постембріональний – від народження і до набуття організмом здатності до розмноження або до кінця життя.

Засновником ембріології - науки про зародковий стан вважають Карла Бера, який у 1828 р. опублікував «Історію розвитку тварин», де поклав початок вченню про зародкові листки. Ним було доведено, що людина розвивається за єдиним планом з хребетними тваринами.

На початку ХХ ст. Ф.Мюллер та Е.Геккель сформулювали біогенетичний закон “Індивідуальний розвиток кожної особини – онтогенез – це коротке і швидке повторення історичного розвитку – філогенезу виду”. Пізніше О.Сєверцов уточнив формулювання тим, що повторюються ознаки не дорослих особин, а їх зародків.

В ембріональному періоді наявні такі стадії: зигота – запліднена яйцеклітина; бластула – багатоклітинний одношаровий зародок; гаструла – двохшаровий, пізніше трьохшаровий зародок; нейрула – зародок із комплексом осьових органів: хорда, нервова трубка, кишкова трубка.

Зародковий розвиток починається із дробіння. Це ряд послідовних мітотичних поділів зиготи. При цьому утворені клітини – бластомери - в інтерфазі не ростуть і тому їхні розміри після кожного поділу зменшуються. На характер дробіння впливає кількість поживних речовин у яйцеклітині. Виділяють повне і неповне дробіння.

Якщо у жовтку яйцеклітини невелика кількість поживних речовин, розподілених більш-менш рівномірно, то відбувається повне дробіння, за якого зигота ділиться повністю. Повне дробіння наявне у кишковопо-рожнинних, ланцетника, плацентарних ссавців.

Повне дробіння є рівномірним, коли утворені клітини - бластомери мають приблизно однакові розміри та нерівномірним, коли після кожного поділу виникають великі і малі бластомери. Повне дробіння мають морські їжаки, ланцетники, плацентарні ссавці.

Якщо у яйцеклітині багато жовтка і він займає більшу її частину, то спостерігається неповне дробіння. При цьому ділиться не вся зигота, а лише невелика її частина. Неповне дробіння наявне у плазунів та птахів. Їхня цитоплазма з ядром сконцентрована на одному з полюсів у вигляді зародкового диска, який і дробиться.

Бластула – порожнистий утвір різної форми, стінки якого утворені одним шаром бластомерів. Інколи бластула не має порожнин, а становить собою скупчення бласто- мерів, притиснутих один до одного, нагадуючи шовковицю. Таке дробіння носить назву морула.

Процес гаструляції відбувається: вгинанням частини бластомерів всередину бластули і при цьому утворюються два шари клітин: зовнішній – ектодерма та внутрішній – ентодерма, які у багатоклітинних називаються зародковими листками; - внутрішній шар, тобто ентодерма, утворюється завдяки переміщенню частини бластомерів у порожнину бластули.

ентодерма ектодерма

У більшості багатоклітинних тварин після утворення екто- та ентодерми настає етап формування третього (середнього) зародкового листка – мезодерми. Розташована мезодерма між зовнішнім та внутрішнім зародковими листками.

При подальшому розвитку із зародкових листків формуються всі тканини і органи. На місці вгинання утворюється первинний рот, який веде в замкнену порожнину первинної кишки. У деяких безхребетних тіло до кінця життя має два шари, зберігається первинний рот та порожнина первинної кишки, наприклад, кишковопорожнинні.

Після початку утворення мезодерми починає формуватися нервова трубка. Зародок на цій фазі розвитку має назву нейрула. Розширений передній кінець нервової трубки у хребетних згодом утворює п’ять первинних мозкових пухирців – зачаток головного мозку.

Таким чином: - зигота утворюється під час запліднення; - в матку опускається бластула із 30-62 бластомерів, що проникає в слизову оболонку; процес утворення гаструли відбувається одночасно із утворенням зародкових листків; потім іде процес формування нейрули.

З ектодерми формуються: нервова тканина; епідерміс шкіри та шкірні залози; елементи органів чуттів; передня та задня кишки; зовнішні зябра. Ектодерма

З ентодерми формуються: хорда; внутрішні зябра та легені; плавальний міхур; деякі ендокринні залози (гіпофіз, щитовидна); органи травної системи і травні залози. Ентодерма

З мезодерми формуються: зачатки скелету та мускулатури; зачатки кровоносної системи; зачатки видільних протоків; зачатки статевих залоз; дерма; плевра, перикард. Мезодерма

Первинний рот, який виникає на стадії гаструли, у дорослих особин зберігається не завжди. Наприклад, у голкошкірих та хордових тварин на його місці виникає анальний отвір, а на протилежному кінці тіла утворюється заглибина, що сполучається з кишечником, на місці якої з’являється так званий вторинний рот. Первинний рот

Сукупність процесів, які забезпечують в онтогенезі формування, існування та відтворення різних тканин має назву гістогенез. У рослин усі типи тканин походять із твірної. У тварин тканини різних типів розвиваються із зародкових листків. Гістогенез

Процеси утворення зачатків органів та їхнє диференціювання під час онтогенезу називають органогенезом. В утворенні певного органа беруть участь різні типи клітинних елементів і тканин. Органогенез

Розрізняють наступні стадії розвитку: - період новонародження; - грудний – до 12 місяців; - дошкільний – до 6-7 років; підлітковий – від 10 до 18 років; зрілість – від 18 до 45 років; менопауза – вік 48 – 54 років; старість – останній період життя людини. Постембріональний період