Презентація на тему:
Модифікаційна мінливість

Модифікаційна мінливість

Модифікаціями називають фенотипові зміни, які виникають під впливом умов середовища. Розмір модифікаційної мінливості обмежений нормою реакції. Модифікаційні зміни ознаки не успадковуються, але її діапазон, норма реакції, генетично зумовлені й успадковуються. Модифікаційні зміни не викликають змін генотипу.

Характерні риси модифікаційної мінливості: оборотність — зміни зникають у разі зникнення специфічних умов середовища, що призвели до появи модифікації; груповий характер; зміни у фенотипі не успадковуються — успадковується норма реакції генотипу; статистична закономірність варіаційних рядів; модифікації диференціюють фенотип, не змінюючи генотип.

Норма реакції — спектр експресії генів за незмінного генотипу, з якого вибирається найбільш відповідний умовам середовища рівень активності генетичного апарату, що й формує специфічний фенотип. Норма реакції має межу вияву для кожного виду

Варіаційний ряд — це послідовність яких-небудь чисел, розташована в порядку зростання їх величин. Проміжок між крайніми членами ряду називають інтервалом варіювання, а довжину цього інтервалу — розмахом.

Варіаційним рядом є і ранжоване відображення прояву модифікаційної мінливості — ряд модифікаційної мінливості властивостей організму, який складається з окремих пов’язаних між собою властивостей фенотипу організму, розміщених у порядку зростання чи спадання кількісного вираження властивості (розміри листка, зміни інтенсивності забарвлення хутра та ін.). Варіаційна крива є графічним відображенням прояву модифікаційної мінливості. Вона демонструє як діапазон варіації властивості, так і частоту зустрічальності окремих варіант.

Лабораторна робота Тема. Вивчення мінливості в рослин. Побудова варіаційного ряду й варіаційної кривої Мета: ознайомитися з варіативною мінливістю у рослин, закріпити навички побудови варіаційного ряду й варіаційної кривої. Обладнання й матеріали: колекції листків або хвоїнок, лінійка, підручник, робочий зошит.

Хід роботи 1. Розглянути колекцію листків або хвоїнок, відібрати 15 листків або хвоїнок. 2. Виміряти довжину всіх листків (хвоїнок) і записати її в зошиті. 3. Побудувати варіаційний ряд, розташувавши по горизонталі виміряні листки в послідовності від найменшого до найбільшого значення, а по вертикалі — відклавши їх довжину. 4. Проміжок від найменшої до найбільшої довжини листка розбити на п’ять рівних частин. Для кожної частини визначити кількість листків, які до неї потрапили. Використавши ці дані, побудувати варіаційну криву. 5. Зробити висновок, у якому пояснити, чому, на ваш погляд, побудовані варіаційний ряд і варіаційна крива мають саме таку форму.