Будова та роль вірусів
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Вірус (від лат. virus — отрута) — дрібні неклітинні частки, що складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки.
Елементарний склад вірусів (%): вуглець — 50; кисень — 20; водень — 7; азот — 16; фосфор — 0,4—0,5; сірка — 0,1-0,2; зольні елементи — 2,5.
Білки Білки, які кодують геном вірусу. Білки, які мають клітинне походження. За місцем локалізації: Структурні (входять до складу вірусу); Неструктурні (регулятлрні, ферменти).
Крім основних компонентів у віруснії частці можуть міститися вуглеводи. Вуглеводи входять до складу глюкопротеїдів. Кількість їх може становити понад 10 % у перерахунку на масу віріону.
У РНК-вмісних брунькуючих вірусів, які мають оболонку, виявились ліпіди клітинного походження. У ДНК-геномних вірусів, ліпіди мають віруси віспи, гепатиту В. Ліпіди вірусу гепатиту В утворюються шляхом інвагінації мембрани ендоплазматичного ретикулуму. Ліпідвмісна оболонка вірусу герпеса формується при проходженні внутрішніх компонентів віріона через ядерну мембрану.
Близько 20% усіх вірусів мають ДНК, а 80% - РНК. Розміри вірусних геномів варіюють у досить широких межах. Нуклеїнові кислоти
ДНК Дволанцюгова 1) лінійна; 2) кільцева безперервна; частково дволанцюгова; сегментована. Одноланцюгова 1) лінійна; 2) кільцева.
Віруси з кубічною симетрією (ізометричні віруси). Застосування рентгеноструктурного аналізу у вірусологічних дослідженнях показало, що у багатьох видів вірусів вібріони мають правильний багатогранний капсид (оболонку) у вигляді ікосаедра, всередині якого міститься нуклеїнова кислота.
Модель будови вірусу тютюнової мозаїки: 1 — нуклеїнова кислота; 2 —капсомер, що складається всього з одного протомера;3– зріла ділянка капсида. Віріон ВТМ містить одноланцюгову РНК, його капсид складається з однакових, розміщених спірально, білкових субодиниць. У кожній спіралі на три витки припадає 29 субодиниць, кожна з яких є білковою молекулою з молекулярною масою 17 530. Загалом віріон містить 2130 (±2 %) ідентичних білкових субодиниць.
Більшість фагів містить дволанцюгову ДНК, проте виявлено кілька бактеріофагів з одноланцюговою ДНК і кілька з одноланцюговою РНК.
Значення вірусів Фагопрофілактика Фаготерапія Шкода на виробництвах Хвороби рослин, тварин, людей, бактерій
При багаторазовому парентеральному введенні фагів кролям або іншим тваринам можна одержати сироватки, які містять сферичні антитіла до відповідних фагів.
Хвороби тварин, спричинені вірусами Сказ Ящур Чума великої рогатої хвороби Кліщовий енцефаліт
Хвороби рослин, спричинені вірусами Готика картоплі Крапчиста мозаїка Кущиста карликовість томатів
Висновок 1.Специфічність вірусів у тому, що вони є особливою групою неклітинних форм життя, яким властивий строгий паразитизм на молекулярному, а часто й на молекулярно-генетичному рівні. 2.Суттєвими ознаками, що відрізняють віруси від усіх інших відомих організмів, є відсутність власних систем білка (це визначає характер паразитизму вірусів — паразитизм на генетичному рівні) і те, що віруси є неклітинними формами життя. 3.Аналізуючи сучасні досягнення вірусологічної науки, можна сказати, що віруси є автономними генетичними структурами, уламками життя, фрагментами живих систем, які нездатні до самостійного існування поза повноцінними організмами або клітинами, чи то, нарешті, субклітинними структурами. Як автономні генетичні структури віруси певною мірою мають або, вірніше, зберігають основні атрибути життя, включаючи такий кардинальний атрибут, як здатність до еволюції.
Схожі презентації
Категорії