Презентація на тему:
БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ: ГОРМОНИ

БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ: ГОРМОНИ

Біологічно активними речовинами називають продукти біологічного синтезу, що у мізерно малій концентрації виявляють фізіологічний ефект. За своєю хімічною природою це — різноманітні органічні сполуки. До універсальних біологічно активних речовин, властивих усім живим організмам без винятку, належать ферменти, вітаміни й гормони.

Гормони це сигнальні речовини різноманітної хімічної природи, що виробляються клітинами організму і діють на інші клітини цього ж організму. Такі неспецифічні гормони ще називають гормоноїдами, або «гормоноподібними речовинами». Вони утворюються в усіх багатоклітинних організмів. Гормони у вузькому розумінні (власне гормони) властиві тільки високоорганізованим багатоклітинним тваринам. Це біологічно активні речовини регуляторної природи, які мають вузькоспрямовану дію, вони виробляються специфічними клітинами або залозами. Гормони є високоспецифічними, оскільки клітини, на які спрямована їх дія, на своїй поверхні мають спеціальні ділянки — рецептори, які взаємодіють з молекулами певних гормонів. Саме тому гормони здатні діяти за надзвичайно низької концентрації.

Гормони білкової природи синтезуються в гіпоталамусі, гіпофізі й підшлунковій залозі. Стероїдні гормони — похідні холестерину, продукуються в клітинах коркового шару надниркової залози, а статеві гормони — у статевих залозах. Третю групу становлять гормони — похідні амінокислоти тирозину, вони синтезуються в мозковому шарі надниркової залози й у щитовидній залозі Гормони хребетних тварин й людини, поділяються на три групи.

Гормони також виробляються у високорозвинених безхребетних. Тільки на відміну від хребетних, їх синтез відбувається не в органах секреції, а в окремих клітинах, часто розкиданих по тілу, і переносяться вони не током крові, а за рахунок дифузії. Ці гормони визначають час линьки, статевого дозрівання, входження в діапаузу. Ювенільний гормон регулює проходження стадій метаморфозу у комах.

До гормоноподібних речовин відносять ті, які мають високу біологічну активність, але виробляються в неспеціалізованих клітинах і діють не вибірково — відразу на всі клітини, зокрема фактори росту — невеликі поліпептиди, які утворюються в клітинах тварин, що містяться в усіх тканинах. Фактори росту мають широкий спектр біологічної дії: стимулюють або пригнічують клітинні поділи, визначають швидкість диференціювання клітини. Розповсюджуються вони по тілу також шляхом дифузії.

Ще один тип гормоноподобніх речовин тварин — це простагландини— група, що налічує близько 20 біологічно активних речовин, які мають ліпідну природу. Синтезуються майже в усіх тканинах організму людини, включаючи й стінки кровоносних судин. Беруть участь у регуляції кров’яного тиску, визначають статеву активність, перебіг вагітності та багато іншого. Вважається, що простагландини відіграють ключову роль у регуляції запальних процесів. З’ясувалося, що в організмі людини саме ці речовини визначають підвищення температури тіла, яке знімається аспірином. Було зроблено висновок, що жарознижуючі властивості аспірину пов’язані саме з припиненням синтезу простагландинів. Англійцю Д. Вейну і шведам С. Бергстрему та Б. Самуельсону у 1982 р. Було вручено Нобелівську премію з фізіології й медицини.

Фітогормони Це низькомолекулярні речовини, що синтезуються в певних частинах рослин, а також у грибах і бактеріях, мають високу біологічну активність і виконують регуляторні функції (викликають старіння клітин, дозрівання й опадання плодів, проростання насіння, ріст рослин, формування тканин і органів, цвітіння). Фітогормони не виробляються спеціальними органами, клітинами або тканинами й діють переважно у тому самому місці, де й утворюються. По-друге, у клітинах рослин і грибів відсутні спеціальні рецептори, подібні до тих, що є у клітинах тварин, а тому дія фітогормонів залежить від їх концентрації і проявляється на багато повільніше. По-третє, ці речовини мають широку неспецифічну дію, обумовлену станом організму й навколишнього середовища. Розрізняють п’ять груп фітогормонів, які у свою чергу за характером дії можна поділити на стимулятори росту рослин й інгібітори .

Ауксини стимулюють ріст плодів і пагонів. Гетероауксин, який був уперше виділений із пліснявих грибів. Саме його використовують у садівництві для швидкого вкорінення черешків. Цитокініни спонукають клітинні поділи. Гібереліни стимулюють ріст рослин, прискорюють розвиток листя, дозрівання насіння. Абсцизова кислота, навпаки, гальмує ріст рослин, її накопичення в клітинах і тканинах стимулює процеси зів’янення й обпадання листя. Вона належить до того ж класу речовин, що і ювенільний гормон комах. Дію фітогормонів виявляє і етилен. З’ясувалось, у невеликих кількостях він утворюється в тканинах рослин і так само, як і абсцизова кислота, є інгібітором. Біологічні властивості етилену зараз широко використовуються для штучного дозрівання овочів і фруктів.