Презентація на тему:
"Бактерії та здоров'я людини"

Бактерії та здоров'я людини.

Бактерії необхідні для існування здорової людини, але вони також складають істотну загрозу здоров'ю, породжуючи хвороби. У тілі здорової людини міститься в 10 разів більш бактеріальних клітин, ніж клітин людини, більшість бактерій знаходяться на шкірі і в травному тракті. Завдяки їх дрібноті, бактерії-коменсали усюди захоплюють тіла тварин і рослин точно так, як вони захоплюють будь-яку іншу поверхню.

Хоча обширна більшість бактерій безневинні або вигідні, деякі хвороботворні бактерії викликають інфекційні захворювання. Найзагальнішою бактеріальною хворобою зараз є туберкульоз, який викликається бактерією Mycobacterium tuberculosis, яка вбиває близько 2 мільйонів чоловік у рік, здебільшого в Південній та Центральній Африці. Хвороботворні бактерії викликають і інші глобально важливі хвороби, наприклад пневмонію, яку можуть викликати багато бактерій, таких як Streptococcus і Pseudomonas, і харчові отруєння, які можуть викликати такі бактерії як Shigella, Campylobacter і Salmonella. Хвороботворні бактерії також викликають такі інфекції як стовбняк, черевний тиф, дифтерия, сифіліс і проказа.

Черевний тиф (Typhus abdominalis) Черевний тиф (Typhus abdominalis) — гостра кишкова інфекція, яка викликається сальмонелою черевного тифу, з фекально-оральним механізмом передачі, характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією з розвитком тифозного статусу, шкірними висипами, ураженням лімфатичної системи тонкої кишки.

Профілактика Профілактика: неспецифічна (при всіх інфекціях) специфічна (при тифо-паратифозних захворюваннях): а) хімічна вакцина (моновалентна - S.typhi) б) полівалентна адсорбована – TABte в) специфічний бактеріофаг (черевний тиф)

Профілактика Обстеженню на тифо-паратифи підлягають всі хворі з гарячкою, яка триває 5 днів і більше. їм роблять одноразове дослідження на гемокультуру, а при збереженні гарячки понад 10 днів ставлять реакцію аглютинації Відаля або РНГА. З метою активного виявлення бактеріоносіїв обстежують всіх, хто поступає на роботу на харчові і прирівнювані до них підприємства, а також осіб, які спілкувались з хворим в епідемічному осередку. Обстеженню підлягають також особи з вперше встановленим хронічним захворюванням печінки, жовчо- та сечовивідних шляхів. Після госпіталізації хворого в осередку проводять заключну дезінфекцію та епідеміологічне обстеження.

В профілактиці черевного тифу важливе місце займають санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на поліпшення забезпечення населення доброякісною питною водою, очищення населених пунктів, знешкодження стічних вод, контроль за об'єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами. Профілактика

СТОВБНЯК (TETANUS) Збудником хвороби є стовбнячна паличка своєрідного вигляду з потовщенням на кінці (спора). Забарвлюється всіма фарбами, за Грамом забарвлюється не завжди. Рухлива завдяки джгутикам, утворює спори, які дуже довго можуть зберігатись в землі; зараження викликається забрудненням ран землею. Зростає на звичайних середовищах без доступу кисню (анаероб). Утворює дуже сильний токсин, що діє на рухливі ганглії центральної нервової системи.

СТОВБНЯК (TETANUS) Зараження відбувається шляхом заносу на рану або яке-небудь шкірне ушкодження землі, бруду, гною, заражених спорами стовбнячної палички. Спора може розвинутись у паличку в рані тільки в тому випадку, якщо створюються анаеробні умови, тому небезпечні глибоко проникаючі вузькі рани з нагноєнням, мікроби яких споживають кисень, широкі ушиблені рани із змертвінням.

Дифтерія Дифтері я — гостре інфекційне захворювання, яке викликається паличкою Леффлера та характеризується утворенням фібринозних нальотів у місці інвазії збудника, найчастіше на слизових оболонках ротоглотки та дихальних шляхів, загальною інтоксикацією, ураженням серцево-судинної, нервової систем та нирок.

Дифтерійна кардіопатія; Міокардит; Токсична полінейропатія: Метаболічна енцефалопатія; Набряк головного мозку; Токсичний нефрозонефрит; Імунокомплексний нефрит; Гостра ниркова недостатність; ДВЗ - синдром; Серцево-судинна недостатність; Дихальна недостатність; Поліорганна недостатність; Неспецифічні ускладнення: паратонзилярний абсцес, отит, пневмонія. Ускладнення

Патогенез Збудник викликає у ділянці вхідних воріт інфекції (наприклад, у зіві) фібринозне запалення з утворенням плівок. Екзотоксин збудника, що циркулює у крові, вражає серцево-судинну та нервову системи.

симптоми Інкубаційний період у середньому 3-5 днів. Розрізняють дифтерію зіва (найпоширеніша форма), дифтерію гортані (круп), дифтерію носа та дифтерію очей. Крім того, дуже рідко зустрічається дифтерія рани, шкіри, статевих органів. За ступенем інтоксикації виділяють легкі, субтоксичні та токсичні форми. При дифтерії зіва у залежності від локалізації нальоту (фібринозних плівок) розрізняють локалізовану та поширену форму хвороби. Локалізована форма починається гостро – зі збільшення температури до фебрильних цифр, нездужання та незначної хворобливості при ковтанні.

Сифіліс Сифіліс - одне із самих заразних захворювань, переданих статевим шляхом, викликуване блідої трепонемою. Зараження відбувається статевим шляхом, а також вертикальним шляхом (від матері до плоду). Дуже рідко зараження відбувається побутовим шляхом, головним чином інфікуються маленькі діти, що мають тісний контакт із хворими батьками.

Лікування Лікування сифілісу проводиться тільки після встановлення діагнозу і підтвердження його лабораторними методами дослідження. Основним видом лікування є антибактеріальна терапія. Бліда трепонема найбільш чуттєва до антибіотиків групи пеніциліну (пеніцилін, біцилін - 1, 3, 5 і ін.). Також використовують при третинному сифілісі бийохинол. Небезпечно займатися самолікуванням сифілісу, тому що видужання визначається тільки лабораторними методами.

Проказа Прока за (ле пра, хвороба Гансена) — хронічний гранулематоз (хронічна інфекційна хвороба), викликана мікобактеріями лепри. Проходить з переважним ураженням шкіри, периферійної нервової системи, іноді переднього відрізку ока, верхніх дихальних шляхів вище гортані, а також кисті та стопи.

Симптоми Розрізняють три основні типи лепри: лепроматозний; туберкулоїдний; недиференційований (невизначений). Лепроматозний тип — найтяжча форма, при якій уражується багато органів та тканин (шкіра, слизові, лімфатичні вузли, нервові стовбури, внутрішні органи).

Лікування Лікування прокази потребує участі багатьох спеціалістів. Окрім протимікробної терапії можуть знадобитися консультації ортопеда, офтальмолога, невропатолога, фізіотерапевта. Хворі підлягають негайної госпіталізації у лепрозорії, де створюються умови, наближені до домашніх, та призначається відповідне лікування.

Електронна мікрофотографія з підсиленими кольорами, Salmonella typhimurium (червона) вторгається до людських клітин.

Бактеріальні інфекції часто можуть лікуватися за допомогою антибіотиків, які називаються бактеріцидними, якщо вини вбивають бактерій, або бактеріостатичними, якщо вони тільки запобігають росту бактерій. Існує багато типів антибіотиків і кожен клас інгібує процес, відмінний у патогені порівняно з хазяїном.

Антибіотики Хлорамфенікол і пуроміцин, які перешкоджають роботі бактеріальних рибосом, але не структурно відмінних рибосом еукаріотів. Антибіотики використовуються як для лікування хвороб людей, так і в інтенсивному сільському господарстві, щоб просувати ріст тварин, але таке використання сприяє швидкому розвитку резистентності (стійкості до антибіотиків) у бактерій.

Інфекції можна запобігти і антисептичними заходами, наприклад стерилізуванням шкіри перед проникненням голкою шприца, і правильним доглядом катетерів в медицині. Хірургічні і зубні інструменти також мають бути простерилізованими щоб запобігти забрудненню і бактеріальним інфекціям. Дезинфікуючі засоби, наприклад, вибілювачи, використовуються для знищення бактерій та інших патогенів на поверхнях, щоб запобігти забрудненню і скоротити ризик інфекції.