Презентація на тему:
Зорі - вінчі опосередки неба

Зорі

Основні положення Зоря - велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбуваються (або відбувались) термоядерні реакції; науки: астрономія, астрофізика.

Зоряна величина шість зоряних величин схарактеризованіза яскравістю; найяскравіші зірки належать до першої величини, найтьмяніші — до шостої; усі видимі з Землі зорі розташовані в місцевій групі галактик. Сіріус – альфа сузір’я Великого Пса, має зоряну величину −1,47m

Відстані до найближчих зір в астрономії застосовують особливу одиницю виміру відстані до зір — парсек (пк); застосовується ще одна особлива одиниця виміру відстані — світловий рік; найближчою до Сонця зіркою є Проксима Центавра — червоний карлик 11-ї зоряної величини.

Одиниці виміру сонячна маса: 1.9891х10^3 кг; світність Сонця: 3.827х10^26 Вт; сонячний радіус: 6.960х10^8 м.

Класифікація зір головний чинник, що впливає на вигляд спектру, це температура, тож спектральна класифікація за своєю сутністю є температурною; одну з найвідоміших спектральних класифікацій розроблено в Гарвардській обсерваторії в 1890-1924 роках під час складання каталогу Генрі Дрепера. Гарвардська обсерваторія

Клас Температура, К Справжній колір Видимий колір Основні ознаки O 30 000 – 60 000 блакитний блакитний Слабкілініїнейтральноговодню,гелію,іонізованогогелію,багатократноіонізованихSi, C, N, A. F 6000 – 7500 жовто-білий білий СильнілініїHи КCa II,лініїметалів.Лініїводнюпочинаютьслабнути.З'являєтьсялініяCa I.З'являєтьсятапосилюєтьсясмугаG,утвореналініямиFe, CaиTi. A 7500 – 10 000 білий білий Сильнабальмерівськасерія,лініїH и КCaIIпосилюютьсядокласуF.ТакожближчедокласуFпочинаютьз'являтисялініїметалів. B 10 000 – 30 000 біло-блакитний біло-блакитнийтабілий Лініїпоглинаннягеліютаводню.СлабкілініїHи КCa II. K 3500 - 5000 оранжевий жовтувато-оранжевий ЛініїметалівтасмугаGінтенсивні.Лініїводнюмайженепомітні.З'являютьсясмугипоглинанняTiO. G 5000 - 6000 жовтий жовтий ЛініїHи КCa IIінтенсивні.ЛініїCa Iтачисельнілініїметалів.Лініїводнюпродовжуютьслабнути.З'являютьсясмугимолекулCHиCN. M 2000 - 3500 червоний оранжево-червоний ІнтенсивнісмугиTiOтаіншихмолекул.СмугаGслабне. Всещепомітнілініїметалів.

Змінні зорі Змінна зоря — це зоря, за всю історію спостереження якої хоч один раз зафіксовано зміну її блиску; якщо зоря подвійна і промінь зору лежить у площині обертання компонентів (або під невеликим кутом до нього), то час від часу одна зоря закриватиме іншу від спостерігача, що спостерігається як зменшення блиску; блиск може змінитися якщо світло від зорі пройде крізь сильне гравітаційне поле. Крива зміни блиску Ліри за 14 діб

Змінні зорі Еруптивні змінні зорі; Пульсуючі змінні зорі; Обертові змінні зорі; Катаклізмічні (вибухові та новоподібні) змінні зорі; Затемнено-подвійні системи; Оптичні змінні подвійні системи з жорстким рентгенівським випромінюванням. Молода зірка T Tauri — прототип змінної

Зоряні системи Зорі можуть бути поодинокими й кратними: подвійними, потрійними і більшої кратності; зоряні скупчення; більше 70% зір у Галактиці кратні; найяскравіша зоря, небосхилу — Сіріус.

Подвійна зоря Подвійна зоря, або подвійна система — дві ґравітаційно-зв'язані зорі, які обертаються замкненими орбітами навколо спільного центру мас; усі кандидати в чорні діри перебувають у подвійних системах; зорі Вольфа-Райє були вивчені саме завдяки подвійним зорям.

Зоряні скупчення Кулясті (мають сферичну або ледь сплюснуту форму); Розсіяні (компоненти розташовуються на досить великій відстані один від одного); Асоціації (розріджене скупчення молодих зір високої світності).

Білі карлики дуже гаряче компактне ядро; інші джерела термоядерної енергії для цих зір недоступні; їхня густина стає в мільйон разів більшою за густину води

Змінні зорі типу T Тельця Зорі типу T Тельця (T Tauri, T Tauri stars, TTS) — клас змінних зір, що отримали назву за своїм прототипом - Т Тельця. Зазвичай їх можна виявити поряд із молекулярними хмарами та ідентифікувати за їх змінністю (вельми нерегулярною) в оптичному діапазоні та за хромосферною активністю. Вважається, що зорі типу T Тельця є завершальною стадією еволюції протозір невеликої маси перед виходом їх на головну послідовність діаграми Герцшпрунга—Рассела. Зірка типу T Тільця з навколозоряним диском

Наднові зоря, що раптово збільшує свою світність у мільярди раз (на 20 зоряних величин), а іноді й більше; літери SN для позначення; тип наднової визначається за наявністю в спектрі спалаху ліній водню. Наднова типу II

Нейтронні зорі Після спалаху наднової II типу залишається ядро, розміром декілька кілометрів, яке складається здебільшого з нейтронів. Його густина в 280 трлн разів перевищує густину води. Рівновага підтримується тиском виродженої нейтронної речовини. Внаслідок стискання зорі значно збільшується швидкість її обертання та напруженість магнітного поля, і вона починає випромінювати радіохвилі з певною досить стабільною частотою. Саме завдяки такому випромінюванню 1967 року було виявлено пульсари, які вважають нейтронними зорями. Рекордно важка нейтронна зоря PSR J1614-2230

Зорі у міфології Александрійські вчені у 3 ст. до н. е. звели в певну систему уявлення античності про сузір’я; Велика Ведмедиця пов’язана з міфом про Каллісто; Візничий — кучер Еномая Міртіл; Волопас — Тріптолем, узятий на небо