Презентація на тему:
ПОЛЬОТИ У КОСМОС

Польоти у космос

Сонячна система – це «сім'я» нашого Сонця, що складається з 8 планет, їхніх супутників, а також каміння, пилу та льоду, що літають довкола Сонця. Планети рухаються по певних траєкторіях – орбітах. Ще недавно планет у Сонячній системі було 9, але вчені вирішили, що Плутон не є повноцінною планетою і прирівняли його до «космічних карликів».

Це – Земля – планета, на якій ми живемо. Унікальність Землі полягає в тому, що на ній існує життя. Нашу планету оточує безмежний космічний простір – космос.

Люди завжди спостерігали за зорями, мріючи потрапити на інші планети та дослідити їх, але не мали такої можливості.

Польоти у космос почалися із запуску першого штучного супутника Землі. Цей супутник запустили у Радянському Союзі у 1957 році.

Для того, щоб вивести супутник на орбіту Землі, потрібен ракетоносій. Із часом люди навчилися виготовляти такі потужні ракети, що здатні виводити у космос навіть великі космічні кораблі.

За допомогою супутників досліджують космос, в різні точки Землі передають телепередачі, а також передбачають погоду.

Як роблять такі складні ракети? Спершу конструктори й інженери створюють креслення.

На заводі за цими кресленнями збирають ракету.

Готову ракету на спеціальному поїзді доправляють на стартовий майданчик.

Вмикаються потужні двигуни, і ракета, долаючи земне тяжіння, відривається від землі та піднімається у космос.

Російсько-казахстанський космодром «Байконур» розташований у степах Казахстану.

Відомий американський космодром знаходиться на мисі Канаверал.

Космодром може бути навіть у морі, як, до прикладу, космодром «Морський старт», зведений на плавучій платформі «Одіссей».

На стартовому майданчику ракету заправляють пальним і готують до старту.

Із космодрому «Морський старт» у космос запускають українсько-російську ракету «Зеніт». Збирають «Зеніт» у великому трюмі морського корабля.

Космічні апарати, призначені для дослідження планет, називаються міжпланетними станціями.

Для вивчення космічних тіл використовують рухомих роботів. Радянський робот, призначений для експериментів на Місяці, називається «Місяцеходом».

А це – американський робот «Оппортьюніті», що вивчає Марс.

Після роботів у космос подалися люди. Першим космонавтом був Юрій Олексійович Гагарін із Радянського Союзу. Він полетів у космос 12 квітня 1961 року.

Після підкорення космосу людиною почали зводити великі космічні станції. Першу таку станцію побудував Радянський Союз. Це була станція «Мир».

Нині на орбіті знаходиться велика Міжнародна космічна станція (МКС).

Людей, що літають у космос, у нас називають космонавтами, а в Америці – астронавтами. На борту космічної станції створені всі умови для нормального життя і космонавтів, і астронавтів.

У космосі космонавти й астронавти займаються науковими дослідженнями.

На орбіті люди та речі втрачають свою вагу, і настає стан невагомості. Якщо предмет не закріпити, він плаватиме у просторі корабля. Космонавти навіть сплять у мішках, зафіксованих на стінах корабля.

Стартові майданчики для ракет знаходяться на космодромах. Російський космодром «Плесецьк» – єдиний у світі космодром, розташований у найвіддаленішій північній точці.

Перед польотом у космос астронавти надягають спеціальні захисні костюми – скафандри. Скафандр забезпечує людину киснем і захищає від шкідливого космічного впливу – радіації, мікрометеоритів і перегріву.

Російські та американські скафандри відрізняються одні від одних, але виконують однакову функцію – захисну.

Із космічних кораблів і станцій космонавти виходять у відкритий космос у спеціальних скафандрах. Вперше вихід у відкритий космос здійснив радянський космонавт Олексій Леонов.

Нині космонавти чимало працюють у відкритому космосі. Вони встановлюють різне устаткування та продовжують будувати Міжнародну космічну станцію.

Керування польотами здійснюється на Землі, з центрів управління. Це – Російський центр управління польотами.

А це – Американський центр управління польотами.

Для польотів людини у космос використовують космічні кораблі двох типів – одноразові та багаторазові. Російські кораблі «Союз» є одноразовими.

Космонавти одноразового «Союзу» повертаються на Землю в апараті, що спускається на парашуті.

Американський корабель «Шатл» відрізняється від інших тим, що на ньому можна літати у космос багато разів. «Шатл» (його також називають «човником») схожий на літак, прикріплений до ракети.

Стартові двигуни «Шатла» на висоті 45 кілометрів відокремлюються і на парашутах спускаються у море. Коли закінчується пальне, паливний бак також відділяється від корабля.

Коли космонавти завершують орбітальні роботи, човник з екіпажем повертається на Землю, як звичайний літак.

Американський астронавт Ніл Армстронг став першою людиною, що ступила на Місяць. Це відбулося у 1969 році. З того часу люди висаджувалися на Місяць ще п'ять разів.

Американські астронавти проводили на Місяці різні дослідження. Там вони пересувалися на маленькому автомобілі.

Якщо ти добре ростимеш, займатимешся спортом, гарно вчитимешся, то, можливо, полетиш у космос, як Юрій Гагарін, потрапиш на Місяць, як Ніл Армстронг, чи станеш першою людиною, що ступить на Марс.