Презентація на тему:
Щоденник Анни Франк

Щоденник Анни Франк Маленька Анна Франк мріяла стати відомою письменницею. Їй не судилося втілити цю мрію, але посмертно ця єврейська дівчинка, яка так і не пережила нацистський терор, все-таки отримала всесвітню славу.  

А нна Фра нк (нім. Anneliese-Marie Frank) (12 червня 1929, Франкфурт-на-Майні — березень, 1945, табір смерті Берґен-Бельзен) єврейська дівчинка-підліток, що народилася в Німеччині, але в 1933 році її родина втекла в Амстердам. Проте і там застала їх німецька окупація — і дівчинка протягом 25 місяців разом зі сім'єю переховувалася в окупованих Нідерландах.

З часом була схоплена та відправлена, як і її рідні, до концтабору в Аушвіц, а пізніше до Берген-Бельзена. Весь час вона вела щоденник, який став згодом всесвітньо відомим.

Аушвіц

Її історія та щоденник послужили за приклад поневірянь жертв Голокосту. Переживання, занотовані у її щоденнику, говорять більш ніж сама статистика мільйонних жертв трагедії, адже ближчі вони для підліткового розуміння.

25 місяців ізоляції від решти світу Ця історія розпочалася 12 червня 1942 року у Голландії. На своє 13-річчя Анна Франк отримала у подарунок щоденник. Записи у ньому вона робитиме голландською мовою, адже німецький Франкфурт-на-Майні родина єврейського комерсанта Отто Франка залишила ще дев’ять років тому. Втім, у цей час сховатися від нацистів Франкам не вдається і в Голландії. Починаючи з липня 1942 року, євреїв з Амстердама депортують на роботу до таборів. Отто Франк не знаходить можливості утекти, тому просить про допомогу свою секретарку Міп Ґіз. Вона та інші співробітники переховують родину Франків та ще одну сім'ю друзів.

Свої записи Анна змушена залишити, коли 4 серпня 1944 року її та сімох інших витягують з їхньої криївки та вивозять у «концтабір смерті» в Освенцимі.

Трохи пізніше Анну та її сестру Марґо депортують у концентраційний табір Берґен-Бельзен. Вона вже знає, що відбувається у газових камерах. Втім, обидві дівчинки помирають від тифу, ймовірно, на початку березня 1945 року, всього за кілька днів до звільнення ув’язнених табору союзниками.

Книжку перекладено більше, ніж на 70 мов, й продано тридцять мільйонів екземплярів. Щоденник Анни Франк вдалося врятувати від гестапо Міп Ґіз. Не читаючи, вона віддає його батьку Анни. Отто Франк – єдиний з родини, кому вдалося пережити нацистський терор. Він оприлюднює записи своєї доньки. Та пише: «Я не хочу марно прожити своє життя, як більшість людей… Я хочу принести радість і користь людям, які живуть навколо і навіть не знають мене. Я хочу продовжувати жити навіть після моєї смерті».

Анна Франк справді живе далі завдяки своєму щоденнику.