Презентація на тему:
Симоненко “Задивляюсь у твої зіниці…”

Василь Симоненко “Задивляюсь у твої зіниці…”

Задивляюсь у твої зіниці, Голубі, тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива, з тебе чудуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю.

Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір'ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадую про тебе, Дні занадто куці та малі. Ще не всі чорти живуть на небі, Ходить їх до біса по землі.

Бачиш, з ними щогодини б'юся, Чуєш – битви споконвічний грюк!

Як же я без друзів обійдуся, Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова… Громотить над світом люта битва За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові, Хай сичать образи – все одно

Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено!