Презентація на тему:
Україна у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

Україна у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни План. 1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р., таємний додатковий протокол до нього та їх роль у подальшій долі українських земель. 2. “Визвольний похід” Червоної армії на західноукраїнські землі, включення до складу УРСР Північної Буковини та придунайських українських земель. 3. Початок українізації західних областей України.

СРСР в міжнародних відносинах Напередодні Другої світової війни СРСР опинився у центрі міжнародних відносин. Від його позиції залежав їх подальший хід. Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору орієнтира. Кириченко В.А.

Дилема для Сталіна Союз з Англією та Францією у кращому випадку, міг призвести до напруження відносин з Німеччиною, як головним торговельним партнером СРСР, а в гіршому – війну з нею. Кириченко В.А.

Дилема для Сталіна Союз з Німеччиною залишав би СРСР на певний час осторонь світового конфлікту і давав можливість втрутитись у нього в зручний момент. Також можна було розраховувати на припинення бойових дій з Японією, що велись на території Монголії (на Японію могла вплинути тільки Німеччина), і на територіальні придбання за рахунок Польщі, Прибалтики, Фінляндії та Румунії. Німеччина була згодна на це, аби тільки вивести СРСР із гри та розв’язати собі руки для майбутньої агресії у Європі. Кириченко В.А.

Дилема для Сталіна “В интересах СССР… чтобы война разразилась между Рейхом и капиталистическим англо-французским блоком. Нужно сделать все, чтобы эта война длилась как можно дольше в целях изнурения двух сторон.” Й.Сталін. З промови на засіданні політбюро ЦК ВКП(б) 19 серпня 1939 р. Сталін схилився до союзу з Німеччиною Британська карикатура Кириченко В.А.

Радянсько-німецький договір про ненапад 23 серпня 1939 р. в Москві міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп та міністр закордонних справ СРСР Молотов підписали договір про ненапад між Німеччиною та СРСР. Кириченко В.А.

Радянсько-німецький договір про ненапад Окремою частиною договору став таємний додатковий протокол, що передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі. Кириченко В.А. АП РФ, Ф 3, оп. 64, д. 675а, лл. 3-4

Таємний протокол і українські землі Протокол передбачав поділ Польщі. Лінія поділу мала проходити по річках Нарев, Вісла, Сян. Таким чином, таємний протокол торкався українських земель, що входили до складу Польщі. Кириченко В.А.

“Визвольний похід” Червоної армії Коли стало зрозумілим, що поразка Польщі неминуча, радянське керівництво створило Білоруський (командуючий М.Ковальов) та Український (командуючий С.Тимошенко) фронти, яким було поставлено завдання перейти радянсько-польський кордон і взяти під контроль радянську зону впливу. Кириченко В.А.

“Визвольний похід” Червоної армії Війська Українського фронту Кириченко В.А. 28 стрілецьких дивізій, 7 кавалерійських дивізій, 7 артилерійських полків Резерву, 10 танкових бригад, авіація фронту особовий склад - 240 тис. танки - 2300 гармат і мінометів - 1800 літаків - 1850 Тимошенко С.К., командуючий фронтом

“Визвольний похід” Червоної армії Польські війська Кириченко В.А. 25 батальйонів піхоти та кінноти особовий склад - 12 тис. гармат і мінометів - 150 Е.Ридз-Смігла, головнокомандувач польської армії

“Визвольний похід” Червоної армії Наступ Червоної армії був стрімким. Головною метою Українського фронту було якнайшвидше оволодіти Львовом. 22 вересня радянські війська зайняли Львів. Кириченко В.А. Радянські війська у Львові. Вересень – жовтень 1939 р.

Результат “визвольного походу” У результаті поділу Польщі до Радянського Союзу відійшло 51,4% її території та 31,7% населення (12 млн осіб). Кириченко В.А. Демаркаційна лінія за Договором між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 р.

Вирішення “Бессарабського питання” Радянський Союз ніколи не визнавав приєднання Бессарабії до Румунії. Конкретні радянські воєнні приготування для вирішення “бессарабського питання” розпочалися влітку 1940 р. 26 червня 1940 р. румунському послу у Москві було вручено ноту ультимативного характеру з вимогою передати СРСР Бессарабію та Північну Буковину. Румунія змушена була погодитися з вимогою Радянського Союзу. Кириченко В.А. План бойових дій СРСР по вирішенню “бессарабського питання”

Вирішення “Бессарабського питання” 28 червня 1940 р. війська Південного фронту перейшли Дністер Кириченко В.А. Війська Південного фронту стрілецьких дивізій - 32, мотострілецьких дивізій - 2, кавалерійських дивізій - 6, танкових бригад - 11, бригад ПДВ - 3, артиллерійських полків - 30 Жуков Г.К., командуючий фронтом В результаті операції була зайнята територія площею 50 762 км², на ній проживали 3 776 000 чоловік.

Процедура об’єднання українських земель Законодавче оформлення входження західноукраїнських земель, Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР було здійснено Верховною Радою СРСР у листопаді 1939 р. та у серпні 1940 р. Кириченко В.А. У залі засідань Верховної Ради СРСР.

Початок процесів радянізації Радянізація – політика запровадження у всіх сферах життя населення нових територій радянської моделі тоталітаризму. Кириченко В.А.

Початок процесів радянізації Етапи радянізації західноукраїнських земель до весни 1940 р. режим зовні зберігав демократичність, а реформи зустрічали підтримку населення; із весни 1940 р. відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, що супроводжується масовими репресіями через неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення. Кириченко В.А.

Початок процесів радянізації Характерні риси та прояви формування органів влади під ретельнім контролем радянської влади; конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі та промисловості, банківської системи; українізація та зміцнення системи освіти; розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров’я; Кириченко В.А. Селяни одного з західних сіл на щойно одержаній землі. Жовтень 1939 р.

Початок процесів радянізації Характерні риси та прояви прискорена індустріалізація та насильницька колективізація; ліквідація приватної власності, кооперативної та приватної торгівлі; ідеологізація та встановлення контролю держави над усіма сферами суспільного життя; Кириченко В.А. Роздача радянських газет жителям Львова Вересень 1939 р.

Початок процесів радянізації Характерні риси та прояви заборона діяльності усіх політичних партій і громадських об’єднань, нерадянських засобів інформації; тиск на церкву (як греко-католицьку, та і православну); масові репресії. Кириченко В.А. Зустріч бійців Червоної армії з селянами

Шкільництво як прояв радянізації У галузі освіти радянська влада, на відміну від польської, проводила активну політику українізації. Для цієї мети виділялися значні бюджетні кошти, кардинально розширювалася шкільна мережа. Кириченко В.А.

Репресії як прояв радянізації Депортація – примусове переселення людей до іншого регіону країни або їх виселення за межі держави. Кириченко В.А.

Репресії як прояв радянізації З осені 1939 р. до осені 1940 р. у Західній Україні було репресовано як політично неблагонадійних і депортовано близько 10% населення (318 тис. сімей, близько 12 млн осіб). Смертність серед депортованих склала 16%. Кириченко В.А.

Ставлення населення до процесів радянізації Схвалювалися населенням: розширення мережі українських шкіл, особливо початкових; впровадження навчання українською мовою у Львівському університеті, присвоєння університету у 1940 р. імені Івана Франка; безкоштовність освіти і медичного обслуговування населення; переселення бідноти, яка мешкала у міських підвалах, у цивілізоване житло; ліквідація неписьменності і малописьменності серед дорослого населення; розвиток національної культури та мистецтва. Викликали незадоволення: заміна кваліфікованого польського чиновництва на місцевих комуністів та людей, надісланих зі східних областей; насильницька колективізація; антицерковна політика влади; розгром громадських об’єднань, у тому числі шанованих у народі “Просвіти” та “Сільського господаря”; масові репресії. Кириченко В.А.

Загальний висновок Попри будь-які суб’єктивні плани і наміри сторін, що конфронтували, йшли до рішучого, смертельного зіткнення, у загальній атмосфері вселенської біди і горя розпочався реальний, незворотний процес збирання українських земель в одну державну структуру. Це мало надзвичайно велике значення для майбутнього державного відродження української нації. Кириченко В.А.