X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Радіаційна гігієна. Іонізуюче випромінювання як чинник навколишнього середовища та виробнича шкідливість. Протирадіаційний захист. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на здоров;я людини

Завантажити презентацію

Радіаційна гігієна. Іонізуюче випромінювання як чинник навколишнього середовища та виробнича шкідливість. Протирадіаційний захист. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на здоров;я людини

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Радіаційна гігієна. Іонізуюче випромінювання як чинник навколишнього середовища та виробнича шкідливість. Протирадіаційний захист. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину. Доц. К.О. Пашко

Слайд 2

План лекції: 1. Вступна частина. 2. Іонізуючі випромінювання як чинник навколишнього середовища, їх джерела: природні, техногенно-підсилені природного походження, індустріальні. 3. Класифікація іонізуючих випромінювань за природою та походженням. Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань та радіонуклідів, їх одиниці.

Слайд 3

4. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Сучасні уявлення про її механізми, умови від яких вона залежить, її особливості. Детерміністичні та стохастичні ефекти опромінення людей, умови їх виникнення, використання цих знань в практичній діяльності лікарів. 5. Радіаційна безпека населення в місцях його мешкання, чинники, що її визначають. Закономірності формування променевого навантаження населення, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження. Законодавчі та нормативні документи. 6. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину.

Слайд 4

Радіаційна гігієна – галузь гігієнічної науки і санітарної практики, метою якої є забезпечення безпеки для працюючих з джерелами іонізуючої радіації та для населення України в цілому. Завдання радіаційної гігієни включають: - санітарне законодавство стосовно радіаційного фактора; - запобіжний і поточний санітарний нагляд за об’єктами, що використовують джерела іонізуючої радіації; - гігієна і охорона праці персоналу, що працює з джерелами іонізуючої радіації та персоналу, який працює в суміжних приміщеннях і на території контрольованих зон; - контроль за рівнями радіоактивності об’єктів навколишнього середовища (атмосферного повітря, повітря робочої зони, води водойм, питної води, харчових продуктів, ґрунту та інших); - контроль за збором, зберіганням, видаленням та знешкодженням радіоактивних відходів, чи їх похованням тощо.

Слайд 5

Особливості ІОНІЗУЮЧОГО випромінювання Воно має високу енергію Спричиняє зміни в біологічній структурі клітин, які можуть призвести до їх загибелі На нього не реагують органи чуття людини, що робить їх особливо небезпечними

Слайд 6

Природні та штучні (антропогенні) джерела іонізуючого випромінювання

Слайд 7

Слайд 8

Техногенно-підсилене джерело природного походження(ТПДПП) джерело іонізуючого випромінювання природного походження, що в результаті господарської та виробничої діяльності людини було піддане концентруванню або збільшилася його доступність, унаслідок чого виникло додаткове (до природного радіаційного фону) випромінювання.

Слайд 9

(ТПДПП)Газо- та нафтотрубопроводи

Слайд 10

Індустріальне джерело іонізуючого випромінювання штучного або природного походження, яке цілеспрямовано використовується у виробничій, науковій, медичній та інших сферах з метою отримання матеріальної чи іншої користі. Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є об'єкти з виробництва ядерного палива, ядерні реактори, ядерні установки для виробництва енергії, дослідницькі реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, підприємства і установи зі збагачення ядерних матеріалів, а також установи з переробки відпрацьованого ядерного палива і сховища відпрацьованого палива, прилади засобів зв'язку високої напруги, а також ядерні вибухи тощо.

Слайд 11

Завод з виробництва ядерного палива

Слайд 12

Ядерні реактори,

Слайд 13

Елемент з твердим ядерним паливом для реакторів ВВEР-1000

Слайд 14

Завод з виготовлення штучних радіоактивних ізотопів йоду

Слайд 15

Рентгенівські установки

Слайд 16

Класифікація іонізуючих випромінювань за природою

Слайд 17

Гамма-випромінювання (g) - це електромагнітне (фотонне) випромінювання, яке виникає при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Довжина хвилі 10-10 м.

Слайд 18

Рентгенівське випромінювання

Слайд 19

Корпускулярні (узагальнена назва дрібненьких частинок матерії -електронів, фотонів тощо) види іонізуючого випромінювання: Альфа (α)-випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з а-частинок (ядер гелію-4), які утворюються при ядерних перетвореннях (радіоактивному розпаді) та залишають ядра радіоактивних ізотопів і рухаються зі швидкістю близькою до 20 000 км/с.

Слайд 20

Бета-випромінювання (b-випромінювання) - корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання, що виникає при перетвореннях ядер чи нестабільних часток (наприклад, нейтронів) або при бета-розпаді радіоактивних ізотопів. Електрон — хімічно активна складова атома, де вона пов'язана з електропозитивним ядром силами електростатичного притягання. Маса спокою електрона рівна 9,11х10-28 г, тобто в 1837,14 разу менше маси атома водню. Час його життя перевищує 1026 років. Позитрон позначається e+ і має одинакові з електроном характеристики, може утворитися при бета плюс розпаді ядра, при якому один із протонів перетворюється в нейтрон. При зіткненні дві античастинки: позитрон і електрон анігілюють, породжуючи два гамма-кванти.

Слайд 21

Нейтронне випромінювання – це потоки нейтронів та протонів, які виникають при ядерних реакціях, їх дія залежить від енергії цих частинок При нейтронному розпаді атома вивільняються електрон, протон та антинейтрино (антинейтрино -символ  ν , нейтральна елементарна частинка з нульовою масою, яка є античастинкою по відношенню до нейтрино), але іноді випромінюється і фотон.

Слайд 22

До якісних характеристик іонізуючого випромінювання відносять: - енергію випромінювання (Дж, еВ); - проникаючу здатність (м, см, мм); - іонізуючу здатність. енергія випромінювання, яка в системі Si вимірюється у джоулях (Дж). (Джоуль від англ. Joule; позначення: Дж, J,  одиниця вимірювання роботи і енергії в системі СІ. Джоуль дорівнює роботі, яка виконується при переміщенні матеріальної точки, до якої прикладена сила 1 ньютон на відстань 1 метр в напрямку дії сили, в Н·м або м2·кг/с2. Ньотон визначається, як сила, яка надає тілу з масою 1 кг пришвидшення 1 м/с² . 1 Н = 1 кг . м/c2. (Це енергія, необхідна для підняття температури 1 дм3 дистильованої води на 1°С). Позасистемна практична одиниця – електрон-вольт (еВ) – це енергія, яку набуває електрон в електростатичному полі з різницею потенціалів 1В. Ця одиниця дуже мала, тому користуються похідними: кілоелектрон-вольт (КеВ), мегаелектрон-вольт (МеВ). 1 Дж=1 кг·м²/с²=1 Н·м =1 Вт·с. 1 Дж≈6,2415×1018 еВ.

Слайд 23

Проникаюча здатність (довжина пробігу) - відстань, яку іонізуюче випромінення проходить в середовищі, з яким взаємодіє (в м, см, мм, мкм). Проникаюча здатність всіх видів іонізуючого випромінювання залежить від енергії. папір алюміній свинець

Слайд 24

Іонізуюча здатність– кількість пар іонів, які утворюються на всій довжині пробігу частинки чи кванта в одиниці об’єму, маси або довжини треку. Іонізація (йонізація) — утворення позитивних і негативних іонів і вільних електронів з електрично нейтральних атомів і молекул. Може здійснюватися шляхом відриву від атому, що входить до складу молекулярної частинки, одного або декількох електронів з утворенням йона або за рахунок переходу електрона (електронів) від однієї частинки до іншої з набуттям ними зарядів. Іонізуюча здатність радіоактивного випромінювання залежить від його типу і енергії,