Презентація на тему:
Брати Якоб і Вільгельм Грімм

Янка Купала

Я нка Купа ла (справжнє ім'я Іва н Доміні кович Луце вич, біл. Іва н Даміні кавіч Луцэ віч; *25 червня (7 липня) 1882 року — †28 червня 1942 року) — класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, видатний діяч білоруського Відродження початку XX століття. Народний поет Білорусі (1925).

Перші публікації Перші твори Купала — сентиментальні вірші польською мовою, надруковані у 1903–1904 роках у часописі «Ziarno» (Зерно) під псевдонімом «К-а». Перший вірш білоруською мовою «Мая доля» (Моя доля) з'являється 15 липня 1904 року. Перший білоруськомовний твір у друці — публікація 15 травня 1905 року в газеті «Северо-Западный край» (Північно-Західний край) вірша «Мужык» (Чоловік). Перша публікація у білоруськомовній пресі — вірш «Касцу» (Косарю), надрукований у «Нашій Ниві» 11 травня 1907 року. Влітку того ж року в «Нашій Ниві» з'являються і інші твори Купали. Його раннім віршам властива близькість до фольклору і білоруської поезії XIX століття.

Упродовж 1906–1907 років пишуться поеми «Зімою» (Взимку), «Нікому», «Адплата каханьнем» (Відплата коханням), 18 грудня 1908 року «Наша Нива» публікує поему «У Піліпаўку» (У Пилипівку). Того ж року закінчена праця над поемами «Адвечная песьня» (Споконвічна пісня) та «За што?» (За що?). Темою цих творів стали соціальна несправедливість і пригноблення.

1908 року в Петербурзі у видавництві «Загляне сонца і ў наша ваконца» виходить перший збірник Купали під назвою «Жалейка» (Сопілка). У жовтні того ж року Санкт-Петербурзький комітет у справах друку при Міністерстві внутрішніх справ вирішує конфіскувати збірник як антидержавний і притягнути автора і видавництво до кримінальної відповідальності. Ціною немалих зусиль арешт з книги був знятий, проте 1909 року тираж книги знову конфіскований за наказом віленського генерал-губернатора.

Збірки віршів «Жалейка» («Сопілка», 1908) «Гусьляр» («Гусляр», 1910) «Шляхам жыцьця» («Шляхом життя», 1913) «Спадчына» («Спадщина», 1922) «Ад сэрца» («Від серця», 1940)

Переклади Переклав «Слово о полку Ігоревім» (прозою і віршами), «Інтернаціонал», польський текст у п'єсах Вінцента Дуніна-Марцінкевича «Ідилія», лібретто опери «Галька» С. Монюшко, поему О. С. Пушкіна «Медный всадник» (Мідний вершник), ряд віршів і поем Т. Г. Шевченка, деякі твори М. Некрасова, І. Крилова, О. Кольцова, А. Міцкевича, В. Сирокомлі, М. Конопницької, Ю. Крашевського, В. Браневського, Є. Жулавського, П. Панча та інших.

Українські переклади Українською мовою твори Купали перекладали: Володимир Свідзінський, Микола Бажан, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Сергій Пилипенко, Андрій Малишко, Роман Лубківський, Дмитро Білоус, Григорій Кочур, Дмитро Павличко, Максим Рильський, Микола Нагнибіда, Андрій Панів, Терень Масенко, Микола Терещенко, Ігор Муратов, Степан Крижанівський.

Вплив України на творчість поета Янка Купала неодноразово висловлював захоплення українською літературою і зокрема Тарасом Шевченком. У 1928 він писав у автобіографії: «Українську літературу я люблю… З українських поетів більше за всіх, безумовно, люблю Шевченка». До найкращих творів Янки Купали належать вірші «Пам'яті Т. Шевченка» (25 лютого 1909) та «Пам'яті Шевченка» (1909), й поема «Тарасова доля» (1939). Янка Купала був активним популяризатором творчості Шевченка серед білоруського народу. Він переклав білоруською мовою кілька його віршів. 1911 у Вільно опублікований (до 50-річчя з дня смерті Тараса Шевченка) окремою книгою за редакцією Янки Купали зроблений Ф. Чернишевичем переклад поеми «Катерина».

Поеми «Зімою» («Взимку», 1907) «Нікому» («Нікому»,1907) «Адплата каханьня» (Відплата кохання, 1907) «У Піліпаўку» («У Пилипівку», 1908) «За што?» («За що?»,1908) «Адвечная песьня» («Споконвічна пісня», 1908) «Курган» («Курган»,1910) «Магіла льва» («Могила лева», 1913) «Яна і я» («Вона і я», 1913) «На папасе» («На годівлі», 1913) «Безназоўнае» («Безназовне», 1924) «З угодкавых настрояў» («З роковинних настроїв», 1927) «Над ракой Арэсай» («Над річкою Оресою», 1933) «Тарасова доля» («Тарасова доля», 1939)

Дякую за увагу!